Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №471/359/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/359/26

Провадження №2/471/373/26

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" червня 2026 р.с-ще Братське

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще. Братське цивільну справу № 471/359/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в спільній частковій власності в натурі ,припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в спільній частковій власності в натурі, припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 на праві приватної часткової власності належить 2/3 частки земельної ділянки площею 7, 3839 гектара, кадастровий номер 4821481000:02:000:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, яку позивач успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності на вказану частку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Вознесенської міської ради Миколаївської області Кришком Є.О. 19.01.2024 року за № 53702441.

Відповідачу по справі ОСОБА_2 належить 1\3 частки у вказаній земельній ділянці, яку він також успадкував після смерті ОСОБА_3 . У позивача виникла необхідність розпорядитись належною часткою земельної ділянки уклавши договір купівлі-продажу, а інший співвласник цього не бажає, а тому виникло питання виділу частки із спільного майна. Під час консультації у нотаріуса Тарічеву О.Ф. пояснили, що без згоди всіх співвласників не можливо укласти договір про поділ спільного майна, тому спір може бути вирішений лише в судовому порядку.

Згідно плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 4821481000:02:000:0005 є можливість виділення часток в натурі кожному із співвласників, тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача до суду надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судове засідання не з`явився відповідач, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2023 року позивачу ОСОБА_1 належить 2/3 частки земельної ділянки площею 7,3839 гектара, кадастровий номер 4821481000:02:000:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, яку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Іншу частку вказаної земельної ділянки у вигляді 1/3 частки успадкував ОСОБА_2 .

Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У відповідності дост.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності припиняється.

Згідно приписів ст. 88 Земельного кодексу України вбачається що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 280, 282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в спільній частковій власності в натурі ,припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на земельну ділянку– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 4,9226 гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,3839 гектар, кадастровий номер 4821481000:02:000:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, згідно до Плану-схеми поділу, наданого сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 , та припинити право власності ОСОБА_1 на 2/3 частки вказаної земельної ділянки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.

Суддя Гукова І. Б.