Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №944/741/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/741/26

Провадження №1-кп/944/1042/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі:головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 за №12026141350000031 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 достовірно знаючи про те, що на території України введено та діє правовий режим воєнного стану, 15 січня 2026 року близько 11:20 год. перебуваючи у приміщенні магазину «Дніпро-М», що розташований у будинку №32 по вулиці Маковея в місті Яворів Яворівського району Львівської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, в умовах воєнного стану, викрав електроінструменти, а саме: мультитул Dnipro-M 17 в 1, вартість якого станом на 15.01.2026, становила 1183,26 грн., акумуляторний дриль-шуруповерт Dnipro-M CD-218Q, вартість якого станом на 15.01.2026, становила 799,20 грн., акумуляторну батарею Dnipro-M ВР-122 2.0 Ar., вартість якої станом на 15.01.2026, становила 524,25 грн., акумуляторну батарею Dnipro-M ВР-220 2 Ar., вартість якої станом на 15.01.2026, становила 744 грн., рукавички Dnipro-M ULTRAL, вартість яких станом на 15.01.2026, становила 383,25 грн., залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 3633,96 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

12.02.2026 між прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до ст. ст. 468, 472 КПК України. Потерпіла не заперечує щодо укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.4 ст.185 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та зобов?язався до набрання відносно нього вироком законної сили добровільно, впродовж 1 місяця після винесення судом вироку, перерахувати на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 50000 грн. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги КПК України та КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджене покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.5 ст. 474 КПК України, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зазначив, що фінансово спроможний сплатити благодійний внесок на потреби ЗСУ.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечив.

Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Суд з`ясував, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену в умовах воєнного стану.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.4 ст.185 КК України.

Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між обвинуваченим з участю захисника та прокурором угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Призначаючи покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, які пом`якшують покарання, передбачені до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення йому узгодженого між сторонами покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід - заставу залишити без змін до набрання вироком законної сили. Відповідно до ст. 182 КПК України повернути заставу заставодавцю, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 475 КПК України,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.02.2026, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 за №12026141350000031 між обвинуваченим ОСОБА_6 з участю захисника ОСОБА_5 та прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_6 до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.

Заставу у розмірі 266240 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду ЛЬвівської області від 16.01.2026, повернути заставодавцю, відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.01.2026 на сумку чорного кольору марки «Puma» з особистими речима, яку поміщено у спец пакет RAW0028351; сумку чорного кольору марки Карра» з особистими речима, яку поміщено у спец пакет NPU2058053; мобільний телефон марки «Iphone 13» синього кольору з силіконовим чохлом сірого кольору, який поміщено у спец пакет NPU 5028854; наручний годинник марки «Ксяомі» чорного кольору із силіконовим ремінцем, який поміщено у спец пакет NPU5029074.

Речові докази: сумку чорного кольору марки «Puma» з особистими речима, яку поміщено у спец пакет RAW0028351; сумку чорного кольору марки Карра» з особистими речима, яку поміщено у спец пакет NPU2058053; мобільний телефон марки «Iphone 13» синього кольору з силіконовим чохлом сірого кольору, який поміщено у спец пакет NPU 5028854; наручний годинник марки «Ксяомі» чорного кольору із силіконовим ремінцем, який поміщено у спец пакет NPU5029074 - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації, на якому наявні відеозаписи з камер відеоспостереження з приміщення магазину "Дніпро-М", з адресою: Львівська область м.Яворів, вул.Маковея,39 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- шуруповерт Dnipro-M CD-218Q, пару рукавиць марки Dnipro-M, акумуляторну батарею Dnipro-M ВР-122 2Ah - повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1