Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №450/2417/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2417/26 Провадження № 2-о/450/167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Осташевським А.М. заінтересована особа – ОСОБА_2

про предмет заяви:

видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на нього таких обов`язків:

- заборону перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою - у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди у користуванні майном, що є об?єктом права спільної сумісної власності заявниці у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборону наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання заявниці, АДРЕСА_2 , місця її перебування АДРЕСА_3 ;

- заборону особисто та через третіх осіб розшукувати заявницю, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборону вести листування, телефонні переговори або контактувати із заявницею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб,

встановив:

підстава заяви (позиція заявника): в обґрунтування заяви зазначає, що заявниця є співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 в якій постійно проживає її мати – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства та хворіє на цукровий діабет 2 типу. Разом із нею у вказаній квартирі проживає її племінник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тривалого часу племінник заявниці ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство у психологічній, фізичній та економічній формах. Характер зазначених дій свідчить про усвідомлену, цілеспрямовану поведінку кривдника, спрямовану на встановлення контролю над заявницею шляхом залякування, приниження та фізичного підкорення.

Зокрема, ОСОБА_2 систематично: вживає нецензурну лексику та принижує гідність заявниці; погрожує їй фізичною розправою, у тому числі із застосуванням кухонної сокири та ножа; неодноразово висловлював прямі погрози вбивством; вимагає у заявниці грошові кошти на алкоголь та сигарети, у разі відмови застосовуючи погрози та насильство; не бере жодної участі в оплаті житлово-комунальних послуг та харчування; систематично вживає алкогольні напої у квартирі та курить у приміщенні, що безпосередньо шкодить здоров?ю заявниці як особи з інвалідністю та хворої на цукровий діабет; умисно пошкодив майно у квартирі-вхідні двері, двері у ванну кімнату, меблеву стінку, тумбу під умивальником та телевізор.

Ескалація насильства відбулася 14 квітня 2026 року, приблизно о 15:00 год. До квартири прибула дочка заявниці ОСОБА_1 , щоб провідати матір. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, почав вживати нецензурну лексику, погрожував фізичною розправою, після чого застосував фізичну силу щодо ОСОБА_1 -завдав їй ударів кулаками по голові та обличчю. Заявниця була безпосередньою очевидцем цих подій і також перебувала під загрозою застосування насильства. Крім того, заявниця повідомила, що кривдник поводить себе неадекватно: часто не спить вночі, ходить по квартирі, розмовляє сам з собою та з дзеркалом, висловлює нелогічні думки, що може свідчити про його психічну нестабільність.

За фактом зазначених подій 15 квітня 2026 року о 17:11 год. до служби 102 надійшло повідомлення (зареєстровано як ЄО №7531 від 15.04.2026 р., 17:54:37). За результатами виїзду нарядом поліції Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області складено рапорт (ст. інспектор Соколова Л.В. від 15.04.2026 р.), у якому підтверджено факти вчинення насильства. 17 квітня 2026 року дочкою заявниці ОСОБА_1 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській обл. (протокол прийняття заяви від 17.04.2026 р.). Того ж дня відібрано пояснення заявниці, в яких підтверджено систематичний характер психологічного та фізичного насильства. 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1732 КУпАП (серія ВВА № 215938 та серія ВВА № 215940). У своїх поясненнях до обох протоколів кривдник власноруч зазначив: «свою вину визнаю». 20 квітня 2026 року заявниця самостійно звернулася з письмовою заявою до начальника ЛРУП №2 ГУНП Львівської обл. (вх. №7880 від 21.04.2026 р.), в якій детально виклала обставини систематичного насильства та просила вжити невідкладних заходів, у тому числі винести терміновий заборонний припис та направити кривдника на психіатричну оцінку.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі, вимоги заяви підтримали, просили таку задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки про виклик до суду.

Суд дослідивши матеріали заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_1 .

16.04.2026 до Львівського районного управління поліції №2 ГУНП У Львівській області зі служби 102 надійшла фабула (телефонограма №7531 від 15.04.2026 18:40:30, вид документа ЄО №7531 від 15.04.2026 р., 17:54:37, відповідно до якої, 15.04.2026 о 17:12 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.04.2026 о 17:11 за адресою: АДРЕСА_1 , Заявниця повідомила, що прийшовши додому, виявила неадекватного племінника гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який кричить, агерсивно себе поводить та погрожує членам сім`ї сокирою. Заявник: ОСОБА_4 , тел. НОМЕР_1 . Результат відпрацювання: Інший результат Рапорт Львівське районне управління поліції №2 ГУНП у Львівській області підрозділ протидії домашньому насильству старший інспектор Соколова Л В. від 15.04.2026 18:31: Прибули за вказаною адресою нас зустріла заявниця гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_2 ) яка повідомила, що її племінник гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в п?яному вигляді 14.04.2026 року вчинив конфлікт під час якого наніс удари кулаками по голові та обличчю їй. При даній події була присутня мати заявниці гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_3 ), яка була свідком даної події та якій він погрожував фізичною розправою.

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській обл., протокол прийняття заяви від 17.04.2026.

20.04.2026 ОСОБА_3 звернулася до начальника ЛРУП №2 ГУ НП України із письмовою заявою про систематичне домашнє насильство, погрозу життю та пошкодження майна, відповідно до якої вказує, що онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає разом з нею за адресою АДРЕСА_1 протягом тривалого часу вчиняє відносно неї психологічне та моральне насильство, а саме: систематично принижує, ображає, чинить психологічний тиск, погрожує фізичною розправою, у тому числі неодноразово висловлював словесні погрози вбивством.

22 квітня 2026 року відносно ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, серія ВВА № 215938 та серія ВБА № 215940.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 26.05.2026 року у справі №465/3968/26 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у зв`язку з тим, що, ОСОБА_2 14.04.2026 близько 15 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався грубо нецензурною лайкою, словесно погрожував ОСОБА_1 , внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, та, ОСОБА_2 15.04.2026 15.04.2026 о 17 год. 11 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався грубою нецензурною лайкою, словесно погрожував ОСОБА_4 , внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Згідно п. п. 3, 6, 7, 8, 14. ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях .

Як вбачається з наданих суду матеріалів, заявник з приводу протиправних дій заінтересованої особи відносно кривдника ОСОБА_1 неодноразово зверталася до поліції.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ст.24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, тобто до особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству).

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Тобто, оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року у справі № 159/4550/19 та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/19409/19).

Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин та за наслідками оцінки ризиків в їх сукупності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства носить тривалий та систематичний характер та в подальшому існує ризик можливого продовження таких дій ОСОБА_2 , а тому заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволенню, а саме слід видати обмежувальний припис строком на шість місяців з метою захисту заявниці від домашнього насильства, і запобігання можливим повторним спробам вчинення такого з боку ОСОБА_2 .

Також, суд зважає і на те, що вжиттям заходів, про які йшлося обмежуються права ОСОБА_2 , зокрема, право на користування житлом, майном (зокрема, залишеним у квартирі), тощо.

Однак, такі заходи, як вбачається із наведених вище норм закону та практики ЄСПЛ є виправданими, оскільки таких прав заінтересована особа не позбавляється, а такі лише законно тимчасово обмежуються з метою забезпечення реалізації та захисту прав постраждалих від домашнього насильства осіб, а саме прав на життя, здоров`я, безпеку, житло, свободу, тощо, що слід вважати мають у даному випадку пріоритет.

Такі заходи відповідно є законними, переслідують законну мету та слід вважати є пропорційними до мети, що переслідується (необхідними в демократичному суспільстві) та зважаючи на викладені вище обставини справи є виправданим у даному випадку та таким, що покликаний мінімізувати ризики негативної поведінки заінтересованої особи у майбутньому або і виправити таку його негативну поведінку.

Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 259 -261, 268, 350-1 - 350-8 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Осташевським А.М. заінтересована особа – ОСОБА_2 , - задоволити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на нього таких обов`язків:

- заборону перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою - у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди у користуванні майном, що є об?єктом права спільної сумісної власності заявниці у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборону наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання заявниці, АДРЕСА_2 , місця її перебування АДРЕСА_3 ;

- заборону особисто та через третіх осіб розшукувати заявницю, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборону вести листування, телефонні переговори або контактувати із заявницею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб,

Про видачу обмежувального припису повідомити відділ поліції № 3 Львівське районне управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, Львівське районне управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області для взяття кривдника ОСОБА_2 на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

СуддяЄ. О. Данилів