Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №343/966/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/966/26

Провадження №: 1-кп/343/112/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 1-кп/343/112/26, справа № 343/966/26, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026091160000121 від 15.04.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, пенсіонера, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним, із зазначенням місця, часу, способу, форми вини, мотивів вчинення та наслідків кримінального правопорушення:

ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинив при таких обставинах.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2025 у справі № 343/1376/25, яка набрала законної сили 09.12.2025, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечений характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, у порушення вимог ч. 3 ст. 317-1 КУпАП не здав негайно посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції, а 14.04.2026 керував транспортним засобом "ВАЗ 2107", н.з. НОМЕР_2 , рухаючись від вул. Грушевського до вул. Обліски у м. Долина Калуського району Івано-Франківської області, де неподалік домоволодіння № 55 на вул. Обліски був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за порушення п. 2.3в Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, чим не виконав постанову суду.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Вказав, що йому відомо, що відносно нього набрала законної сили постанова Долинського районного суду Івано-Франківської обалсті від 26.11.2025, якою його позбавлено права керування транспортним засобом строком на один рік. Однак він 14.04.2026 в м. Долина, дійсно, керував транспортним засобом та був зупининений працівниками поліції. Сів за кермо у зв`язку з необхідністю відвести хвору дружину в аптеку для придбання ліків. До вчиненого ставиться негативно, розуміє, що не виконав постанову суду, зобов`язується більше такого не робити, кається у вчиненому.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачений повністю визнає свою вину, не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставини, що пом`якшує, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 61 Конституції України, якими визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він позитивно характеризується за місцем проживання. Згідно із довідками КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" та КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я", за допомогою до нарколога та психіатра не звертався. До кримінальної відповідальності притягується вперше. Штраф за вчинення адміністративного правопорушення сплатив. Отримує пенсію.

Згідно з даними з досудової доповіді, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середній.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги обставини, що, згідно зі ст. 65 КК України, підлягають врахуванню, а саме мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні кримінального правопорушення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, які наведені вище.

Тому, враховуючи наявність однієї обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є особою поважного віку, суд уважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню в їх сукупності, а також буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити "особистий надмірний тягар для особи", не позбавить його можливості в подальшому надавати допомогу дружині, яка з його слів, не працює у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 під час розгляду провадження у суді не обирався та клопотань про його обрання не поступало.

Речових доказів не має, доказів про вилучення оригіналів документів, питання про долю яких слід вирішити, суду не надано.

У кримінальному провадженні процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертиз, не понесено.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Повний текст вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1