Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №309/1713/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/1713/26

Провадження № 1-кп/309/105/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071050000176 від 20.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026071050000176 від 20.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України звернувся в суд з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому, що він 20 березня 2026 приблизно о 16 годині 50 хвилин, у місті Хуст на вулиці Жайворонковій, біля супермаркету "Алма", перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розпочав конфлікт з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , в ході якого умисно, з метою заподіяння смерті останньому, з кобури розташованої на поясному ремні, дістав ніж з логотипом «СИЛА інструмент», яким наніс ОСОБА_6 один удар в область серця, спричинивши йому тілесні ушкодження внаслідок яких останній помер.

Ухвалою Хустького районного суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.06.2026 включно.

На даний час постало питання про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

Згідно положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.

Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків. В даному випадку, з урахуванням того, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про те, що у разі доведення його вини йому буде призначено покарання, щонайменше у вигляді семи років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до положень ст.ст.5,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню правопорушення, чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою.

При продовженні запобіжного заходу суду необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України;

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим за вироком суду;

- відсутність нарікань на стан здоров`я;

- відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від суду;

- впливати на потерпілу, свідків, даного злочину;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ст.177 КПК України, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства, а також враховуючи положення ст.178 та ст.183 КПК України є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На даний час ризики, наведені в ухвалі слідчого судді Хустського районного суду продовжують існувати, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків у кримінальному провадженні, потерпілу ОСОБА_7 та спілкуватись з іншими учасниками даного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав , просить його задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердили, що підстав для цього немає, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу. На даний час актуальність даного запобіжного заходу відпала, підозрюваний наміру переховуватися від слідства та суду не мав і не має на даний час, а тому просять обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши виступ прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.06.2026 року .

Оскільки строк дії попередньої ухвали закінчується 18 червня 2026 року, до вказаного часу не може бути закінчено судовий розгляд, питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає вирішенню негайно.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Судом, на час порушеного у клопотанні питання, про обвинуваченого встановлено такі відомості: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, мешканець АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст 115 КК УКкраїни.

Ухвалою Хустського районного суду від 14.05.2026 р обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.06.2026 р.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України., за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його продовження прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачних та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За наведених обставин в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, ухилятися від явки на виклики суду, незаконно впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України .

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне не визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки злочин у якому він обвинувачується призвів до загибелі людини.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 331,369, 376 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071050000176 від 20.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України – задовольнити .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженцю та мешканцю АДРЕСА_2 строком на 60 діб - з 18 червня 2026 року по 16 серпня 2026 включно без визначення розміру застави.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1