Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №309/13/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/13/24

Провадження № 1-кс/309/306/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 в порядку ст. 303, 304 КПК України, на постанову дізнавача від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову начальника СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022.

Скарга вмотивована тим, що 10.06.2026 на його електронну пошту надійшла постанова начальника СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022. Вважає таку постанову незаконною та неправомірною. Так. Його було звільнено з посади у ІНФОРМАЦІЯ_1 11.01.2022, у цей же день його повинні були розрахувати. Оскільки розрахунку він не отримав, то 28.01.2022 прокурором Хустської окружної прокуратури за фактом вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.. 175 КК України. 16.11.2025 підставність його претензій щодо порушення ст.. 116 КЗпП при його звільненні підтверджена вердиктом суду. Вважає, що через 3,5 років «плідного та копіткого досудового слідства» настала пора вручити підозру та пред`явити обвинувачення. На час поді правопорушення начальником установи був ОСОБА_4 .

Згідно прохальної частини скарги заявники просить скасувати постанову начальника СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022.

Дослідивши скаргу та додані до такої матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

На стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України, що встановлено п. 18 ст. 3 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Що стосується процесуальних рішень слідчого, дізнавача або прокурора, то на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

В той же час в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України підлягає оскарженню під час досудового розслідування рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Отже п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК передбачене право на оскарження рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому/дізнавачу.

Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.ст. 223-245-1 КПК України до слідчих (розшукових дій) процесуальний закон відносить: допит, пред`явлення особи для впізнання, пред`явлення речей для впізнання, пред`явлення трупа для впізнання, обшук, огляд, огляд трупа, слідчий експеримент, освідування особи, отримання зразків для експертизи, залучення експерта, 3няття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.

Види негласних слідчих (розшукових) дій та порядок їх проведення регламентовані Главою 21 КПК України.

За змістом ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.

Зі змісту поданої скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує постанову начальника СД Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022.

В прохальній частині скарги порушується питання про скасування зазначеної постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 10.06.2026.

Тоді як в порядку ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора, прийняте за результатами розгляду клопотання учасника кримінального провадження в порядку ст. 220 КПК України, про відмову в його задоволенні про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Зазначеною нормою закону не передбачено оскарження слідчому судді постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення. Такі процесуальні дії як оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення не є проведення слідчими (розшуковими) діями чи негласними слідчими (розшуковими) діями.

Отже, заявниками подано скаргу, яка не підлягає розгляду в порядку ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Здійснення у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженню належить до повноважень слідчого судді.

У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (ZvolskyandZvolska v. theCzechRepublic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженніздійснюється судами.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

У справі «PredaandDardari v. Italy” (1999) Суд вказав, що “метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією”.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах « Осман проти Сполученого королівства » від 28 жовтня 1998 року та « Круз проти Польщі » від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя вважає, що вимоги скарги не є предметом розгляду відповідно до ст. 303 КПК та не належать до предмета оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

Слідчий суддя приходить до висновку, що подано скаргу про скасування процесуального рішення слідчого у формі постанови, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення не належить до виключного переліку рішень, що підлягають оскарженню у порядку ст. 303 КПК України.

Законодавцем передбачено право на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314—316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).

Враховуючи викладене, оскільки заявником заявлені вимоги, що не входять до переліку, визначеного в ст. 303 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за даною скаргою.

Керуючись ст.ст.303, 304 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 в порядку ст. 303, 304 КПК України, на постанову дізнавача від 10.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про оголошення підозри та пред`явлення обвинувачення у кримінальному провадженні № 42022072180000006 від 28.01.2022.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1