Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №299/1166/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1166/26

Номер провадження 2/299/568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий – суддя Леньо В.В., секретар судового засідання – Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

18.03.2026 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Просить суд визнати за ним право власності, набуте в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Заповіту не залишав, відкрилася спадщина за законом. До складу спадщини ввійшло нерухоме майно, правовстановлюючий документ на який не було виготовлено спадкодавцем за життя. Позивач стверджує, що прийняв спадщину і успадкував спадкове майно в цілому. Це тому, що інші спадкоємці за законом – відповідачі (дружина та донька спадкодавця) - у шестимісячний строк подали заяви про відмову від прийняття спадщини. Проте, його набуте право власності не визнається, бо правовстановлюючий документ на будинок відсутній. Тому він звертається до суду на підставі ст.392 ЦК України.

До вирішення питання про відкриття провадження у справі позивач подав заяву про зміну предмету позову, доповнивши позов вимогою про встановлення факту родинних відносин між ним, відповідачами та спадкодавцем. Це обґрунтовано тим, що є розбіжності у написанні імені спадкодавця та імені чоловіка відповідачки ОСОБА_3 , батька позивача ОСОБА_1 та батька відповідачки ОСОБА_2 .

Суд Ухвалою від 15.04.2026 відкрив провадження у справі із врахуванням зміненого предмету позову.

Відповідачі відзив не подали.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи належно і своєчасно сповіщеними про дату, час та місце його проведення.

Позивач у позовній заяві клопотав про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду письмові заяви, у яких просили розглядати справу без їх участі. Заявили, що не заперечують проти заявлених позовних вимог.

Судовий розгляд справи проведено без участі учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідачі визнали позов. Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши подані на їх підтвердження письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому є законні підстави для ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

За підсумком оцінки доказів, суд констатує, що усі повідомлені позивачем обставини підтверджені письмовими доказами, які є належними, допустимими, а у своїй сукупності – достатніми для підтвердження існування обставин, на які позивач посилається як на обґрунтування вимог позову. У суду не виникло сумнівів у достовірності цих доказів.

Суд встановив, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Документи, які подав позивач на підтвердження родинних відносин між ним і спадкодавцем, містять розбіжності у написанні імені спадкодавця та батька позивача за свідоцтвом про його народження, батька відповідачки ОСОБА_2 за свідоцтвом про її народження, чоловіка відповідачки ОСОБА_3 за свідоцтвом про шлюбу. Так, у свідоцтві про народження позивача НОМЕР_1 від 14.08.1973 батьком записано ОСОБА_5 . За свідоцтвом про смерть, оригінал якого зі слів позивача є у його розпорядженні, НОМЕР_2 від 12.08.2024, ім`ям спадкодавця є ОСОБА_4 . Суд констатує, що це високоймовірно зумовлено тим, що у 1943 році, коли народився ОСОБА_4 , територія Закарпатської області не входила до УРСР і ім`я та по-батькові при народженні записано за угорськомовними аналогами імен ОСОБА_6 і ОСОБА_7 – ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Вже коли Закарпаття ввійшло до складу УРСР, до офіційних документів іншомовні імена не вносилися – вносилися їх українські аналоги. Тому у свідоцтві про народження у 1973 році батьком дитини цілком міг бути записаний не ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 .

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_4 заповіт не залишив. Відкрилася спадщина за законом.

За змістом довідок на спадкування від 30.01.2026, останнім місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_1 , разом із ним проживали та були зареєстровані:

Дружина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , правнука ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , правнук ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Отже до кола спадкоємців за законом першої черги входять: дружина та діти спадкодавця: позивач та відповідачки.

У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини дружина спадкодавця -відповідачка ОСОБА_3 подала письмову заяву про відмову від прийняття спадщини за законом та відмову оформляти частку у спільному майні подружжя у майні, що належить спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності в цілому, справжність підпису на якій посвідчено старостою Боржавського старостинського округу Костаком Михайлом 15.01.2025 року.

Дочка спадкодавця ОСОБА_2 подала 13.12.2024 року письмову заяву про відмову від прийняття спадщини її батька ОСОБА_4 , справжність підпису на якій посвідчено 13.12.2024 старостою Боржавського старостинського округу Костаком М.Ю.

Суд встановив, що позивач не відмовлявся від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня її відкриття, постійно проживав разом із спадкодавцем на день її відкриття, а тому в силу ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, що відкрилася на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд пересвідчився, що до складу спадщини ввійшло таке майно:

житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Правовстановлюючі документи на будинок, який розташовано у сільському населеному пункті, за життя власника не оформлено, що підтверджено довідкою КП Виноградівське РБТІ.

Проте, цей будинок обліковується у по господарській книзі села Боржавське та рахується за спадкодавцем як власником на підставі записів у погосподарській книзі, що підтверджено довідкою, виданою Виноградівською міською радою від 22.01.2026 №20.1-07/14.

Відсутність правовстановлюючих документів на будинок в селі є перешкодою для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, що є загальновідомою обставиною.

Це підтверджено Листом-роз`ясненням приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М. від 16.01.2025 №24/02-14.

Будинок проінвентаризовано, виготовлено технічний паспорт, за яким за адресою АДРЕСА_1 розташовано будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, завершений будівництвом у 1991 році, інвентаризаційна вартість якого становить 786611 грн.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. (ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України – далі ЦК).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, місцем відкриття спадщини є с.Боржавське Берегівського району Закарпатської області. А позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини та прийняв спадщину, не відмовився від неї. Отже, з часу відкриття спадщини позивачу належать усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд пересвідчився, що відсутня можливість оформити спадщину нотаріально, бо до складу спадщини ввійшло нерухоме майно, правовстановлюючий документ на яке не виготовлено попереднім власником за життя.

Суд пересвідчився, що відповідачі, спадкоємці першої черги за законом, знають про відкриття спадщини, їм відомо про її склад, вони відмовилися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку. Вони не заперечують проти оформлення спадщини позивачем.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За встановлених судом обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 9197,31 грн, про інші судові витрати не заявив, та просив суд покласти на нього усі понесені ним судові витрати. Відповідачі не заявили про понесення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Встановити той факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , набуте в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийЛеньо В. В.