Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №127/36795/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36795/25

Провадження 2/127/8558/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору,

в с т а н о в и в:

24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору про надання правничої допомоги від 07.05.2025 року.

Свою позицію обґрунтовував тим, що за умовами договору відповідач надавав йому правову допомогу і представляв його інтереси в судах України як адвокат при розгляді справи № 125/2317/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості частки автомобіля.

19.06.2025 року Барським районним судом Вінницької області було ухвалене рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_3 , а 20.06.2025 року виготовлено повний текст рішення.

Проте, адвокат Піпко А.М. про ухвалене рішення не повідомив ОСОБА_1 і свідомо пропустив строк на апеляційне оскарження, чим порушив п.п. 1.1, 2.1.1, 2.1.2 договору. ОСОБА_1 дізнався про рішення лише після того, як Барський ВДВС арештував його рахунки.

На звернення щодо невиконання умов договору адвокат Піпко А.М. надав письмову відповідь від 11.08.2025 року про те, що рішення у справі № 125/2317/24 не було оскаржене в апеляційному порядку в зв`язку з тим, що він, як адвокат, вважав рішення законним і обґрунтованим. Окрім того, повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 йому були надані за договором вже після того, як завершився строк на подання відзиву і подання доказів у справі, тому він прийняв участь в засіданні 19.06.2025 року, де заперечував щодо задоволення позову. Повний текст рішення направив ОСОБА_1 на месенджер вайбер. В телефонному режимі адвокат повідомив про можливість подання заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду. Також адвокат в письмовій відповіді повідомив, що оскільки ОСОБА_1 не погодився розірвати договір про надання правової допомоги від 07.05.2025 року за взаємною згодою сторін, він розриває договір в односторонньому порядку. Додатком до письмової відповіді адвокат надав акти прийому наданих послуг, які ОСОБА_1 не підписав.

Позивач ОСОБА_1 вважав, що ФОП ОСОБА_2 в листі від 11.08.2025 року не зазначив законні підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, порушив ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», допустив істотні порушення умов договору та завдав шкоди позивачу у виді неможливості подальшого апеляційного оскарження рішення суду від 19.06.2025 року, тому на підставі ст.ст. 16, 610, 611, ч. 2 ст. 651 ЦК України позивач ОСОБА_1 просив розірвати договір № 1 про надання правової допомоги від 07.05.2025 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 та стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу.

15.12.2025 року представник відповідача Слободянюк М.В. подав відзив на позов. Свою позицію обґрунтовував тим, що на підставі договору від 07.05.2025 року адвокат Піпко А.М. представляв інтереси ОСОБА_1 у справі № 125/2317/24 в суді першої інстанції попри наявність у ОСОБА_1 ще одного адвоката - Бондаренко В.М.

На час вступу у справу адвоката Піпко А.М. вже відбулось перше засідання по суті і була сформована правова позиція іншим представником – адвокатом Бондаренко В.М., тому пройшли процесуальні строки для подання заяв по суті справи, відзиву, доказів, ряду клопотань, зокрема щодо проведення автотоварознавчої експертизи у справі, тому стратегія захисту зводилась до необґрунтованості позовних вимог позивача, а звіт про оцінку транспортного засобу від 20.11.2024 року, на підставі якого суд стягнув на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію, не відповідає встановленим вимогам. 23.06.2025 року адвокат надіслав позивачу повний текст рішення від 19.06.2025 року у даній справі, яке завантажив через систему «Електронний суд» і з яким ОСОБА_1 ознайомився. Дійсно, адвокат не надавав правничу допомогу Гуцалу В.Л. в суді апеляційної інстанції, оскільки не вбачав юридичної перспективи оскарження рішення у справі № 125/2317/24, про що повідомив ОСОБА_1 . Натомість, ОСОБА_1 , незважаючи на роз`яснення адвоката, наполягав на отриманні позитивного для себе результату, який через наявні обставини є об`єктивно недосяжним і інші, незалежні від адвоката ОСОБА_2 обставини, позбавляли його можливості продовжувати виконання договору про надання правової допомоги, тому 11.08.2025 року адвокат Піпко А.М. листом № 11/08/25/1 повідомив ОСОБА_1 про розірвання договору від 07.05.2025 року в односторонньому порядку. Враховуючи те, що адвокат не допускав істотних порушень умов договору і чинного законодавства України, належно виконав всі його умови, а також враховуючи, що з 11.08.2025 року договір є розірваним в односторонньому порядку на підставі п. 4.7.3, 4.7.6, законних підстав для повторного розірвання договору за вимогою ОСОБА_1 немає. Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 11.08.2025 року, підписаний адвокатом Піпко А.М., ОСОБА_1 отримав 11.08.2025 року і також зобов`язаний був підписати, проте не зробив цього і не надав обґрунтовану відмову від підписання в разі незгоди, тому акт є дійсним, що відповідає п.п. 4.1, 4.2 договору від 07.05.2025 року. Враховуючи наведені обставини, адвокат Піпко А.М. належним чином виконав взяті на себе зобов`язання по договору, позивач ОСОБА_1 не довів істотність порушення умов договору і порушення своїх прав відповідачем, тому представник просив відмовити в задоволенні позову і стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу.

Спрощене провадження у справі відкрите 26.11.2025 року (а.с. 39).

Ухвалою від 20.01.2026 року витребувані докази у справі.

В судовому засіданні 02.06.2026 року представник позивача Чорний А.В. позов підтримав відповідно до викладених обставин, просив позов задоволити та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 25 000 грн. Додав, що в зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору позивачу завдана шкода у виді пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 19.06.2025 року. Договір відповідачем був розірваний в односторонньому порядку не у спосіб, визначений умовами договору та вимогами законодавства, з посиланням на п.п. 4.5.3, 4.5.6, які не містять підстав для відмови від договору, тому договір підлягає розірванню судом відповідно до ст. 651 ЦК України. Істотність порушення полягає у невиконанні адвокатом умов п. 1.1 , 2.1.1 договору, зміні правової позиції у справі і вчиненні дій не на користь клієнта та всупереч його волі, зокрема свідомого пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Невжиття заходів на користь клієнта, обрана адвокатом позиція не на користь клієнта та відмова від надання правничої допомоги є порушенням його прав та порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також просив врахувати, що ОСОБА_1 не знав про розгляд справи 19.06.2025 року, не отримував рішення і не був ознайомлений із повним текстом, а лише в серпні 2025 року дізнався про ці обставини.

В судовому засіданні 23.03.2026 року позивач ОСОБА_1 підтвердив, що даний позов поданий з метою повновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 19.06.2025 року.

В судовому засіданні 02.06.2026 року представник відповідача Слободянюк М.В. позов не визнав, підтримав відзив. Адвокат Піпко А.М. не порушував умов договору і ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а надав позивачу професійну правничу допомогу в суді першої інстанції при розгляді справи № 125/2317/24. Він сумлінно і належним чином виконав свої професійні обов`язки, неодноразово надавав ОСОБА_1 консультації, доповідав про хід виконання умов договору, узгоджував позицію, приймав участь в засіданні тощо. 23.06.2025 року адвокат направив позивачу повний текст рішення у справі з системи «Електронний суд» і сказав, що не вбачає перспективи для апеляційного оскарження, оскільки рішення є законним і обґрунтованим, проте ОСОБА_1 наполягав на позитивному результаті, який є об`єктивно недосяжним, намагався уникнути виконання рішення. Адвокат повідомив, що вчиняти протиправні дії не буде. За взаємною згодою ОСОБА_1 не хотів розривати договір, тому 11.08.2025 року адвокат Піпко А.М. надав ОСОБА_1 лист про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до п. 4.7.3, 4.7.6 договору, повернув всі документи. Акти виконаних робіт ОСОБА_1 також безпричинно не підписав. Представник просив відмовивти в задоволенні позову і стягнути судові витрати.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 07.05.2025 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги, згідно п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі № 125/2317/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя і пов`язаних з цим питань, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені договором.

Відповідно до п. 2.1 адвокат зобов`язується:

2.1.1 надавати правову допомогу в обсязі, необхідному для досягнення позитивного результату у справі, виконувати погоджені сторонами окремі доручення клієнта у ній;

2.1.2 на прохання клієнта інформувати його щодо правової позиції у справі, хід виконання договору та окремих доручень клієнта, обставин, що перешкоджають досягненню позитивного результату у справі, перспективи його досягнення;

2.1.5 підписати акт приймання-передачі наданих послуг по завершенню надання послуг, припинення договору його розірванням за згодою сторін чи в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.2 адвокат має право:

2.2.3 відмовитись від виконання окремих доручень клієнта, якщо вони є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвокатаУкраїни, правилам адвокатської етики, виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката чи не пов`язані зі справою;

2.2.4 розірвати договір в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором;

2.2.5 вимагати підписання клієнтом акту приймання-передачі наданих послуг, виконання інших положень цього договору.

Адвокат має право достроково розірвати договір з клієнтом у разі, якщо:

4.7.3 клієнт, незважаючи на роз`яснення адвоката, наполягає на досягненні позитивного результату, який через виявлені обставини є об`єктивно недосяжним;

4.7.6 фізичний стан адвоката чи інші незалежні від нього обставини позбавляють його можливості належним чином продовжувати виконання договору.

Відповідно до п. 4.8 одностороннє розірвання договору відбувається шляхом направлення письмового повідомлення про це цінним листом з повідомленням чи вручення під розпис іншій стороні за десять днів до дати розірвання. В день розірвання договору сторони мають підписати акт приймання-передачі наданих послуг в цілому.

Судом було встановлено, що на виконання умов вказаного договору адвокат Піпко А.М. надавав правову допомогу у цивільній справі Барського районного суду Вінницької області № 125/2317/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружя, стягнення грошової компенсації.

В судовому засіданні були оглянуті матеріали справи № 125/2317/24 і встановлено, що справа перебувала в провадженні суду з 25.11.2024 року.

На підставі ордеру від 14.02.2025 року інтереси відповідача ОСОБА_1 представляла адвокат Бондаренко В.М. Договір з адвокатом не розірваний.

25.04.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Просив ухвалити рішення і відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 з підстав його необґрунтованості та незаконності. Зазначив, що він не є власником автомобіля «Opel Astra», 2006 р.в, НОМЕР_1 , його відчуження без згоди позивача не доведено, а ринкова вартість визначена на основі припущень.

07.05.2025 року представник відповідача Піпко А.М. подав до суду заяву разом з ордером про внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи, ознайомлення зі справою в системі «Електронний суд» та безпосередньо в суді; 26.05.2025 року і 16.06.2025 року подавав заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; 19.06.2025 року приймав участь в судовому засіданні у справі, надавав пояснення.

19.06.2025 року судом була проголошена вступна та резолютивна частина рішення, згідно якої позов задоволений. Проведений поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що придбане в шлюбі, а саме, автомобіля «Opel Astra», 2006 р.в, НОМЕР_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію частки дійсної ринкової вартості автомобіля «Opel Astra», 2006 р.в, НОМЕР_1 у розмірі 104 000 грн., стягнуто судові витрати.

Повний текст рішення суду складений 20.06.2025 року.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу копія рішення була надіслана адвокату Піпко А.М. і адвокату Бондаренко В.М. в електронні кабінети.

Також судом встановлено, що про ухвалення рішення ОСОБА_1 був особисто повідомлений адвокатом Піпко А.М., повний текст рішення був завантажений через «Електронний суд» і направлений ОСОБА_1 23.06.2025 року через месенджер вайбер (а.с. 90).

Судом також встановлено, і це визнали сторони в засіданні, що через віддаленість місця роботи адвоката і місця проживання ОСОБА_1 комунікація здійснювалась шляхом мобільного зв`язку і через переписку у месенджері, яку відповідач ОСОБА_2 надав до відзиву (а.с. 90).

Тому твердження позивача Гуцала В.Л., що він не знав про хід справи і не був ознайомлений із змістом рішення, є безпідставним.

Сторони також визнали, що в телефонному режимі адвокат Піпко А.М. повідомив клієнту ОСОБА_1 , що не вбачає підстав для апеляційного оскарження рішення, оскільки вважає його законним і обґрунтованим і запропонував підготувати заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, на що ОСОБА_1 не погодився.

11.08.2025 року адвокат Піпко А.М. письмово повідомив ОСОБА_1 про розірвання договору про надання правової допомоги № 1 від 07.05.2025 року в односторонньому порядку на підставі п. 4.7.3, 4.7.6, і надав два примірника акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.08.2025 року для підписання (а.с. 17).

Відповідно до п. 1 акту внаслідок одностороннього розірвання адвокатом укладеного з клієнтом договору про надання правової допомоги № 1 від 07.05.2025 року, складено даний акт приймання-передачі наданих послуг в цілому. З моменту складання акту договір є припиненим. Заборгованість за договором відсутня. (а.с. 91).

В судовому засіданні сторони визнали, що акт приймання-передачі ОСОБА_1 не підписав, проте і не надав письмових зауважень до складеного акту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач – ФОП ОСОБА_2 неналежно виконав взяті на себе зобов`язання, в т.ч. за п. 2.1.1, 2.1.2 договору, не надав правову допомогу в повному обсязі для отримання бажаного результату, не повідомив позивача про ухвалене рішення у справі і не подав апеляційну скаргу на рішення суду, вважаючи його законним і обґрунтованим, чим фактично змінив правову позицію і істотно порушив умови договору, тому на підставі ст. 651 ЦК України просив розірвати договір.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 1 Закону договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правничої допомоги є договором про надання послуг.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини із договору про надання послуг, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведених положень закону, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення правовідносин. Розірвання договору може здійснюватися за згодою сторін і в разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо в договорі.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідні положення щодо розірвання договору також містяться в ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом п. 4.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в цілому, припинення договору його розірванням за згодою сторін або в односторонньому порядку.

Пунктами 2.2.4, 4.7 договору визначено, що адвокат має право достроково розірвати договір з клієнтом в односторонньому порядку.

В судовому засіданні було встановлено, що договір розірваний адвокатом Піпко А.М. в односторонньому порядку 11.08.2025 року на підставі п.п. 4.7.3, 4.7.6, саме у зв`язку з тим, що клієнт ОСОБА_1 , незважаючи на роз`яснення адвоката наполягав на досягненні позитивного результату, який через виявлені обставини є об`єктивно недосяжним.

Такий правочин щодо односторонньої відмови відповідача від договору недійсним не визнавався, із відповідним позовом ОСОБА_1 не звертався.

Позивач ОСОБА_1 не підписав акт приймання-передачі наданих послуг, проте і не висловив обґрунтовані заперечення (зауваження) щодо складеного акту.

Таким чином, відповідно до п. 4.1 договору, на час звернення до суду з даним позовом і на час ухвалення рішення договір від 07.05.2025 року не діяв в зв`язку з його розірванням адвокатом в односторонньому порядку.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 910/7981/17 зазначено, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 11.02.2020 року у справі № 916/612/19, від 14.07.2021 у справі № 911/1442/19 та від 07.10.2021 року у сраві № 904/2903/20.

Оскільки розірвано може бути лише чинний договір, підстав для розірвання його судом відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України немає, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід залишити за позивачем.

У відзиві на позов представник відповідача Слободянюк М.В. повідомив, що орієнтовна сума витрат відповідача на правничу допомогу в суді першої інстанції становить 48 448 грн., а відповідні докази в порядку п. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Враховуючи те, що квитанції на підтвердження понесення таких витрат не надані, проте строк на надання доказів витрат на правничу допомогу не пройшов, суд вважає, що клопотання представника відповідача Слободянюка М.В. щодо стягнення таких витрат є передчасним, тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 610, 611, 629, 651, 901 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору.

Судовий збір залишити за позивачем.

В задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

- відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце здійснення підприємницької діяльності АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3

Повне рішення складене 11.06.2026 року.

Суддя: