Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №135/792/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 135/792/26

Провадження № 1-кп/148/143/26

В И Р О К

Іменем України

12 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026022120000053 від 04.05.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 25.04.2026 близько 21.00 год. будучи у неприязних стосунках із ОСОБА_4 , з метою помсти останньому, вирішив проникнути до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 .

З цією метою, 25.04.2026 точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не раніше 21.00 год., ОСОБА_3 реалізовуючи свій умисел, з метою незаконного проникнення для помсти заздалегідь підготувавшись, взявши із собою металевий лом, порушуючи ст. 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року, згідно якої «... ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла... Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань», ст. 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав, а також дозволу ОСОБА_4 усвідомлюючи, що порушує недоторканість іншого володіння особи і бажаючи вчинити такі дії, умисно, протиправно, зайшов на територію домоволодіння з боку городу, яка не огороджена парканом та тримаючи у руках металевий лом, застосовуючи фізичну силу рук віджав металопластикове вікно та проник до приміщення будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 ..

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Вказані обставини кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті.

Прокурором Ладижинського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 було подано клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

З письмової заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника, ОСОБА_6 та доданої до обвинувального акту, вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, зміст встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального правопорушення не оспорює, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, з обмеженнями права на апеляційне оскарження рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, встановленими ч. 2 ст. 302 КПК України, ознайомлений.

Потерпілий ОСОБА_4 також надав заяву в якій зазначив, що не заперечує проти спрощеного розгляду справи, з обмеженнями права на апеляційне оскарження рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, встановленими ч. 2 ст. 302 КПК України, ознайомлений.

Враховуючи наявність вказаної заяви обвинуваченого, а також клопотання прокурора та потерпілого про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд розглядає обвинувальний акт та приймає судове рішення за відсутності учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 381, ч.1, ч. 2 ст.382 КПК України.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини, що пом`якшують покарання, відповідно ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, враховуючи також особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим, вважає його виправлення та перевиховання з застосуванням покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати та речові докази, відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1