Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №130/1528/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/395/2026

130/1528/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли із Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , за ст. 124, та ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2026 року о 18 год. 40 хв. на автодорозі М-21 сполученням Виступовичі – Житомир – Вінниця – Могилів – Подільський 338 км., неподалік с.Сьомаки, Жмеринського району, Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрала безпечної швидкості руху, не впоралася із керуванням, в наслідок чого автомобіль здійснив з`їзд у кювет. Під час ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.12.9 (а) правил дорожнього руху.

Поліцейським СРПП Жмеринського РВП ГУНП старшим сержантом поліції Бригадиром О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 655579 від 02.05.2026 р. за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того 02.05.2026 року о 18 год. 40 хв. на автодорозі М-21 сполученням Виступовичі – Житомир – Вінниця – Могилів – Подільський 338 км., неподалік с.Сьомаки, Жмеринського району, Вінницької області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем марки «Део Матіз» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту позитивний та становив 0.95 % проміле, чим порушила вимоги п.2.9 (а) правил дорожнього руху.

Поліцейським СРПП Жмеринського РВП ГУНП старшим сержантом поліції Бригадиром О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 655634 від 02.05.2026 р. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину визнала у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за ч.1 ст.130 не визнавала та просила суд в цій частині справу закрити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Смірнов С.М. в судовому засіданні просив закрити адміністративну справу відносно його підопічної за ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав. Так оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що вона 02.05.2026 року керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, то відповідно до норми ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керувала ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, і чи належним чином проведено її огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, взагалі не зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Огляд проводився о 22:01 згідно тесту приладу Драгер, а відеозапис припиняється о 20:06.

Крім того, в даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 повинен був складатися за порушення ч.2 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою (повторно протягом року), оскільки 01.05.2026 року набула чинності постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.04.2026 року у справі № 130/915/26, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, протокол про адміністративне правопорушення направлений на розгляд суду має містити дані про порушення суті адміністративного правопорушення, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення та часу та місця його вчинення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд не має права самостійно редагувати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист, а отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визначений протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655634.

Крім того, як доказ фіксації проходження огляду ОСОБА_1 є тест приладу «Драгер», при цьому сам факт проходження огляду та його обставини відсутні.

Як зазначалося вище такі докази до матеріалів справи не долучено, а огляд проведено згідно Акту за присутності лише одного свідка, що є прямим порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, ще раз зауважую на тому, що саме співробітники поліції мають доводити наявність в діях водія склад адміністративного правопорушення, а не водій свою невинуватість.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України № ПОЗ від 17.12.2008 року та Інструкцією № 1452/735.

В даних письмових запереченнях наведено достатньо обгрунтованих підстав, які вказують на порушення порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Оскільки даних, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.05.2026 року о 18:40, з ознаками алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, факт такого керування повністю визнається, однак перебування в стані алкогольного сп`яніння є не доведеним доказами, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Факт порушення вимог ст. 124 КУпАП визнається.

Суд заслухавши особу ОСОБА_1 її представника адвоката Смірнова С.М. вивчивши матеріали адміністративної справи та інших відомостей приєднаних до них приходить до наступних висновків.

Згідно підпункту «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За порушення вказаного пункту відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В ст.277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.14 розділу ІII вказаної Інструкції передбачено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркот ичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Згідно до п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису із нагрудної бодікамери поліцейського, тобто відеофіксації вчинення правопорушення вбачається, що взагалі не зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , огляд проводився о 22:01 згідно тесту приладу «Драгер», однак відеозапис припиняється о 20:06 годині.

Також судом встановлено, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складений за ч.1 ст.130 КУпАП, однак оскільки 01.05.2026 року набула чинності постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.04.2026 року у справі № 130/915/26, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому її дії мають кваліфікувати працівники поліції за порушення ч.2 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою.

Суд звертає уваги працівників поліції на те, що протокол про адміністративне правопорушення направлений на розгляд суду має містити дані про порушення суті адміністративного правопорушення, що має відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення та часу та місця його вчинення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд не має права самостійно позбавлений права редагувати формулювання правопорушення та кваліфікацію адміністративного правопорушення виписану у протоколі про адміністративне правопорушення, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, недоведеною.

У рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене суддя вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суддя, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується, зібраними по справі доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655579 від 02.05.2025, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надані ним у судовому засіданні, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2026 року, іншими доданими до протоколу доказами, хоча які і містять певні порушення норм як матеріального так і процесуального права, та щирим визнанням вини водієм ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушень він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 33-35, 124, 130, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнути її до адміністративної відповідальності, призначивши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655634 від 02.05.2026 року закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Порощук П.П.