Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №522/20953/25 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

31.02.2025р. о 19:15 год. за адресою: м.Одеса вул. В. Самофалова (Каманіна), 17а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest ARLM-0438», результат позитивний 2.23 %проміле, тест 1406. Від проходження огляду у спеціалізованому медичному закладі відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з`явився, про розгляд справи в суді був повідомлений належним чином, що підтверджено довідками про доставку повідомлень.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Крім того, захисник Нестеренко В.В., яка була присутня в судовому засіданні 15.04.2026р., надалі, будучи належним чином повідомленою, про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила.

Сторона захисту не скористалася своїм правом на подання письмових пояснень та заперечень на протокол про адміністративне правопорушення, жодних доказів не надала, тому суддя вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані у справи, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439758 від 31.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 31.02.2025р. о 19:15 год. за адресою: м.Одеса вул. В. Самофалова (Каманіна), 17а, керував транспортним засобом «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest ARLM-0438», результат позитивний 2.23 %проміле, тест 1406;

- роздруківкою з приладу «Drager Alcotest ARLM-0438», згідно якого результат огляду позитивний – 2,23 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння, результат огляду на стан сп`яніння – 2,23% проміле;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 31.08.2025р., який пояснив, що він зупинився на вул.Каманіна, 16а, включив поворот ліворуч на парковку і в цей момент в нього в`їхав автомобіль «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 . Після чого водій підійшов до нього в машину і сів справа, а його приятель перегнав автомобіль «Toyota Camry» з місця ДТП ліворуч. Обидва були в стані алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 31.08.2025р., який пояснив, що він знаходився на в`їзді до паркінгу по вул.Каманіна, 16а, був свідком ДТП, коли водій автомобіля «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 в`їхав в автомобіль «Nissan Leaf» н/з НОМЕР_3 . Водій у блакитно-синьому вбранні (довгі штани, довга сорочка, барсетка) зробив наїзд на авто, вийшов домовитися з постраждалим, після чого пасажир у білих шортах, кепці та темній футболці (тату на всю руку) перегнав автомобіль з місця ДТП. Обидва водії мали ознаки сильного алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 31.08.2025р., який пояснив, що він став свідком ДТП по вул.Каманіна, 16а, о 19:15 год. 31.08.2025р., а саме автомобіль «Toyota Camry» сірого кольору н/з НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем «Nissan Leaf» н/з НОМЕР_3 , а саме виїхав в задню частину. Після чого чоловік віком приблизно 20-22 роки виліз з-за керма в стані алкогольного сп`яніння, або під дією наркотичних речовин. Був одягнений в синю сорочку та сині штани. Після чого хлопець, який був пасажиром, пересів за кермо автомобіля «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 зробив спробу залишити місце ДТП (чоловік віком 19-22 роки в темно-синій футболці та сірих шортах). Чоловік, який пересів за кермо, також мав ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння.

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, яким повністю підтверджені обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 31.02.2025р. о 19:15 год. за адресою: м.Одеса вул. В. Самофалова (Каманіна), 17а, керував транспортним засобом «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest ARLM-0438», результат позитивний 2.23 %проміле, тест 1406.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Під час дослідження долученого до матеріалів справи відеозапису, судом встановлено, що ОСОБА_1 , заперечував факт керування ним транспортним засобом. Однак вказане твердження суд не бере до уваги, оскільки з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 описаних вище, встановлено, що останні вказали на ОСОБА_1 саме як на особу, який, спочатку будучи пасажиром автомобіля «Toyota Camry» н/з НОМЕР_2 , після зіткнення, пересів за кермо даного транспортного засобу та перегнав автомобіль з місця ДТП. При цьому письмові пояснення свідків узгоджуються з їх усними поясненнями, зафіксованими відеозаписом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України).

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Так, 20.02.2019 року Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рамках справи №404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

З врахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому результати огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не оспорював.

Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/20953/25

Номер провадження №3/522/298/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.