Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №522/969/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/969/26

Провадження 2/522/4982/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 02.11.2023 року між ним та Відповідачем було досягнуто домовленості щодо майбутнього придбання земельної ділянки, на підтвердження чого Позивач передав Відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США, що підтверджується власноруч складеною Відповідачем розпискою. Оскільки основний договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було, а згодом Позивач відмовився від наміру придбати вказану ділянку, сплачена сума, згідно з нормами статті 570 ЦК України, набула статусу авансу. Позивач зазначає, що аванс виконує виключно платіжну функцію і в разі неукладення основного договору підлягає обов`язковому поверненню особі, яка його сплатила, незалежно від причин невиконання зобов`язання. Попри досудову претензію, Відповідач ухиляється від повернення коштів, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення вказаної суми за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу. Позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи.

Разом із позовом надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева Ігоря Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

У заяві про забезпечення позову представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий № 5122786400:01:001:1296 розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, дачно-будівельний кооператив «Золоті ключі», котеджне містечко «Сосновий берег» вул. Флоринська, 31.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року вирішено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева Ігоря Анатолійовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року вирішено провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

26.03.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки вважає спірні кошти завдатком, а не авансом. Відповідач стверджує, що сторони уклали правочин, який містить усі істотні ознаки завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання, проте в розписці відсутні умови про їх повернення за будь-яких обставин. Крім того, відповідач наголошує на процесуальних порушеннях з боку позивача: претензія була надіслана на некоректну адресу, внаслідок чого не була отримана відповідачем, а сам позов також містить помилкові дані щодо місця проживання відповідача, що унеможливлює дотримання строків та процедури досудового врегулювання спору. Відповідач наголошує на відсутності доказів ігнорування звернень позивача та вказує на недоведеність позовних вимог. З огляду на те, що до позову долучено лише електронну копію розписки, відповідач заявив клопотання про витребування її оригіналу для огляду та дослідження в судовому засіданні, зокрема, з метою перевірки автентичності документа, і просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 02.06.2026 року з`явився представник позивача Кудрявцев І.А., відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Пінчук В.В.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на повному задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію, він зазначив, що правова природа отриманих відповідачем коштів є авансом, оскільки між сторонами не було укладено ані попереднього, ані основного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Своєю чергою, відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 категорично заперечували проти задоволення позову. Представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що надана позивачем розписка свідчить про передачу коштів саме як завдатку для забезпечення виконання зобов`язань за договором, а не як авансу. Захист наполягав на тому, що оскільки позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання досягнутих домовленостей, підстави для повернення коштів відсутні.

Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.11.2023 року між ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач) було досягнуто домовленостей щодо можливого придбання Позивачем належної Відповідачу земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:1296, площею 0,12 га, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, дачно-будівельний кооператив «Золоті ключі», котеджне містечко «Сосновий беріг», АДРЕСА_1 .

Право власності Відповідача на земельну ділянку станом на 09.01.2026 року підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 459776301.

На підтвердження вказаних домовленостей Відповідач 02.11.2023 року власноручно склав розписку про отримання від Позивача грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. У ході судового розгляду судом було оглянуто оригінал зазначеної розписки, який був наданий Позивачем. За результатами огляду встановлено, що зміст поданої до матеріалів справи копії розписки повністю відповідає оригіналу, після чого оригінал документа було повернуто Позивачу.

Судом також встановлено, що між сторонами не укладався ані попередній, ані основний договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. У червні 2024 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від наміру укладати договір купівлі-продажу та звернувся з вимогою про повернення переданих коштів.

На підтвердження факту намагання врегулювати спір у досудовому порядку, Позивачем було надано досудову претензію від 16.01.2026 року, опис вкладення до поштового відправлення № 6505000106212, накладну та фіскальний чек. Зі свого боку, Відповідач у поданому відзиві заперечував факт отримання претензії, посилаючись на зазначення в ній некоректної адреси, а також ставив під сумнів правову природу переданих коштів, наполягаючи на їх статусі як завдатку.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Аванс - це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю, та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша частина - після. У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв`язку невиконанням однією із сторін договору своїх обов`язків, сума коштів сплачена як аванс має бути повернута покупцю.

Завдаток - це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно. Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).

З аналізу зазначеної норми матеріального права вбачається, що завдаток видається кредиторові боржником у разі укладення договору, а тому гроші, передані майбутнім покупцем потенційному продавцю за усною чи письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак їх видача не має правових наслідків для продавця, відповідно до норми ч. 1 ст. 571 ЦК України.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Другим критерієм відмінності завдатку від авансу є умова обов`язкового дотримання сторонами форми укладення договору, встановленої законом.

Викладені положення закону є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов`язань від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов`язання; обов`язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.

За умови відсутності хоча б одного із вищевказаних критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми є не завдатком, а авансом.

За загальними правилами, у разі порушення умов договору покупцем, завдаток залишається у продавця. Але, якщо порушення зобов`язання сталося з вини продавця, то він зобов`язаний повернути покупцю завдаток, та додатково сплатити суму у розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково має сплатити суму у розмірі вартості такого майна. Тобто, у такому випадку завдаток повертається у подвійному розмірі. Також, винна у порушенні зобов`язання сторона, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку. Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 571 ЦК України встановлено наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком. Так, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі сплати авансу кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.

Внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12, у якій зазначено наступне, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору.

Основний договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна укладений не був.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що грошові кошти в розмірі, які були передані позивачем відповідачеві, були передані в якості авансу (про що прямо зазначено в тексті розписки), а відтак ці кошти підлягають поверненню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, 611, 625, 635 Цивільного кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову суму у розмірі 10000,00 доларів США.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 11.06.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

02.06.26