Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №932/4083/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/4083/26

Провадження № 1-кп/932/764/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 (ВКЗ),

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дніпра, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010002190 від 10 травня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-ще. Васильки, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5 - 2025 р. н., військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця-номера обслуги 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні – солдат, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 , раніше не судимий:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді стрілець-номер обслуги 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.65Конституції України, ст.17Закону України «Про оборону України», ст.1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9,11,16,127,128Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, 10.08.2023 нез?явився вчасно з відпустки до пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, прихованням своєї належності до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з`явився вчасно на військову службу, до 09 год. 00 хв. 28.02.2026, коли прибув до ВП№2Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та заявив про себе, як про військовослужбовця.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що він дійсно після завершення відпустки 10.08.2023 не прибув у визначений час до пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який знаходиться в АДРЕСА_3 . Зазначив, що безпідставно перебував поза місцем служби та не виконував обов`язків військовослужбовця до прибуття о 09-00 години, 28.02.2026 до ВП№2Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Свою провину обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення, щиро покаявся, просив суворо не карати та зазначив, що не бажає скористатися своїм правом на звільнення від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження за для продовження проходження військової служби.

В судовому засіданні, учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а тому судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.5 ст.407КК України, як нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, за яким обвинувачений повністю визнає себе винуватим, його наслідки та відношення обвинуваченого до них, дані про особу винуватого, який вважається особою раніше не судимою, до адміністративної відповідальності не притягувався; має місце мешкання та місце реєстрації; за сімейним станом – одружений, має на утриманні малолітню дитину, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я - не перебуває; за місцем служби характеризувався – негативно, за місцем проживання характеризується - позитивно.

Згідно ст.66КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття.

Згідно ст.67КК України, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом, також, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

На підставі вище викладеного, додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.5 ст.407КК України, приходячи при цьому до переконання, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення, а мінімальний строк вказаного покарання, передбачений санкцією зазначеної статті Закону, буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призведе до позитивних змін в його особистості, а також створить в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що відвирне підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та у сукупності утворить бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, у зв`язку з чим ОСОБА_4 потребує цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

До того ж, судом приймаються до уваги приписи частини першої статті 75КК України, де законодавцем чітко зазначено, що у разі засудження особи за кримінальне правопорушення передбачене зокрема статтею 407 цього Кодексу - звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовується.

Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню – відсутні.

Цивільний позов - не заявлявся.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, як захід забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.

Керуючись ч.3ст.349,ст.ст.366-368,371,374,376,395КПКУкраїни,суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 червня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72КК України - зарахувати ОСОБА_4 попереднє ув`язнення починаючи з 20 березня 2026 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , як захід забезпечення кримінального провадження - до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Дніпра ОСОБА_6