Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №946/3182/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/3182/26

Провадження № 1-кп/946/401/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №22026160000000032, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Усть-Каменогорськ Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК),

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_7 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. ОСОБА_5 за невстановлених обставин, у невстановлених час та місці, але не пізніше 01.09.2025, почав підшукувати представників спецслужб іноземної держави - Російської Федерації (далі - РФ) або осіб, які співпрацюють з такими спецслужбами, з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору, систематизації та подальшої передачі інформації, що може завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах військової агресії РФ проти України.

Надалі, 01.09.2025 о 21:29 год., перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_5 на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги невстановленим представникам іноземної держави - РФ - чи її організації у проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану і військової агресії РФ, використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , за допомогою месенджеру «Telegram», в якому з власного облікового запису, авторизованого за номером телефону НОМЕР_3 , встановив зв`язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ - чи її організації, який представляється ім`ям « ОСОБА_8 », що знаходився у невстановленому місці на території РФ або на тимчасово окупованій РФ території України (точне місце не встановлене) та з метою дотримання конфіденційності використовує обліковий запис, який авторизований за номером телефону НОМЕР_4 .

У ході листування з невстановленим представником іноземної держави - РФ - чи її організації, який представляється ім`ям « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 висловив намір про співпрацю у проведенні підривної діяльності проти України за грошову винагороду.

У подальшому, 13.09.2025 о 19:53 год. ОСОБА_5 , продовжуючи використовувати власний вищевказаний мобільний телефон, у месенджері «Telegram» отримав завдання від абонента на ім`я « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_4 ), який діє в інтересах іноземної держави - РФ - чи її організації, а саме встановити розташування військовослужбовців, військової техніки та місця їх дислокації в м. Ізмаїлі Одеської області (далі - м. Ізмаїл) шляхом надання географічних координат.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що РФ здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад на Україну, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, відповів згодою.

На виконання свого злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги невстановленим представникам РФ чи її організації у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи вказівки невстановленого представника іноземної держави - РФ - чи її організації, який представляється на ім`я « ОСОБА_8 », 13.09.2025 о 22:26 год. ОСОБА_5 , використовуючи належний йому вищезазначений мобільний телефон, за допомогою месенджера «Telegram» здійснив передачу невстановленому представнику іноземної держави - РФ - чи її організації на ім`я « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_4 ) текстових повідомлень, в яких проінформував останнього про наявність військової техніки та військового об`єкту, розташованого у м. Ізмаїлі Одеської області, із посиланням на конкретні координати у додатку «Google Maps», з прив`язкою до конкретних координат (їх цифрове значення не наводиться судом з міркувань безпеки), а також відправив скріншот мапи у додатку «Google Maps» з прив`язкою конкретних географічних координат, за якими розташовується парк автомобільний техніки військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Надалі, 13.09.2025 о 22:32 год. ОСОБА_5 , продовжуючи використовувати належний йому вищезазначений мобільний телефон, у месенджері «Telegram» отримав завдання від абонента на ім`я « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_4 ), який діє в інтересах іноземної держави - РФ - чи її організації, а саме встановити розташування підрозділів Національної гвардії України, які розташовані на території м. Ізмаїлу шляхом надання географічних координат.

На виконання свого злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги представникам РФ чи її організації у проведенні підривної діяльності проти України, 13.09.2025 о 22:39 год. ОСОБА_5 , використовуючи належний йому вищезазначений мобільний телефон, за допомогою месенджера «Telegram» здійснив передачу невстановленому представнику іноземної держави - РФ - чи її організації на ім`я « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_4 ) текстових повідомлень, в яких проінформував останнього про розташування підрозділу Національної гвардії України та відправив скріншот мапи у додатку «Google Maps» з прив`язкою до конкретних географічних координат (їх цифрове значення не наводиться судом з міркувань безпеки), за якими розташовується пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 окремий батальйон Національної гвардії України).

Зазначена інформація щодо розміщення підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх вогненних/укріплень позицій, що розташовуються за конкретними географічними координатами, прив`язування до місцевості, у відкритому доступі не поширювалась, не розміщувалась, не є загальнодоступною інформацією та підлягає захисту від розповсюдження.

Інформація, передана ОСОБА_5 за конкретними географічними координати громадянам РФ чи іншим особам, які діють в інтересах РФ чи її організації, військових формувань, військовослужбовців РФ, може завдати шкоди обороноздатності та державній безпеці України.

2.Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК, а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 111. Державна зрада

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, -

…

2. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_5 злочину встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, у тому числі передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину у висунутому обвинуваченні не визнав та пояснив, що у вересні 2025 року через месенджер Telegram з ним зв`язався якийсь невідомий чоловік, запропонував йому співпрацю, щоб, начебто, він надав певні дані щодо військових частин, розташованих у м.Ізмаїлі, надіслав фото- та відеофайл, на що він вирішив погодитися на цю пропозицію та розвести чоловіка на гроші, проте жодної інформації чи координат він йому не надсилав. В ході спілкування він не звернув уваги на номер мобільного телефону абонента, з яким вів спілкування в застосунку «Telegram». Він нікуди не виїжджав, щоб зробити фото- чи відеофіксацію зазначених об`єктів, один раз лише надіслав координати із застосунку «GoogleMaps». Спочатку ОСОБА_5 пояснив суду, що за весь час на банківську картку «ПУМБ», що належить його матері, він отримав від представника РФ грошові кошти у сумі приблизно 10 000 грн, зазначивши, що гроші отримував наперед, просив їх, начебто, на бензин, щоб мати змогу доїхати до військової частини й виконати роботу. Реквізити банківської карти надав він особисто. Але згодом, в кінці судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 змінив свої пояснення, зазначивши, що жодних коштів від представника РФ він не отримував, пояснивши при цьому підставу зміни пояснень тим, що в минулому судовому засіданні він хвилювався за тим, щоб працівники не нашкодили його сім`ї. Обвинувачений також зазначив, що виявлена в його мобільному телефоні переписка йому не належить, він не знає звідки вона взялася. Смс-повідомлень із пропозиціями співпрацювати з державою агресором проти України він не отримував, а тому й не бачив сенсу звертатися до співробітників СБУ, щоб повідомити їх про це. Про те, що в країні війна він знав, але на той час всерйоз цього не розумів, оскільки перебував у стані наркотичного сп`яніння. У вересні 2025 року він користувався мобільним номером НОМЕР_3 , він ним користувався до моменту його затримання.

6.Однак, незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчинені державної зради повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами, оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку.

7.Підставою для внесення відомостей 20.02.2025 до ЄРДР за №22025160000000133 (а.п. 94 - 95) та початку досудового розслідування стало повідомлення заступника начальника Управління СБУ в Одеській області на ім`я начальника слідчого відділу УСБУ в Одеській області про те, що у ході здійснення контррозвідувальних заходів за лінією протидії спецслужб РФ виявлено обставини, що свідчать про вчинення в умовах воєнного стану дій невизначеним колом осіб на шкоду зовнішньої безпеки України, її суверенітету, територіальній цілісності і недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що містять таємну інформацію у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 114 КК (а.п. 97).

8.Крім того, зазначені обставини також вбачаються з рапорту оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу ГВ КР УСБУ в Одеській області на ім`я начальника Управління СБУ в Одеській області (а.п. 98).

9.Про те, що слідчим відділом УСБУ в Одеській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026160000000031 від 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, свідчать дані відповідного витягу з ЄРДР (а.п. 99).

10.Так, згідно з повідомленням начальника Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ на ім`я начальника слідчого відділу УСБУ в Одеській області від 13.01.2026, у ході проведення заходів, спрямованих на виявлення та припинення фактів нанесення шкоди обороноздатності держави під час відсічі збройної агресії РФ проти України, встановлено, що невстановлений співробітник спецслужб РФ завербував для виконання завдань проти державної безпеки та цілісності України громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за грошову винагороду передає працівникам спецслужб РФ координати військових частин ЗСУ, які розміщені в Ізмаїльському районі Одеської області (а.п.100).

11.З рапорту консультанта-експерта (з ОП) представництва внутрішньої безпеки (з дислокацією в м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ вбачається, що ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності використовує мобільні телефони з номерами пакетів НОМЕР_9 , НОМЕР_3 ; автомобіль «Peugeot Partner» державний номерний знак НОМЕР_10 , зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.п. 101). Про те, що ОСОБА_5 станом на вересень 2025 року користувався мобільним телефоном НОМЕР_3 підтвердив і сам обвинувачений під час судового розгляду.

12.Відповідно до постанови прокурора відділу Одеської обласної прокуратури від 13.01.2026, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 22025160000000133 від 20.02.2025 за ч.2 ст. 111, ч. 1 ст. 114 КК та № 22026160000000031 від 13.01.2026 за ч. 2 ст. 111 КК, були об`єднані в одне кримінальне провадження під № 22025160000000133 (а.п. 102 - 103).

13.Згідно з постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури від 15.01.2026, з кримінального провадження № 22025160000000133 від 20.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК, були виділені матеріали за обставинами вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, в окреме провадження №22026160000000032 (а.п. 89, 90 - 93).

14.На підставі клопотання прокурора слідчим суддею Одеського апеляційного суду ухвалою від 28.04.2026 за вих. №3364т був наданий дозвіл на використання у розглядуваному кримінальному провадженні, відомості про які внесені до ЄРДР за № 22026160000000032 від 15.01.2026 відносно ОСОБА_5 , інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025160000000133 від 20.02.2025, зафіксованої у розсекречених матеріальних носіях, що будуть наведені нижче (а.п. 145 - 147).

15.Під час виконання ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду від 01.09.2025 за вих. №6157т на підставі доручення слідчого від 01.09.2025 (а.п. 109 - 110) відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК уповноваженим оперативним підрозділом органу безпеки були проведені відповідні негласні слідчі (розшукові) дії, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем), про що було складено відповідний протокол.

16.Так, згідно з протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем особи від 06.10.2025 з додатками - файли листування абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , авторизованого у месенджері «Telegram», на оптичному DVD-R диску №9/14-1304 від 17.09.2025 (що проведені на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду від 01.09.20025 за вих. №6157т та доручення слідчого від 01.09.2025), у період з 21:29 год. 01.09.2025 до 21:51 год. 14.09.2025, між контактом « ОСОБА_8 » (має відношення до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 ) та контактом « НОМЕР_3 » (має відношення до обвинуваченого ОСОБА_5 ) відбувалось листування, а також обвинуваченим ОСОБА_5 були передані голосові повідомлення, у ході чого 02.09.2025 у період з 07:19 до 13:57 год. контакт « ОСОБА_8 » надіслав ОСОБА_5 пропозицію і завдання надати інформацію щодо розташування в м. Ізмаїлі військкомату та його точних географічних координат, а також точних географічних координат розташування СБУ. На вказану пропозицію 02.09.2025 о 13:57 год. ОСОБА_5 відповів згодою і зобов`язався виконати поставлене завдання по встановленню і передачі зазначеної інформації після одужання, після чого о 14:00 год. надіслав дані банківської картки, куди контакт « ОСОБА_8 » мав перевести грошові кошти за виконану роботу. 04.09.2025 о 19:29 год. ОСОБА_5 повідомив контакту « ОСОБА_8 », що він одужав та має намір здійснити виїзд для збирання інформації, попросив скинути на банківську картку грошові кошти, щоб він мав змогу пересуватися по місту, зазначив, що надасть інформацію по військовій частині, по військкомату, а також розповів, що в нього є людина, яка надасть інформацію по м. Болграду Одеської області. Далі, 07.09.2025 о 23:56 год. ОСОБА_5 повідомив контакт « ОСОБА_8 » про те, що ним вже зібрана вся необхідна інформація, однак виникли труднощі, через які він не може її надіслати, просив трохи часу зачекати. 13.09.2025 о 22:26 год. ОСОБА_5 надіслав контакту « ОСОБА_8 » конкретні географічні координати розташування військового об`єкту в АДРЕСА_2 (їх цифрове значення не наводиться судом з міркувань безпеки), зазначивши при цьому, що туди часто заїжджає техніка, а згодом у той же день о 22:39 год. надіслав конкретні географічні координати розташування Національної гвардії України в м. Ізмаїлі (їх цифрове значення не наводиться судом з міркувань безпеки), після чого контакт « ОСОБА_8 » зазначив про необхідність надсилання фотознімку для підтвердження місця розташування військової частини за вказаними координатами, ОСОБА_5 при цьому підтвердив готовність це зробити, а наступного дня, 14.09.2025, о 15:23 год. ОСОБА_5 підтвердив отримання ним грошових коштів на свою банківську картку, пообіцявши виконати завдання представника спецслужб РФ та зробити фото військової частини.

Крім того, з переписки та з голосових повідомлень ОСОБА_5 також вбачається, що вказана інформація контактом « ОСОБА_8 » запитувалась явно у контексті ведення агресивної війни РФ проти України, а також те, що між вказаним контактом та ОСОБА_5 обговорювалася безпекова ситуація в Україні та політичне налаштування населення півдня України, у зв`язку з розв`язаною РФ війною. При цьому з контексту повідомлень ОСОБА_5 вбачається його явна підтримка агресивних дій агресора - Російської Федерації - та її збройних сил, та нетерпимість до України, до її політичного керівництва та до сил оборони України.

Також з переписки, зокрема за 01, 04, 05, 06, 07 та 13 вересня 2025 року, вбачається, що обвинуваченим ОСОБА_5 було ввімкнене в месенджері «Telegram» автовидалення повідомлень в усіх своїх чатах, у зв`язку з чим усі повідомлення в чаті з вказаним контактом « ОСОБА_8 » видалялися через один день після їх відправки та отримання (а.п. 155 - 161).

17.Отже, вказані повідомлення явно свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_5 достеменно був обізнаним з тим, що спілкується з представником РФ або її організації, що саме йому він передає інформацію і саме на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, чим надав представнику іноземної держави - РФ - чи її організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Про таку обізнаність ОСОБА_5 явно свідчить контекст повідомлень. З огляду на це встановлення дійсних анкетних даних про особу, яка користувалася контактом « ОСОБА_8 », не впливає на вчинені саме обвинуваченим ОСОБА_5 кримінально протиправні діяння та не впливає на доведеність його вини.

18.Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_7 про недопустимість вказаного протоколу про проведення НСРД від 06.10.2025 як доказу, у зв`язку з не включенням відомостей про нього в реєстр матеріалів досудового розслідування, що, на думку захисника, вказує на порушення стороною обвинувачення положень ст. 290 КПК, а також у зв`язку з тим, що цей протокол не входить до переліку матеріалів, що були виділені із кримінального провадження №22025160000000133 в окреме провадження за №22025160000000032.

19.Вказівка захисника на те, що відомості про протокол про проведення НСРД від 06.10.2025 відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування не відповідає дійсності, оскільки такі відомості відображені у п. 3 розділу І Реєстру під назвою «Проведення негласної слідчої (розшукової) дії - передбачених ст. 264 КПК України», час проведення - 06.10.2025 з 10:00 по 11:45 год., що повністю співпадає з даними, що містяться в зазначеному протоколі (а.п. 155 - 161). Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити не найменування документу як процесуального джерела доказів (протоколу, висновку, акту та інш.), а номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, з чим повністю узгоджується відомості, що наведені у п. 3 розділу І Реєстру щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК, а також час її проведення.

20.Вказаний протокол про проведення НСРД від 06.10.2025 не міг бути виділений слідчим з провадження №22025160000000133, в рамках якого була проведена ця НСРД, в інше провадження №22025160000000032 при винесенні постанови про це від 15.01.2026 (а.п. 90 - 93), оскільки на час прийняття рішення слідчим про виділення матеріалів в окреме провадження (станом на 15.01.2026) у нього ще не було відповідних правових підстав для цього.

21.Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 257 КПК, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.

22.А як було вище наведено, дозвіл на використання у розглядуваному кримінальному провадженні № 22026160000000032 інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні №22025160000000133, був наданий ухвалою слідчого судді за клопотанням прокурора лише 28.04.2026 (а.п. 145 - 147), тобто більш ніж через три місяці після прийняття рішення слідчим про виділення матеріалів в окреме провадження. Тому тільки після цього, і тільки через прокурора слідчий був уповноважений долучати до матеріалів розглядуваного провадження докази, які містять інформацію, отриману під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках іншого кримінального провадження.

23.У зв`язку з викладеним суд відкидає посилання захисника в цій частині як такі, що прямо суперечать дійсним обставинам справи, наявним документам та кримінальному процесуальному законодавству, а тому суд не знаходить підстав для визнання даних протоколу про проведення НСРД від 06.10.2025 недопустимим доказом.

24.Відповідно до даних протоколу від 13.01.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 (а.п. 124) в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025160000000133 від 20.02.2025, у період часу з 08:12 до 09:24 год. у присутності понятих був проведений обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та тимчасово вилучено речі, зокрема мобільний телефон марки «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 , який ОСОБА_5 видав добровільно. Під час огляду мобільного телефону було знайдено застосунок «Telegram» з акаунтом, який підв`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 з ім`ям користувача « ОСОБА_10 ». Під час пакування зазначеного мобільного телефону в застосунок «Telegram» від абонента з ім`ям користувача « ОСОБА_8 » з абонентським номером телефону НОМЕР_4 надійшли повідомлення (а.п. 126 - 131).

25.Під час судового розгляду судом також був переглянутий і додаток до вказаного проколу обшуку у виді відеозапису (а.п. 131), з якого випливає, що обшук був розпочатий з оголошення слідчим ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. При цьому на місці обшуку були присутніми окрім слідчого двоє понятих, співробітники УСБУ в Одеській області, співробітники ЦСО «А», а також і сам обвинувачений ОСОБА_11 . Перед початком обшуку ОСОБА_5 на прохання слідчого добровільно видав мобільний телефон марки «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та сім-картою з номером НОМЕР_3 , під час огляду якого слідчий на робочому столі виявив застосунок «Telegram». З відеозапису також вбачається, як під час пакування зазначеного мобільного телефону в застосунок «Telegram» від абонента з ім`ям користувача « ОСОБА_8 » з абонентським номером телефону НОМЕР_4 надійшли повідомлення. Крім того, на відео зафіксовано, як слідчий разом із працівниками СБУ обшукали зазначену квартиру.

26.Суд не погоджується з посиланнями захисника на недопустимість вказаного протоколу обшуку, у зв`язку з тим, що на думку захисника, слідчі під час проведення обшуку в порушення вимог ст. 236 КПК здійснили дію у виді допиту ОСОБА_5 без роз`яснення йому ст. 63 Конституції України та права на захист. В першу чергу, суд звертає увагу, що посилання захисника на те, що ОСОБА_5 не було роз`яснено право на захист суперечить точному змісту самого протоколу, який був підписаний, у тому числі самим ОСОБА_5 без жодних зауважень, оскільки в протоколі чітко зазначено, що учасникам слідчої дії були роз`ясненні положення ст. 59 Конституції України про те, що кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

27.Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 236 КПК, слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку. А згідно з ч. 8 ст. 236 КПК, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

28.Таким чином, з вказаних норм випливає, що слідчому не тільки не заборонено спілкуватися з особами, присутніми при проведенні обшуку, а й прямо передбачена така можливість для досягнення цілей обшуку, зокрема, для деактивації системи логічного захисту, у тому числі мобільних терміналів систем зв`язку, а також для отримання від осіб інформації про зміст та особливості функціонування мобільних терміналів систем зв`язку. Тому дії слідчого щодо з`ясування цієї інформації повністю узгоджуються з наведеними положеннями ст. 236 КПК, і не свідчить про те, що фактично був проведений допит, а не обшук, як на це вказує захисник. До того ж, посилаючись на те, що протокол обшуку містить пояснення ОСОБА_5 , захисник не зазначила, які саме його пояснення слід розцінювати як показання під час допиту та які стали підставою для його підозри та обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Засадою свободи від самовикриття (ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК) гарантовано, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також те, що кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Таким чином, вказана гарантія нерозривно пов`язана з підозрою, обвинуваченням проти особи, а не з будь-яким спілкування зі слідчим чи прокурором. До того ж, при ухваленні вироку суд бере до уваги виключно ті дані, що отримані за наслідками проведення обшуку в межах конкретної мети його проведення, а саме факт виявлення та вилучення (добровільної видачі) у ОСОБА_5 мобільного телефону із сім-картою з номером НОМЕР_3 , і не бере до уваги будь-які інші дані, у тому числі пояснення чи дії осіб, які були присутніми під час обшуку. До того ж, сам ОСОБА_5 під час судового розгляду визнав той факт, що як у вересні 2025 року, так і до моменту його затримання, він користувався саме цим номером мобільного телефону. Власне ці обставини мають визначальне значення в контексті змісту цього протоколу обшуку, а не будь-які інші.

29.Отже, суд констатує, що обшук за місцем проживання ОСОБА_5 був проведений з дотриманням положень КПК і не знаходить підстав для визнання даних протоколу про це недопустимими.

30.Марка, модель та ідентифікаційні ознаки вилученого під час обшуку у обвинуваченого ОСОБА_5 телефону, номер встановленої в ньому SIM-карти, те, що в месенджері «Telegram» ОСОБА_5 користувався акаунтом, який записаний як «виталий», прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 та з ім`ям користувача ОСОБА_12 , а також наявність контакту в месенджері «Telegram» під ім`ям « ОСОБА_13 », прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 ) встановлені під час огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , що вбачається з відповідного протоколу від 08.04.2026 з додатками до нього (а.п. 133 - 141).

31.Захисник ОСОБА_7 , посилаючись на те, що вказаний протокол огляду отриманий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим має бути визнаний недопустимим доказом, не зазначила з порушенням якого саме законодавства він був отриманий. Фактично захисник лише піддала сумніву достовірність даних, які в ньому зафіксовані, оскільки за ознаками, що містяться на фото, на її думку, телефон в період з 13.01.2026 до 08.04.2026 (з моменту його вилучення до моменту його огляду) перебував в активному режимі, що, на її думку, дає можливість припускати несанкціоноване втручання третіх осіб до електронно-інформаційної системи телефону. Але, разом з цим, захисник не зазначила в чому саме могло полягати таке вручання і до чого саме воно призвело, адже, як вона сама вірно зазначила, в самому телефоні не виявлена будь-яка переписка з абонентом під ім`ям « ОСОБА_8 » з номером мобільного телефону НОМЕР_4 . Тож, дані вказаного протоколу огляду мобільного телефону від 08.04.2026 фактично жодних нових відомостей про обставини розглядуваного провадження не містять, окрім як те, що в месенджері «Telegram» ОСОБА_5 користувався акаунтом, який записаний як «виталий», прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 та з ім`ям користувача ОСОБА_12 , що і так було відомо з інших джерел, зокрема, з даних протоколу обшуку від 13.01.2026 та з пояснень самого ОСОБА_5 під час судового розгляду. Тому, враховуючи, що дані вказаного протоколу огляду мобільного телефону від 08.04.2026 співпадають з іншими даними, що містяться в інших доказах, зокрема, з даними протоколу обшуку від 13.01.2026 та з поясненнями самого ОСОБА_5 під час судового розгляду, то суд не вбачає підстав для визнання даних протоколу огляду від 08.04.2026 недостовірними.

32.Той факт, що ані в момент вилучення мобільного телефону ОСОБА_5 під час обшуку, що був проведений 13.01.2026, ані під час огляду мобільного телефону відповідно до протоколу від 08.04.2026, не були виявлені в мобільному телефоні ОСОБА_5 в месенджері «Telegram» текстові та голосові повідомлення за вересень 2025 року з контактом « ОСОБА_8 » з номером мобільного телефону НОМЕР_4 свідчить про те, що вони були видалені обвинуваченим ОСОБА_5 , а не про те, що такі повідомлення ним не відправлялися. Про це свідчить інформація, що отримана під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем особи, згідно з протоколом від 06.10.2025 (а.п. 155 - 161), про те, що обвинуваченим ОСОБА_5 було ввімкнене в месенджері «Telegram» автовидалення повідомлень в усіх своїх чатах, у зв`язку з чим усі повідомлення в чаті з вказаним контактом « ОСОБА_8 » видалялися через один день після їх відправки та отримання. При цьому, з огляду на загальновідомий факт про те, що в месенджері «Telegram», на відмінну від деяких інших популярних в Україні месенджерах, не зберігається інформація про видаленні повідомлення (навіть про те, що вони були видалені), то відсутність будь-яких слідів про наявність переписки з контактом під іменем « ОСОБА_8 », у тому числі і інформації про видалені повідомлення, не спростовує факт спілкування обвинуваченим ОСОБА_5 з контактом під іменем « ОСОБА_8 » та передачу інформації щодо розміщення підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх вогненних/укріплень позицій, що розташовуються за конкретними географічними координатами з прив`язуванням до місцевості, що прямо випливає з даних наведеного протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем особи від 06.10.2025 з додатками (а.п. 155 - 161). Визначальним в даному випадку є те, що передача вказаної інформації контакту під іменем « ОСОБА_8 », що прив`язаний до російського номеру телефону ( НОМЕР_4 ), відбулась саме з акаунту «Telegram», що прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , що належить обвинуваченому ОСОБА_5 , який ним користувався у тому числі і у вересні 2025 року, коли і відбулась зазначена передача інформації, про що свідчить той факт, що мобільний телефон з вказаним номером телефону ( НОМЕР_3 ) був вилучений саме у ОСОБА_5 під час обшуку, а також ці обставини підтвердив і сам обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду.

33.Вказані обставини не спростовують і те, що, зі слів сторони обвинувачення, у ОСОБА_5 в жовтні 2025 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22025160000000230 від 09.04.2025 вже проводився обшук за місцем проживання на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.10.2025 (а.п. 199 - 200), копія якої була надана стороною захисту, і під час цього обшуку у нього вже, начебто, вилучався його мобільний телефон з номером НОМЕР_11 , який, як пояснив обвинувачений ОСОБА_5 , він відновив у грудні 2025 року та тоді ж він придбав інший термінал. По-перше, на підтвердження факту проведення обшуку та вилучення мобільного телефону сторона захисту не надала відповідний протокол, який в силу ч. 9 ст. 236 КПК обов`язково вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові, а тому мав би бути в наявності у сторони захисту. У зв`язку з цим взагалі невідомо, чи дійсно був проведений такий обшук. По-друге, навіть, якщо й телефон був вилучений під час такого обшуку, це, в будь-якому разі не впливає на зміст спілкування між обвинуваченим ОСОБА_5 та невстановленим представником РФ чи її організації, а також на факт передачі даних ОСОБА_5 цій особі, що відбулося ще в період з 01 до 14 вересня 2025 року та зафіксовано в протоколі про проведення НСРД від 06.10.2025, тобто задовго до проведення обшуку та навіть задовго до постановлення самої ухвали слідчого судді про проведення обшуку від 10.10.2025.

34.Таким чином, дані вказаних досліджених судом доказів у сукупності повністю спростовують першочергові показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він тільки лише отримав гроші від особи, з якою спілкувався через месенджер «Telegram», але жодної інформації про розташування військових об`єктів він їй не передавав в частині саме не передання такої інформації. Суд пов`язує такі показання обвинуваченого з обраною ним позицією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Про це також свідчить і той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 вже в наступному судовому засіданні після надання першочергових пояснень, змінив свої показання та зазначив, що жодних коштів від представника РФ він не отримував, пояснивши при цьому підставу зміни пояснень тим, що в минулому судовому засіданні він хвилювався за тим, щоб працівники СБУ не нашкодили його сім`ї. Але така підстава для зміни показань обвинуваченим видається абсурдною з огляду на те, що при запереченні своєї вини у висунутому обвинуваченні в повному обсязі, він чомусь такого хвилювання не мав. Така позиція обвинуваченого ОСОБА_5 є абсолютно нелогічною, адже, якщо він повністю не визнає вину у висунутому обвинуваченні, то в чому тоді полягав сенс давати неправдиві відомості про отримання ним коштів від представника РФ, і яким чином приховування відомостей про отримання ним коштів може зашкодити його сім`ї більше, ніж сам факт невизнання ним вини у висунутому обвинуваченні. Тобто незрозуміло чому приховування інформації про отримання ним коштів могла і мала би спричинити якийсь вплив з боку працівників СБУ на його родину, тоді як він повністю не визнає вину і це невизнання до цього не могло б призвести та не призвело. Якраз така поведінка обвинуваченого і свідчить про те, що протягом усього судового розгляду він був вільним у виборі на власний розсуд позиції захисту, яка, на його думку, є найбільш сприятливою для нього, і зміна показань жодним чином не пов`язана з його хвилюванням щодо впливу з боку працівників СБУ на його родину. Крім того, пояснюючи, що у нього є побоювання щодо впливу з боку працівників СБУ на його сім`ю, він не зазначив конкретні підстави для цього, в чому вони мали би полягати і що на це вказувало.

35.Тому пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 в частині того, що він не отримував коштів від представника РФ, що були ним дані суду в кінці судового розгляду, суд визнає недостовірними, і надає перевагу його поясненням, які він надав на початку судового розгляду в частині того, що він такі кошти отримував. До того ж, ці пояснення обвинуваченого повністю співпадають з даними, що містяться в протоколі про проведення НСРД від 06.10.2025 (а.п. 111 - 120), який визнаний судом допустимим доказом. Так, як було вище наведено, з даних вказаного протоколу чітко вбачається, що на прохання обвинуваченого ОСОБА_5 останньому декілька разів були переказані грошові кошти на належну його матері банківську карту, номер якої він же й сам надав, а саме на карту № НОМЕР_12 . З даних цього ж протоколу чітко вбачається, що він кожного разу підтверджував факт отримання коштів.

36.Дані, які містяться у виписці по вказаній картці, що прив`язана до банківського рахунку матері обвинуваченого ОСОБА_14 за період з 21.06.2025 до 12.01.2026, яка була надана стороною захисту під час судового розгляду, жодним чином не спростовують те, що ОСОБА_5 отримував певні платежі у вересні 2025 року від представника РФ чи її організації за надання ним допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, оскільки з цієї виписки вбачається, що за період з 01 до 14 вересня 2025 року на вказаний рахунок надходили чисельні поповнення на різні суми, походження яких обвинувачений ОСОБА_5 не міг чітко пояснити. Зокрема, окрім як від ігрових Інтернет-платформ, таких як «Favbet.ua» та «Casino.ua», на карту були зараховані кошти через ПТКС «ФК «Феникс», ПТКС «ФК «СВІФТ ГАРАНТ» (мається на увазі програмно-технічний комплекс самообслуговування (простіше кажучи - платіжний термінал) відповідних фінансових компаній, які забезпечують прийом платежів та працюють під відомим брендом City24), а також через МПС Master Card Money Send через різні платіжні системи, у тому числі шляхом перерахування коштів через термінали (а.п. 166 - 190). Більше того, при співставленні даних, що містяться у вказаній виписці по картковому рахунку, з даними, що містяться в протоколі про проведення НСРД від 06.10.2025, встановлено співпадіння щодо зарахування коштів на вказану картку саме в ті дні, коли по переписці ОСОБА_5 підтверджував отримання коштів від контакту під іменем « ОСОБА_8 », що прив`язаний до російського номеру телефону ( НОМЕР_4 ), або від його представників, а саме: 02.09.2025 - згідно з перепискою, ОСОБА_5 надав номер картки для зарахуванням коштів та у той же день підтвердив, що гроші зайшли на карту, а згідно з випискою по картковому рахунку, у той же день на картку були зараховані кошти у сумі 3 874,50 грн через платіжну систему МПС Master Card Money Send W807442 CASH2CARD A2C EASYCASH Kyiv UA (свідчить про здійснення переказу готівки на карту через термінал); 04.09.2025 - згідно з перепискою, ОСОБА_5 знову попросив грошей, в той же день йому повідомили, що гроші закинули, а згідно з випискою по картковому рахунку, у той же день на картку були зараховані кошти у сумі 2 000 грн через ПТКС «ФК «Феникс» (тобто через платіжний термінал); 13.09.2025 - згідно з перепискою ОСОБА_5 в черговий раз попросив грошей в обмін на передачу ним інформації про воєнні об`єкти, яку він і передав в той же день, а наступного дня, 14.09.2025, нагадав про себе, питаючи де гроші, на що йому відповіли, що їх люди все зроблять, як тільки припиниться вогонь, і в той же день через деякий час ОСОБА_5 підтверджує отримання коштів, що також повністю узгоджується з випискою з карткового рахунку, згідно з якою 14.09.2025 на карту були зараховані кошти у сумі 2 000 грн через ПТКС «ФК «Феникс» (тобто через платіжний термінал). Враховуючи, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24.02.2022, будь-які фінансово-господарські відносини між двома країнами були повністю припиненні, то очевидним є те, що кошти від представника РФ чи його організації жодним чином не могли надійти на картковий рахунок банківської установи в Україні від фінансової установи РФ. Тому абсолютно логічним є відсутність відомостей про надходження коштів на картковий рахунок матері обвинуваченого з фінансової установи РФ. Вказані обставини свідчать про те, що кошти були перераховані третіми особами на прохання представника РФ чи його організації. Про це також свідчить і повідомлення самого представника РФ про те, що кошти насилає не він особисто, а «вони», «їх люди», тобто в цьому процесі задіяні декілька інших осіб, а також про те, що кошти були надіслані через українські фінансові установи. Таким чином, надана стороною захисту виписка з карткового рахунку не тільки не спростовує факт отримання ОСОБА_5 коштів від представника РФ чи його організації за надання ним допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а й прямо підтверджує це.

37.Суд також звертає особливу увагу на те, що настання відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК жодним чином не пов`язане з отриманням певної вигоди, у тому числі й матеріальної, в обмін за надання суб`єктом цього злочину допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Цей злочин може бути вчинений з будь-яким мотивом, наприклад, з ідейних міркувань, у зв`язку з чим це не впливає на кримінально-правову оцінку дій обвинуваченого. Тому отримання грошових коштів не підлягає доказуванню в цьому кримінальному провадженні та не впливає на наявність чи відсутність складу злочину в діях ОСОБА_5 . Але, незважаючи на це, все ж, судом був зроблений аналіз вищенаведених доказів, у тому числі наданих стороною захисту, з метою оцінки показань ОСОБА_5 , наданих ним на початку та наприкінці судового розгляду. І за наслідками цього аналізу судом достеменно встановлена правдивість показань ОСОБА_5 , що були надані ним на початку судового розгляду, про отримання ним коштів від представника РФ та неправдивість його показань, що були надані ним наприкінці судового розгляду, про їх неотримання. Як вище було зазначено, суд пов`язує таку зміну показань обвинуваченим з обраною ним позицією захисту з метою ввести суд в оману та уникнути кримінальної відповідальності.

38.Розташування за переданими ОСОБА_5 представнику іноземної держави - РФ - чи її організації за конкретними географічними координатами (їх цифрове значення не наводиться судом з міркувань безпеки) парку автомобільної техніки військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 окремий батальйон Національної гвардії України), тобто розташування за координатами картографічного веб-сервісу GoogleMaps підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх вогневих/укріплених позицій, підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_5 №808/4776/6/ДСК від 19.12.2025. З цього листа також вбачається, що розголошення та передача вищевказаних даних іноземній стороні може завдати шкоду обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України (а.п. 122 - 123).

39.На кваліфікацію дій обвинуваченого не впливає те, чи передавав він представнику РФ або її організації саме відомості, що становлять державну таємницю, оскільки ОСОБА_5 згідно з обвинувальним актом в цьому не обвинувачується. Так, згідно з диспозицією ст. 111 КК, державна зрада може бути вчинена в декількох формах, а саме шляхом: 1) переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, 2) шпигунства та 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Згідно ж з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні цього злочину лише в одній формі, а саме шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, і не обвинувачується у державній зраді у формі шпигунства, яке і полягає у передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Для форми ж державної зради, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_5 , не вимагається, щоб інформація, яка надається державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, містила державну таємницю.

40.Зокрема, у постанові від 24.04.2024 у справі №743/149/23 Верховний Суд зазначив, що надання інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; надання інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею.

41.А в постанові від 25.09.2025 у справі № 490/3578/22 Верховний Суд виснував, що згідно з доктриною кримінального права та практикою застосування цієї норми Верховним Судом, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності полягає у сприянні можливим чи дійсним зусиллям резидентів такої держави заподіяти шкоду національній безпеці України. Підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України. Види підривної діяльності та форми допомоги в її проведенні можуть бути різними. Суб`єктом державної зради є громадянин України, суб`єктивну спрямованість злочинних діянь визначає формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України». Мотиви і мета не є обов`язковими ознаками злочину й можуть бути різними, вони є факультативними ознаками в структурі суб`єктивної сторони цього правопорушення, оскільки не передбачені в диспозиції ст. 111 КК. Склад цього кримінального правопорушення є формальним - для кваліфікації не має значення, чи настали суспільно небезпечні наслідки (наприклад, постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня, 26 жовтня 2023 року, 9 квітня 2024 року, справи № 759/4148/17, 757/46325/17-к, 639/1528/22 відповідно).

У цій же постанові з приводу міркувань скаржника про те, що інформація, яку нібито передавав засуджений, не є державною таємницею, Верховний Суд зауважив, що надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України може мати місце у випадку передачі представникам іноземної держави певних відомостей, які не належать до державної таємниці, але сприяють іноземній державі в досягненні нею цілей, пов`язаних із веденням підривної діяльності.

42.Отже, узагальнюючи сформовану практику Верховного Суду, можна зробити висновок, що надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України - це будь-яке умисне сприяння їх діяльності, спрямованій на заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Таке сприяння може полягати як у передачі інформації, яка не належить до державної таємниці, так і в організації, виконанні або забезпеченні інших дій, що допомагають іноземній стороні досягати цих цілей.

43.Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 передав представнику РФ чи її організації інформацію про розташування за конкретними географічними координатами парку автомобільної техніки військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 окремий батальйон Національної гвардії України), тобто розташування за координатами картографічного веб-сервісу GoogleMaps підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх вогневих/укріплених позицій, що, враховуючи дійсні об`єктивні обставини, за яких здійснюється широкомасштабна тривала неспровокована агресія РФ проти України, у зв`язку з чим в Україні введений воєнний стан ще з 24.02.2022, очевидним є те, що розголошення та передача вищевказаних даних іноземній стороні, з якою Україною ведуться активні бойові дії з метою захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, може завдати шкоду обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Це також вбачається і з вищенаведеного листа ІНФОРМАЦІЯ_5 №808/4776/6/ДСК від 19.12.2025 (а.п. 122 - 123).

44.При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що РФ здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України та що надані відомості можуть бути використані представником РФ чи її організації для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, спрямованих на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних об`єктах. Це підтверджується активною участю ОСОБА_5 в дослідженій переписці, зокрема тим, що він відшуковував і передавав інформацію, яка становить інтерес для іноземної держави, проявляв ініціативу у виконанні поставлених йому завдань, активно обговорював їх та пропонував варіанти вирішення.

45.До того ж, як убачається з матеріалів провадження (зокрема з дослідженої переписки) обвинуваченому ОСОБА_5 достеменно було відомо, що спілкування відбувається не з представником держави Україна, оскільки він скаржився на представників державної влади України, підтримував дії РФ щодо ведення війни проти України, а також ворожі російські наративи про так зване «звільнення» певних територій та обурювався тим, що українцям зробили ворогів росіян. А тому твердження сторони захисту про те, що обвинувачений не розумів, що спілкується з представником РФ чи її організації та вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК, повністю спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

46.Отже, досліджені докази, у сукупності достеменно поза розумним сумнівом свідчать про те, що ОСОБА_5 на прохання невстановленого представника іноземної держави - РФ - чи її організації надав інформацію щодо розташування в м. Ізмаїлі парку автомобільної техніки військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 окремий батальйон Національної гвардії України), які здійснюють визначні заходи по обороні Ізмаїльського району Одеської області в ході широкомасштабної військової агресії РФ проти України. Отже, ОСОБА_5 таким чином сприяв іноземній державі - РФ - чи її організації в отриманні необхідної інформації для ураження та руйнування об`єктів військової інфраструктури, що в умовах міжнародного збройного конфлікту, безумовно, шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

47.Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи № 148 від 26.03.2026, ОСОБА_5 на час, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, та у теперішній час страждає на психічний розлад - «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності», що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F11.2» за «Міжнародною класифікацією хворою» 10-го перегляду. За своїм психічним станом був здатний та на теперішній час здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендовано динамічний нагляд нарколога та лікування на загальних підставах за місцем перебування, проведення профілактичних соціально-психологічних заходів, направлених на формування у нього стійких установ на відмову від вживання психоактивних речовин. ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п. 153 - 157). Тому суд вважає ОСОБА_5 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.

48.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчинені ним державної зради, а саме діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, що послідовно продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, тобто станом на вересень 2025 року, відповідно до Указу Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4524-IX від 15.07.2025, тобто своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

49.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не вбачає.

50.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_5 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання

51.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

52.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкцій частини статі обвинувачений ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України.

53.Згідно медичній довідці, ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 28.04.2017 перебуває на обілку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Зловживання канабіноїдами зі шкідливими наслідками для здоров`я» (а.п. 152).

54.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, суспільну небезпеку внаслідок вчиненого особливо тяжкого злочину, а також вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також попередження нових кримінальних правопорушень можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 111 КК, оскільки таке покарання, на думку суду, повністю досягне мети його застосування, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення йому найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі. Обвинуваченому ОСОБА_5 також підлягає призначенню обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації всього майна.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

55.Судом встановлено, що ОСОБА_5 був затриманий у даному кримінальному провадженні 13.01.2026, що підтверджується відповідним протоколом (а.п. 42 - 45), та досі перебуває під вартою у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.01.2026 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 06.07.2026.

56.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

57.У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 13.01.2026 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

58.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна.

2.Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

3.Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, в силу ч.5 ст. 72 КК зарахувати йому в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 13 січня 2026 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

4.З набранням вироком законної скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 14.01.2026 арешт, та мобільний телефон марки «Redmi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-картою з номером НОМЕР_3 , - конфіскувати.

5.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

7.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

8.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

Головуючий - суддя Суддя Суддя

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3