Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №497/1320/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.06.2026

Справа № 497/1320/26

Провадження № 3/497/344/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Мунтянової В.Р.,

без участі особи відносно, якої складено протокол,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Каракурт. Болградського району, Одеської області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично не за даною адресою та в с.Каракурт не проживає, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 10.05.2011, паспорт громадянина Молдови НОМЕР_2 виданий від 01.07.2025 року, РНОКПП НОМЕР_3 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №004245Е від 08.05.2026 року, складеного начальником ВІПС Панаріним Д.С. вбачається, що «08.05.2026 о 12:35, в міжнародному пункті пропуску "Нові Трояни" на виїзд з України прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , яка будучи громадянином України свідомо здійснила спробу незаконного перетину державного кордони України без відповідного документу, який надає право на перетин державного кордону громадянам України, а саме з використанням паспортного документу іншої держави, чим порушила вимоги cm. 2 ЗУ «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» та п. 2 «Правіш, перетинання громадянами 'України державного кордону України», затверджених ПКМУ № 57 від 27.04.1995, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена cm. 204-1 ч. 1 КУпАП».

В судове засідання особа відносно, якої складено протокол ОСОБА_1 не з`явилась, будь-яких заяв та клопотань до суду не подала.

Особа повідомлялась за місцем реєстрації, яке повідомлене нею під час складання протоколу: АДРЕСА_2 (а.с.1). До суду повернувся рекомендований поштовий лист без вручення з відмуткою «НЕ вірна адреса» (а.с.22-23).

Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (справа «Каракуця проти України»).

Статтею 268 КУпАП визначено «Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності».

Згідно положень цієї статті присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відповідно до ст.277 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.

Згідно заяви виконавчого комітету Василівської сільської ради Болградського району Одеської області від 20.05.2026 року за №107/02-17, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за даною адресою та в селі Каракурт не проживає (а.с.19).

За таких обставин, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).

Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Тобто, такі дії із суб`єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.

Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №004245Е від 08.05.2026 року ОСОБА_1 обвинувачується за спробу перетинання державного кордону України в пункті пропуску через Державний кордон України та надання для перевірки паспорта громадянина Республіки Молдова.

В судовому засіданні не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону 20.09.2006 року, Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.

Зокрема, згідно ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці,в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 є громадянином України, а також громадянином Республіки Молдова.

При цьому суд враховує, що чинним в Україні законодавством відповідальності за множинне громадянство не передбачено.

Відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль», пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.

Згідно п.п.12, 14 ч.1 ст.1 вищевказаного закону передбачено, що паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд з держави і визнаний Україною.

При цьому перевірка документів, тобто дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, здійснюється з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі.

Таким чином, дії ОСОБА_1 не суперечать положенням ст.12 Закону України «Про державний кордон України», ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» щодо вимоги про перетин кордону за дійсним паспортним документом, а також узгоджуються із приписами Європейської Конвенції» Про громадянство» ратифікованої Україною.

Крім того, відповідно до рішення Європейської Ради від 23.06.2022 року держава Україна на шляху до євроінтеграції отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу.

Положення п.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» стосовно того, що громадяни України, які набули громадянство іншої держави, у правових відносинах з Україною залишаються лише громадянами України, не призводить автоматично до недійсності документів щодо громадянства, виданих іншою державою у встановленому порядку.

Доказів того, що ОСОБА_1 ви`їжджаючи з України та надаючи на паспортний контроль дійсний паспорт громадянина Республіки Молдова, діяла з прямим умислом на перетинання кордону у незаконний спосіб, без відповідних документів, судом не зібрано.

Згідно ст.62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд вважає що особа порушення вказані в протоколі про адміністративне правопорушення не допускав, оскільки в його діях відсутня об`єктивна сторона складу вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за обставин відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.204-1 ч.1, 221, 247, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: С.В.Кодінцева