Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Несплата аліментів
Дата: 02 червня 2026 р.
Справа: №524/3944/19
Суддя: Обревко Л. О.
Справа № 524/3944/19
Провадження 3-в/524/29/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2026 року,суддя Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області Обревко Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Гребенюк І.Л. про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2019 року до Автозаводського районного відділу ДУ «Центр пробації» в Полтавській області надійшла на виконання постанова суду від 30.07.2019 року відносно громадянина ОСОБА_1 .
13.09.2019 року Автозаводським РВ було направлено виклик ОСОБА_1 за адресою його проживання на 20.09.2019 року. За викликом порушник не з`явився, тому відповідно до п. 13.10 розділу XIII Наказу Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», 24.09.2019 року було направлено повторний виклик на 30.09.2019 року, за яким порушник знову не з`явився.
04.10.2019 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» було направлено запити до Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.07.2019 року.
11.11.2019 року був здійснений вихід за місцем проживання ОСОБА_1 .. В ході перевірки двері квартири ніхто не відчинив, вдалося поспілкуватися з сусідом, який підтвердив факт проживання порушника.
Останньому був залишений виклик на 13.11.2019 року. За викликом порушник не з`явився.
20.11.2019 року був здійснений телефонний дзвінок на особистий номер ОСОБА_1 . Під час розмови порушник повідомив, що не знав про накладення на нього адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт та зобов?язався з?явитися до Автозаводського РВ не пізніше 22.11.2019 року.
21.11.2019 року порушник з`явився до Автозаводського РВ. У порушника було відібрано довідку бесіди про ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення, пам?ятку, письмове пояснення, заповнено анкету та видано направлення на «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628». До відпрацювання повинен був приступити не пізніше 05.12.2019 року. До відпрашовання суспільно корисних робіт не приступив. Про поважну причину не явки на відпрацювання орган пробації не повідомив.
11.12.2019 року відносно громадянина ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол передбачений ст. 183-2 КУпАП. Порушник неодноразово викликався до Автозаводського РВ для ознайомлення з протоколом. За викликами до Автозаводського РВ не з?являється.
29.01.2020 року був здійснений вихід за місцем проживання порушника. Під час перевірки двері відчинив чоловік, який представився братом порушника. Під час бесіди стало відомо, що порушник дійсно проживає разом з братом, але вдома буває досить рідко, де ОСОБА_1 проводить своє дозвілля брату не відомо. Брату порушника було вручено виклик до Автозаводського РВ на 06.02.2020 року, який останній зобов?язався передати порушнику щойно його побачить. За викликом порушник не з?являється.
16.03.2020 року до Автозаводського РВ надійшло повідомлення з Кременчуцького ВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про те, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.10.2019 року відносно ОСОБА_1 винесено рішення про оголошення останнього у розшук.
29.04.2020 року до Автозаводського РВ надійшла копія ухвали Автозаводського районного суду від 24.10.2019 року про оголошення в розшук ОСОБА_1 .
Неодноразово направлялися запити до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області з проханням повідомити про стан розшуку громадянина ОСОБА_1 .
Інформації про заведення оперативно розшукової справи відносно порушника до Автозаводського РВ не надходила.
Згідно повідомлення з Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради громадянин ОСОБА_2 значиться знятим з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 23.11.2018 року.
04.06.2021 року ,29.10.2021 року, 25.04.2022 року, 05.08.2022 року, 23.09.2022 року, 16.02.2023 року, 26.07.2024 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надсилались подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 13.07.2021 року, 12.11.2021 року, 06.05.2022 року, 16.08.2022 року, 12.10.2022 року, 27.02.2023 року, 27.08.2024 року, 04.12.2024 року, 30.04.2025 року постановами Автозаводського районного суду м. Кременчука в задоволенні подання було відмовлено.
Згідно повідомлення з Кременчуцького ВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) інформація про заведення розшукової справи категорії «Розшук» до відділу не надходила. Відомості щодо виконання вимог ухвали Автозаводського районного суду від 24.10.2019 року щодо розшуку ОСОБА_1 відсутні. Крім того повідомили, що виконавче провадження № 39924566 з примусового виконання виконавчого листа № 2/524/1305/13, виданого 23.08.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 03.09.2024 року завершене відповідно до п.7 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв?язку з чим з дати завершення виконавчого провадження державним виконавцем не вчиняються заходи примусового виконання рішення передбачені Закону України «Про виконавче провадження». (a.с.240).
Згідно повідомлення з Автозаводського районного суду м. Кременчука, копія ухвали по цивільній справ №524/2579/13 (провадження 6/524/386/19) про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 була надіслана до Кременчуцького ВІ ГУНІ в Полтавській області 29.10.2019 року.
31.07.2025 року надійшло повідомлення з Кременчуцького районного управління поліції ГУНІ в Полтавській області, що з метою встановлення факту проживання останнього, було опитано сусідів порушника, які повідомили, що гр. ОСОБА_1 рідко з?являється за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , та більшість часу проводить поза межами м. Кременчук, а саме в с. Кащівка, Козельщинського району.
31.07.2025 року Автозаводським РВ було направлено запит до Кременчуцького районного сектору №2 про перевірку можливого місця проживання громадянина ОСОБА_1 , у с. Кащівка. 08.08.2025 року надійшла відповідь із Кременчуцького районного сектору №2, про те що за адресою с. Кащівка Кременчуцького району Полтавської області порушник не проживає, встановити його місце перебування не вдалося.
Згідно повідомлення від 17.10.2025 року з сектору розшуку злочинців та зниклих громадян ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» на теперішній час в державному розшуку не перебуває.
За викликами до Автозаводського РВ не з?являється. На сьогоднішній день місцеперебування громалянина ОСОБА_1 не відоме.
Відповідно статті 304 КУПАП питання, пов?язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов?язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містять поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчас но надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов?язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділ ді «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні адміністративним правопорушенням, підставі ст.80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа N? 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів. наголосив. Що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяпнями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищезазначене, окремі суди (судді) вважають за можливе до правовідносин, які виникли, застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких с безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років.
Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.07.2019 року набрала законної сили 09.08.2019 року.
Відповідно до ст.304, 305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов?язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із кримінальним законодавством та судовою практикою (справа № 524/452/20 Автозаводського районного суду м. Кременчука, справа № 536/593/19, № 536/1993/18 Кременчуцького районного суду Полтавської області), дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років. Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.07.2019 року набрала законної сили 09.08.2019 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 304, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 80 Кримінального кодексу України, начальник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» Гребенюк І.Л. направляє матеріали щодо громадянина ОСОБА_1 до суду для вирішення питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.07.2019 року у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Представник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Кравченко А.В. подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подання начальником Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Гребенюк І.Л. не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Вирішуючи порушене у цій справі питання, відповідно до цього принципу, суд враховує, що згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто цей нормативно-правовий акт не містить положень, які б дозволяли суду звільнити від відбування покарання особу, у зв`язку із закінченням строків давності виконання цієї постанови.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява №17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03). Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Надточий проти України» від 15.05.2018 року зазначив, що український уряд визнав кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч.3 ст.80 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
В матеріалах особової справи №33/2019 р. наявна ухвала Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.10.2019 року, із якої вбачається, що ОСОБА_1 оголошений в розшук. Ухвала набрала законної сили 24.10.2019 року(а.с.43 особової справи №33/2019).
Як вбачається із відповіді начальника Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Олександра Холондовича від 23.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час в розшуку не перебуває та зазначено, що у разі надходження до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука про оголошення в розшук ОСОБА_1 , ними буде прийнято негайне рішення про заведення розшукової справи (а.с.250 особової справи №33/2019).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного , місцезнаходження ОСОБА_1 на даний час невідоме та не встановлено , ухвала Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.10.2019 року про розшук ОСОБА_1 набрала законної сили 24.10.2019 року і ніким не скасована,з якої причини вона не виконується органами Національної поліції із подання не вбачається, так як відсутність інформації про місце проживання чи знаходження ОСОБА_1 унеможливлює належний його виклик до суду та з`ясування питання про ухилення або не ухилення від відбування покарання та для беззаперечного висновку про відсутність підстав для зупинення перебігу давності, тому суд вважає, що у поданні начальника Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Гребенюк І.Л.. про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 – слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.23, 298, 304, 305 КУпАП, ст.80 ч.3,4 КК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні подання начальника Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Гребенюк І.Л. про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ліна ОБРЕВКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua