Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №403/310/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/310/26 провадження № 3/403/90/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно

відомостей, зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце

проживання:

АДРЕСА_1 , місце реєстрації:

АДРЕСА_2 , тимчасово не працює,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №687465, складеного 08 квітня 2026 року інспектором СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Коваль Ю.В., з доданими до нього матеріалами, 08 квітня 2026 року о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 -ще Устинівка гр-н ОСОБА_1 умисно висловлював погрози та образи в сторону своєї сестри ОСОБА_2 , дослівно «які проживають окремо», вчинивши домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи 09 червня 2026 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.

Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи 09 червня 2026 року гр-нка ОСОБА_2 не з`явилась. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, без її участі. З приводу складеного протоколу пояснила, що 08 квітня 2026 року о 10 год. вона приїхала до матері ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час розмови з матір`ю ОСОБА_1 забрав велосипед та поїхав у невідомому напрямку, на телефонні дзвінки не відповідав. Після повернення брата між ними виникла сварка, після якої вона викликала поліцію, щоб вони роз`яснили брату, що не можна брати велосипед без її дозволу. Крім того, зазначила, що не хотіла, щоб поліція складала протокол стосовно її брата - ОСОБА_1 .. Ніякої шкоди її психологічному здоров`ю брат не заподіяв. Жодних побоювань за свою безпеку та здоров`я у неї під час сварки не виникало.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №687465 від 08 квітня 2026 року, гр-н ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї сестри ОСОБА_2 психологічне насильство, що полягало у висловлюванні погроз та образ в її сторону.

Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що внаслідок таких дій гр-на ОСОБА_1 у гр-нки ОСОБА_2 виникли побоювання за свою безпеку чи їй була спричинена емоційна невпевненість.

Крім того, з доданої до протоколу форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04 квітня 2026 року, вбачається повідомлення гр-нкою ОСОБА_2 про те, що поведінка кривдника не вплинула на її безпеку та безпеку дітей (п.13), що свідчить про відсутність шкоди, завданої психічному здоров`ю гр-нки ОСОБА_2 , та що кривдник не залякував, не переслідував або погрожував постраждалій особі та/або її дітям (п.10).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб (ч.1 ст.11 Закону України «Про Національну поліцію»).

З доданого до протоколу відеозапису, дослідженого судом, вбачається прибуття поліцейських за викликом за адресою: вул.Суворова, буд.№4 с-ще Устинівка, а також спілкування з поліцейськими гр-нки ОСОБА_2 , під час якого остання неодноразово повідомляла поліцейських про відсутність у неї наміру притягувати гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та про її небажання складення стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, старший інспектор СРПП ВП №1 (м.Долинська) Кухарець С.В. повідомив гр-нці ОСОБА_2 , що у разі прибуття поліції на виклик з приводу домашнього насильства поліцейські складають протокол про адміністративне правопорушення, або вирішують питання щодо притягнення особи до відповідальності за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, роз`яснивши при цьому розмір можливого штрафу, після чого гр-нка ОСОБА_2 погодилась на складення відповідних матеріалів стосовно ОСОБА_1 ..

Таким чином, з доданого до протоколу відеозапису вбачається, що ініціатива щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та відібрання відповідних пояснень фактично виходила від поліцейського, тоді як гр-нка ОСОБА_2 висловлювала своє небажання притягувати гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини також узгоджуються зі змістом поданої ОСОБА_2 до суду письмової заяви від 22 травня 2026 року.

З доданого до протоколу відеозапису з технічного засобу відеозапису також не вбачається повідомлення гр-нкою ОСОБА_2 обставин виникнення у неї побоювань за власну безпеку, емоційної невпевненості внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 ..

За таких обставин суд не бере до уваги протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 квітня 2026 року, а також письмові пояснення ОСОБА_2 , відібрані поліцейським Кухарцем С.В. 08 квітня 2026 року, оскільки, як вбачається із змісту відеозапису та поданої до суду заяви ОСОБА_2 , викладені в них відомості не узгоджуються з дійсним волевиявленням гр-нки ОСОБА_2 та викликають обґрунтовані сумніви щодо добровільності їх надання останньою під час складення протоколу.

Крім того, повідомляючи гр-нку ОСОБА_2 про два варіанти дій поліцейських, а саме: обов`язкове складення протоколу про адміністративне правопорушення у кожному випадку прибуття поліцейських за викликом про можливе вчинення домашнього насильства або обов`язкове притягнення особи до відповідальності за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб у разі не підтвердження такого повідомлення, лейтенантом поліції ОСОБА_4 не було наведено жодної норми чинного законодавства України, якою б передбачалась можливість вчинення поліцейськими саме таких дій, а тому подібне повідомлення не може вважатися таким, що грунтується на вимогах закону.

Отже, сам по собі факт звернення гр-нки ОСОБА_2 до поліції з проханням роз`яснити її брату ОСОБА_1 про неприпустимість його поведінки за встановлених судом обставин не свідчить про вчинення нею будь-яких протиправних дій та не може розцінюватися як завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Інший підхід суперечив би визначеним законом завданням діяльності поліції щодо забезпечення дотримання прав і свобод людини, своєчасного реагування на звернення громадян та здійснення своєї діяльності на засадах партнерства з населенням.

Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за ознакою вчинення психологічного насильства, до протоколу серії ВАД №687465 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25). Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність яких під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним психологічного насильства стосовно гр-нки ОСОБА_2 , як його сестри, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення гр-ном ОСОБА_1 домашнього насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова