Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №736/2490/25
Суддя: Мамонова О. Є.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
11 червня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/2490/25
Головуючий у першій інстанції – Пархомчук Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/843/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Мамонової О. Є.,
суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на додаткове рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»), в якому просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 09.10.2020 №73044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 42 173,50 грн таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» на її користь судовий збір у сумі 968,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 22.12.2025 позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за №73044, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 42 173,50 грн.
Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
29.12.2025 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Васильченко Г.І. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким розподілити судові витрати, стягнувши з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.
Додатковим рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.01.2026 стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 16 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що витрати на правничу допомогу в сумі 16 000 грн не підтверджені жодним чином, а вартість наданих послуг є завищеною та не відповідає критерію обґрунтованості і розумності.
Заявник вказує, що витрачання 6 годин робочого часу на написання шаблонної позовної заяви, яка не потребує значних часових витрат, ґрунтується на стандартній структурі, усталених формулюваннях та типових правових позиціях, є необґрунтованим і непропорційним характеру виконаної роботи.
Наголошує, що при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, районний суд не в повному обсязі дослідив докази, надав невірну оцінку щодо співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та необґрунтовано визнав правомірним стягнення всієї заявленої суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції – без змін, посилаючись на безпідставність доводів та аргументів апеляційної скарги.
Заявниця зазначає, ЦПК України не містить такого критерію до позовних заяв як шаблонність, а передбачає вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у разі задоволення позовних вимог. Позивачем надані всі належні докази для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, детальний опис виконаних робіт та виставлений рахунок на оплату.
Звертає увагу, що за відсутності обґрунтованого та вмотивованого клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу, відповідач заперечень проти суми винагороди адвоката не подавав.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі №520/4012/19, від 23.04.2021 у справі №521/15516/19, від 14.06.2021 у справі №826/13244/16).
Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 727/463/19, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/22, від 31.10.2024 у справі № 242/3831/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 02.06.2022 у справі № 15/8/203/20.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на її користь судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн, зазначаючи, що докази остаточного розміру понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України – протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення.
У позові зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн виходячи з розрахунку вартості правової допомоги адвоката: 1 год. – 2 000 грн, у тому числі, але не виключно, за аналіз матеріалів виконавчого провадження, виконавчого напису нотаріуса, складання, оформлення та подання до суду позовної заяви тощо.
Представництво інтересів ОСОБА_1 у Корюківському районному суді Чернігівської області здійснювала адвокат Васильченко Г.І. відповідно до ордеру серії АЕ №1429441 від 29.09.2025, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №1 від 19.09.2025 (а.с. 5, 41).
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, стороною позивача надано наступні документи:
1. Підписаний адвокатом Васильченко Г.І. та Деньгуб Я.С. акт про надання правової допомоги №1 від 29.12.2025, згідно з яким відповідно до умов договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 19.09.2025 адвокат надав клієнту, а клієнт прийняв наступну правничу (правову) допомогу: 19.09.2025 – вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз матеріалів, наданих клієнтом; опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні відносини – 2 год вартістю 4 000 грн; 29.09.2025 – підготовка, складання, оформлення та направлення до суду позовної заяви Деньгуб Я.С. до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – 6 год. вартістю 12 000 грн; всього – 16 000 грн (а.с. 42);
2. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 19.09.2025, укладеним між адвокатом Васильченко Г.І. та ОСОБА_1 , відповідно до якого адвокатом надано Деньгуб Я.С. наступні роботи (послуги): 19.09.2025 – вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз матеріалів, наданих клієнтом; опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні відносини – 2 год; 29.09.2025 – підготовка, складання, оформлення та направлення до суду позовної заяви Деньгуб Я.С. до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – 6 год.; всього – 8 год (а.с. 43);
3. Рахунок №29/12/25/1 від 29.12.2025 адвоката Васильченко Г.І. на оплату винагороди (гонорару) за надання правничої (правової) допомоги за договором за договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 19.09.2025, згідно з актом №1 про надання правничої (правової) допомоги від 29.12.2025 в сумі 16 000 грн (а.с. 44).
У рамках надання правової допомоги Деньгуб Я.С. у даній справі адвокатом Васильченко Г.І. складено, підписано та подано до суду через систему «Електронний суд» позовну заяву з додатками. Копію позову з додатками адвокатом направлено відповідачу, про що долучено відповідну квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с. 1-15).
За обставинами цієї справи не викликає сумнівів, що при розгляді справи у суді першої інстанції Деньгуб Я.С. надавалася професійна правова допомога адвокатом Васильченко Г.І. на підставі договору про надання правової дороги від 19 вересня 2025 року №1.
Відсутність у матеріалах справи примірника вказаного договору про надання правової допомоги адвокатом Васильченко Г.І. не спростовує факту понесення позивачкою витрат на правничу допомогу саме у цій справі, оскільки заявником на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу надано інші належні та допустимі докази, а саме: ордер серії АЕ №1429441 від 29.09.2025, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №1 від 19.09.2025; акт про надання правової допомоги №1 від 29.12.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 19.09.2025.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, зазначено, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Тобто, Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Ураховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регулюють питання сплати, дослідження та розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що заявлена до стягнення ОСОБА_1 сума витрат за надану правничу допомогу адвокатом Васильченко Г.І. є завищеною, а тому підлягає зменшенню.
Так, враховуючи, що адвокат Васильченко Г.І. в інтересах її довірителя Деньгуб Я.С. підготувала та подала до суду позовну заяву (обсягом 2 аркуші) з додатками, з огляду на ціну позову (42 173,50 грн), складність справи, розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правову допомогу до 4 000 грн, що відповідатиме складності та обсягу наданих адвокатом послуг, реальності та розумності їхнього розміру.
За викладених обставин апеляційний суд, додаткове рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.01.2026 підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 суми витрат на професійну правничу допомогу з 16 000 грн до 4 000 грн.
Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» – задовольнити частково.
Додаткове рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року – змінити, зменшивши стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_2 суму витрат на професійну правничу допомогу з 16 000 грн до 4 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: Н.В.Висоцька
Н.В. Шитченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua