Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №734/501/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/501/26 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.

Провадження № 33/4823/538/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі: судді Мазура С.А.,

за участі: представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника Ванжули Я.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Халупка С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 травня 2026 року,

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з нього на корить держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Місцевим судом встановлено, що 30.01.2026 року о 17:40 год ОСОБА_1 на 4 км автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ керував транспортним засобом «МАN», р.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом (б/н) у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поза належною увагою суду залишилось те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, поліцейським було відомо про це, тому його огляд мав проводитися у відповідності до положень ст. 266-1 КУпАП, а також із залученням військової служби правопорядку, тоді як поліцейськими було проведено огляд у відповідності до ст. 266 КУпАП, тому він мав бути визнаний судом недійсним. Також вважає, що про порушення проведеного огляду свідчить поганої якості роздруківка до приладу Драгер, за допомогою якого він був проведений, та на якій не можна прочитати назву та серію приладу, не повідомлено було такого і працівником поліції перед оглядом. Вважає, що відеозаписом не підтверджується подія та склад правопорушення, оскільки не зафіксовано порушень ПДР, які б стали підставою для зупинки транспортного засобу, внаслідок чого зупинка та подальші дії працівників поліції є недопустимими доказами.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердив захисник та не заперечував проти апеляційного розгляду у його відсутність.

Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника Ванжулу Я.В., який підтримав подану захисником Халупком С.В. апеляційну скаргу та просив задовольнити її із викладених підстав, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 579479 від 30.01.2026 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер», результат 2,71 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені в ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом, зокрема відеозаписом з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку на вимогу поліцейських через відсутні номерні знаки та габаритні вогні на причепі. У розмові з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які йому роз`яснені та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер. Водій погодився. Було перевірено цілісність пакування мундштука та здійснено забір повітря, алкоголь відсутній. За результатом огляду прилад показав 2,71 проміле, що зафіксовано на відео. Водій погодився з результатом, в наслідок чого складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформлено матеріали.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Згідно з результатом проведеного тесту на алкоголь ОСОБА_1 із використанням спеціальних технічних засобів, з яким останній погодився, про що поставив підпис, результат – 2,71 проміле (а.с. 5).

Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно встановив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційні доводи стосовно незгоди з порядком проведення огляду з урахуванням того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд мав проводитися в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, неспроможні.

За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями ст. 266-1 КУпАП передбачено огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаної норми, огляд на стан сп`яніння у порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо військовослужбовців під час виконання обов`язків військової служби, що підлягає встановленню у кожному конкретному випадку.

У цьому судовому проваджені, оцінюючи факт виконання ОСОБА_1 службових обов`язків під час керування транспортним засобом та його зупинки, суд враховує, що попри те, що він рухався службовим великогабаритним автомобілем з причепом, жодних пояснень стосовно виконання бойового завдання, яке зобов`язувало б його у той момент керувати таким автомобілем, враховуючи стан сп`яніння (2,71 проміле), у цивільному населеному пункті, поза межами території будь-якої військової частини чи військового об`єкту, рухаючись автодорогою загального призначення, створюючи тим самим небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не надано, а тому факт перебування його у якості військовослужбовця жодним чином не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку. Як і не надано жодних доказів того, що останній в цей час виконував безпосередньо обов`язки військової служби і при спілкуванні з поліцейськими останній такого не наводив, хоча поліцейським пропонувалось викликати ВСП.

Отже, у цьому випадку він як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння обґрунтовано було проведено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, зокрема, на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився та пройшов такий, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Решта доводів апеляційної скарги, зокрема підстави для зупинки автомобіля, відсутність характеризуючи даних відеозаписів, не спростовують висновків суду, при цьому працівниками поліції було роз`яснено, що причиною зупинки стало те, що на причепі були відсутні габаритні вогні, номерний знак, водій не зупинився на стаціонарному посту поліції, а також те, що поліції повідомили небайдужі громадяни, що даний автомобіль рухається, «виляючи» по дорозі.

Так само доводи про неякісність чеку до приладу Драгер суд визнає безпідставними, оскільки такий є читабельним, крім того результат пройденого огляду зафіксований на відеозаписі і водій проти такого не заперечував.

Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності і яка є безальтернативною.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. – залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяС. А. Мазур