Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №317/801/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 червня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 317/801/26

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1223/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Шарапової О.Л.,

суддів: Висоцької Н.В., Скрипки А.А.

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачка: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Оскаржується ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2026 року, суддя Супрун О.П., місто Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2024 у розмірі 42 051,02 грн, а також витрати на сплату судового збору.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 березня 2026 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання до суду позовної заяви із зазначенням наявності або відсутності у відповідача електронного кабінету та надання доказів надсилання в паперовій формі листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками відповідачці.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2026 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржувана ухвала є незаконною.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, позивачем 20.03.2026 було направлено до суду заяву про усунення недоліків. В додатках до заяви були вказані докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, а саме: копії опису вкладення до цінного листа та списку згрупованих відправлень на ім`я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). В заяві про усунення недоліків представником позивача також, було вказано, що електронний кабінет у відповідача відсутній.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого Електронного кабінету у відповідача були вказані позивачем безпосередньо у позовній заяві при зверненні до Запорізького районного суду Запорізької області, а тому в цій частині позов не містив недоліків і вказане не могло бути підставою для залишення позовної заяви без руху.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що позивачем виконані вимоги процесуального закону щодо надання доказів надсилання на адресу відповідача примірника позовної заяви з доданими до неї доказами (додатками). Зазначає, що суд не пропонував надати підтвердження надсилання відповідачу копії заяви про усунення недоліків позовної заяви. Норми ст. 43 та ст. 177 ЦПК України, також не містять обов`язку надсилання відповідачу саме заяви про усунення недоліків позовної заяви. У зв`язку з цим вважають, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві, суддя першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги статей 43, 177 ЦПК України при подачі заяви про виправлення недоліків, оскільки копія такої заяви та додатків до неї не направлені відповідачеві.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , позовна заява відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в тому числі, містить: прізвище, ім`я та по батькові відповідачки, її місце проживання/перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер засобів зв`язку та адресу електронної пошти, а також відомості про відсутність у неї електронного кабінету (а.с. 1 та зворот).

На виконання вимог ухвали судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 березня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви у якій зазначені відомості про відсутність у відповідачки електронного кабінету, а також надано докази надіслання ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками (а.с. 64, 76 та 76зворот).

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви.

За наведених вище обставин оскаржувана ухвала суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2026 року скасувати, справу направити до Деснянського районного суду міста Чернігова для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: