Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №766/13069/23 — Херсонський апеляційний суд

Справа №766/13069/23 Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/251/26 Доповідач: ОСОБА_2

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/13069/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції кримінального провадження №22023230000000176 від 30.03.2023 за апеляційною скаргою прокурора за відсутності обвинуваченого ( ОСОБА_8 ) на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.5 ст.111-1, ч.3 ст.436-2 КК України.

в с т а н о в и в:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.

Цим вироком ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.111-1, ч.3 ст.436-2 КК України, та їй призначено покарання:

за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна;

за ч.3 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна.

Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати ОСОБА_9 з моменту її затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_9 основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.12.2023 (справа №490/4653/23, н/п 1-кс-490/7908/23), залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.06.2023 у справі №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/5267/2023) на твердий магнітний носій даних SN5MA3B5PK, PN: 9S1134-190, FW: 3ALD; пластиковий додаток до сім картки з номером НОМЕР_2 , штрих код 8970196000000025575-7 – скасовано.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального міського суду м. Миколаєва від 20.12.2023 у справі № №490/4653/23 (н/п 1-кс/490/7925/2023) на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , а саме: ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 1982 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 - скасовано.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Встановлені судом обставини.

Вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватою у тому, що вона, реалізуючи злочинний умисел, направлений на виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, громадянка України ОСОБА_9 , будучи проросійськи налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.09.2022, прийняла участь у створенні та розповсюдженні матеріалів, які містять виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України з використанням засобів масової інформації.

Так, ОСОБА_9 , будучи журналістом незаконно створеної представниками окупаційної влади тзв. «ГУР ХО ТРК «Таврия» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.09.2022, прийняла особисту участь у створенні та розповсюдженні з використанням зазначеного засобу масової інформації публікації у формі репортажу, який був розміщений на інформаційних ресурсах ТРК «Таврия», (https://tavriatv.ru/https://t.me/tavria_kherson) за адресою: https://tavriatv.ru/segodnya-golosovanie-prohodit-na-staczionarnyh-uchastkah/ під назвою «Сегодня голосование проходит на стационарных участках», містив текстову частину та відеофайл за участю ОСОБА_9 , під час якого остання проголошує наступне:

«Жители продолжают идти на участки и отдавать свой голос за воссоединение с могучей страной, с россией. Сегодня голосование проходит на стационарных участках, один из них расположен в Херсонской школе №6, люди идут не смотря на угрозы обстрелы вооруженных формирований Украины. Жители с настроением и воодушевлением рассказывают почему они пришли сделать свой выбор.

…Соблюдаются все меры безопасности проведения референдума, а именно проверяется наличие опасных предметов, исключается большое скопление людей и все это благодаря работе органам внутреннего правопорядка.

…На участке все проходит спокойно, без провокаций и по установленным правилам проведения референдума.

…Сегодня проголосовали сотрудники ТРК «Таврия», вместе с россией мы становимся одной большой семьей, могучей и сильной. Я люблю Херсон и Херсонцы его тоже любят, выбор очевиден».

Відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи № СЕ-19/104-23/26144-ЛД від 13.10.2023, у висловах жінки ОСОБА_9 , яка виступає у ролі ведучої телепередачі, що зафіксована на відео за посиланням https://tavriatv.ru/segodnya-golosovanie-prohodit-na-staczionarnyh-uchastkah/, містяться лінгвістичні ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_9 як виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинені з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України.

Крім того, 30.05.2023 указом «временно исполняющего обязаности губернатора Херсонской области ОСОБА_10 » № 111-у затверджено «Положение о выборах депутатов Херсонской обласной думы первого созыва», відповідно до якого вибори до вищевказаного незаконного органу окупаційної влади назначені на другу неділю вересня 2023 року.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у вересні 2023 року була добровільно обрана до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Так, заручившись підтримкою громадян України, які підтримували ідею окупації територій держави України, зокрема м. Херсона та Херсонської області, окупаційні війська встановили контроль над усіма державними органами та розпочали утворення своїх державних органів на території міста Херсона та Херсонської області. На виконання вказаного злочинного задуму представниками окупаційної влади як так званий законодавчий орган «государственной власти Херсонской области» у вересні 2023 року створено так звану «Херсонскую областную думу».

Переслідуючи злочинну мету бути обраною до зазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області, ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше 19 червня 2023 року, надала добровільну згоду представникам держави агресора на свою участь у незаконних виборах до так званої «Херсонской областной думы» від правлячої партії рф «единая россия». Згідно до проведеного у період з 22 по 28 травня 2023 року представниками держави агресора так званого «предварительного голосования» від вказаної партії ОСОБА_9 набрала 3516 голосів підтримки.

В подальшому, ОСОБА_9 , діючи добровільно, як член партії рф «единая россия» у період не пізніше ніж з 22 травня по 09 вересня 2023 року проводила інформаційну діяльність, направлену на популяризацію вищевказаної партії на окупованій території Херсонської області та займалась політичною діяльністю, направленою на обрання її до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, а саме до так званої «Херсонськой области думы».

10 вересня 2023 року, відповідно до постанови так званої «Избирательной комиссии Херсонской области» № 22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» встановлено, що «всероссийская политическая партия «единая россия»» набрала 74,86% голосів виборців, які прийняли участь у незаконному голосуванні та отримала 28 мандатів у так званій «Херсонской областной Думе первого созыва», один з яких зокрема отримала ОСОБА_9 .

20 вересня 2023 року на першому засіданні так званої «Херсонской областной Думы первого созыва» ОСОБА_9 була присутня як депутат вказаного незаконного окупаційного органу.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_9 як добровільне обрання громадянина України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить оскаржуваний вирок в частині призначення покарання скасувати та призначити ОСОБА_9 покарання за ч.5 ст.111-1 КК України у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдження інформації, строком на 15 років, з конфіскацією майна; за ч.3 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдження інформації, на строк 15 років, з конфіскацією майна.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована доводами про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.

Вказує, що матеріали справи свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_9 вчиняла вказані кримінальні правопорушення у тому числі із корисливих мотивів, що не було враховано судом при ухваленні вироку.

Зокрема, такий корисливий мотив підтверджується тим, що ОСОБА_9 , влаштувалась на роботу журналістом у незаконно створений представниками окупаційної влади т.зв. «ГУР ХО ТРК «Таврия», була офіційно працевлаштована, відповідно отримувала заробітну плату, та займаючи вказану посаду вчиняла злочин, передбачений ч.3 ст.436-2 КПК України.

Крім того, ОСОБА_9 , прийнавши участь та здобувши перемогу у так званих «выборах депутатов Херсонской обласной Думы первого созыва» отримала мандат депутата у т.зв. «Херсонской областной Думе первого созыва».

Так, із статей 33-36 закону рф «О статусе депутата Херсонской областной Думы» №4-ЗХО слідує наступне:

Статья 33. Обеспечение материально-финансовых условий для осуществления депутатом Думы его полномочий размер денежного содержания Председателя Думы, первого заместителя Представителя Думы, заместителей Председателя Думы, председателя постоянного комитета, заместителя председателя постоянного комитета, депутата, осуществляющих полномочия на профессиональной основе, регулируется законом Херсонской области «О статусе и социальных гарантиях лиц, замещающих государственные должности».

Депутату возмещаются расходы на служебные поездки и командировочные расходы, связанные с осуществлением депутатской деятельности, оплачивается проезд и проживание в гостинице (найм жилого помещения), на основе соответствующих документов на условиях и в порядках, установленных Думой.

Депутату, осуществляющего полномочия на профессиональной основе, производятся компенсационные выплаты, связанные с осуществлением депутатской деятельности, в размере и порядке, установленном ОСОБА_11 .

Статья 34. Ежегодный оплачиваемый отпуск депутата, работающему на профессиональной основе, предоставляется ежегодный оплачиваемый отпуск в соответствии с действующим законодательством.

Статья 35. Материальное вознаграждение за депутатскую деятельность Президиум Думы имеет право принять решение о материальном вознаграждении депутата за депутатскую деятельность.

Статья 36. Другие материльно-технические условия обеспечения деятельности депутата Депутату Думы, работающему на професиональной основе, для осуществления депутатской деятельности предоставляется служебное помещение, оборудованное мебелью, средствами связи и необходимой оргтехники.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які б свідчили про отримання ОСОБА_9 матеріальної вигоди, а також право на широке коло матеріальних благ, що стало можливим лише через вчинення нею інкримінованих злочинів.

Також зазначає, що судом не в повній мірі враховано обставини вчинення злочину, його характер та наслідки, а саме те, що ОСОБА_9 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, під час дії воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжений на даний час, що є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад, тобто основи національної безпеки України, що свідчить про виняткову суспільну небезпечність вчиненого.

Вищевикладене свідчить про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_12 та неможливість її виправлення і перевиховання у разі не призначення додаткового покарання у виді конфіскацій майна. У такому випадку мета покарання не може бути досягнута. А тому ОСОБА_9 необхідно призначити також додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки саме цей захід примусу внесе корективи в соціально психологічні властивості обвинуваченої, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини (проступки).

Відповідно до вимог ст.135 КПК України обвинувачена ОСОБА_9 вважається такою, яку належно повідомлено про виклик до суду, з моменту опублікування повістки про її виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» шляхом опублікування оголошення із повісткою про її виклик до суду та опублікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, які надіслані захиснику ОСОБА_7 .

Позиції сторін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги сторони обвинувачення, просив їх задовольнити, думку захисника ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, за встановлених та викладених у вироку обставинах, правильність кваліфікація її дій за ч.5 ст.111-1, ч.3 ст.436-2 КК України, ніким не оспорюються, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції не переглядає вирок суду першої інстанції в цій частині.

Водночас, як обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі прокурора, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м`якість, належить скасувати з таких підстав.

Відповідно до змісту ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У силу п.3 ч.1 ст.407, п.2 ч.1 ст.420 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

У п.4 ч.1, ч.2 ст.409 КПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яким на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.413 КПК України визнається незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування судом закону, який не підлягає застосуванню; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (злочинів) як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас, термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру.

Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При призначенні ОСОБА_9 виду та міри покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України та сталої судової практики про призначення судами кримінального покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, яка обтяжує покарання,- вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Як випливає з матеріалів провадження, суд врахував обставини вчинення ОСОБА_9 злочину, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі України, те, що злочин вчинено проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства і держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальні правопорушення ОСОБА_9 вчиненні в умовах окупації м. Херсона, окупації лівобережної частини Херсонської області, зокрема, м. Генічеська Генічеського району, і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.

Суд також врахував особу ОСОБА_9 , яка є громадянкою України, і під час військової агресії рф добровільно співпрацювала з окупантами, те що вона переховується на тимчасово окупованій території України.

З урахування цих конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдженням інформації, на строк 15 (п`ятнадцять) років в максимальних межах санкцій ч.5 ст.111-1, ч.3 ст.436-2 КК України.

Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано та мотивовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в максимальних межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України, якою передбачено більш суворе покарання.

Таке покарання за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, яке відповідає принципам справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та невідворотності покарання.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, ОСОБА_9 вчинила вказані кримінальні правопорушення, у тому числі із корисливих мотивів, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні вироку.

Зокрема, такий корисливий мотив підтверджується тим, що ОСОБА_9 влаштувалася на роботу журналістом у незаконно створений представниками окупаційної влади тзв. «ГУР ХО ТРК «Таврия», була офіційно працевлаштована, відповідно отримувала заробітну плату, та, займаючи вказану посаду, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.436-2 КК України.

Крім того, ОСОБА_9 , прийнавши участь та здобувши перемогу у так званих «выборах депутатов Херсонской обласной Думы первого созыва» отримала мандат депутата у т.зв. «Херсонской областной Думе первого созыва», що вказує про отримання нею матеріальної вигоди та права на широке коло матеріальних благ, що стало можливим лише через вчиненні нею інкримінованих злочинів.

Апеляційний суд підкреслює, що ч.2 ст.59 КК України встановлює конфіскацію майна за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити те, що ОСОБА_9 , як особа, яка відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством, не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування щодо неї додаткового покарання у виді конфіскації майна, так як серед суспільства вона є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави.

А тому колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_9 необхідно призначити додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є її власністю, оскільки саме цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості цієї особи, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення (злочини).

З огляду на викладене вище, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 в частині призначення покарання не можна визнати законним та обґрунтованим, тому його слід скасувати та ухвалити новий вирок у цій частині.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для зміни чи скасування оскаржуваного вироку в іншій частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Тому, зважаючи на доводи сторони обвинувачення та заявлені нею вимоги, апеляційну скаргу прокурора належить задовольнити.

Керуючись ч.15 ст.615, ст.404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, апеляційний суд.

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 щодо ОСОБА_9 в частині призначення покарання – скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_9 покарання:

за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдження інформації, строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

за ч.3 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із сферою медіа, журналістикою чи розповсюдження інформації, на строк 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4