Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №650/2976/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2976/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/888/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В.

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,

секретар судового засідання: Сорокіна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 березня 2026 року, ухвалене у складі судді

Хомик І.І. у справі №650/2976/25 за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє представник, адвокат Цюпа Віталій Павлович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

08 травня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат

Цюпа В.П. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»(далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 06.04.2009 року ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі передала в оренду ТОВ ««Югтранзитсервіс-Агропродукт належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520685200:04:122:0101, розташованої на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Договір оренди зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.04.2009 року за №4АА002118-040971500031.

07.09.2015 року на підставі договору про заміну сторони у договорі оренди замінено орендаря ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на нового орендаря ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» та продовжено строк дії договору оренди землі до 06.04.2024 року.

28 грудня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 , орендарем ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода №700573 до договору оренди земельної ділянки від 06.04.2009 року, за якою право оренди належної позивачці земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції.

19.11.2021 року на підставі додаткової угоди №700573-7 договір оренди землі викладено у новій редакції та збільшено розмір орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі до 6,63% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15783,29 грн за повний рік оренди, внесення якої сторони передбачили до 31 грудня. Строк оренди продовжено до 31.12.2031 року.

Представник позивача, вказував, що відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не сплатив орендну плату за договором оренди землі за 2022,2023,2024 роки, загальна заборгованість становить 47349,87 грн.

Ураховуючи викладене, просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 06.04.2009 року (в редакції додаткової угоди від 19.11.2021 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 45407039 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:122:0101, стягнути судові витрати.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 січня 2026 року до участі у справі залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Розірвано договір оренди землі від 06.04.2009 року ( з урахуванням додаткової угоди від 19.11.2021 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право (номер запису в державному реєстрі прав) 45407039, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:122:0101 загальною площею 4.38 га, з урахуванням договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №1704/25-24, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 , витрати на судовий збір в розмірі 1211.20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами склалися договірні відносини з приводу оренди земельної ділянки, та відповідач в порушення існуючого договору оренди не сплатив орендну плату позивачу за 2023-2024 роки, і не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання. За таких обставин судом зроблено висновок про те, що оскільки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» систематично, а саме в 2023-2024 роках не сплачував позивачу орендну плату за землю на підставі діючого договору оренди землі, то наявні правові підстави для дострокового розірвання цього договору.

У частині вирішення позовних вимог щодо виникнення заборгованості з орендної плати за 2022 рік, суд врахував ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати орендовану земельну ділянку, оскільки територія на якій вона розташована з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року була тимчасово окупована рф, і відповідно відповідач не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю. Тому за встановлених обставин, керуючись ч. 6 ст. 762 ЦК України суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від сплати оренди за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися через обставини, за які він не відповідає. На цій підставі суд визнав доводи позивача у цій частині необґрунтованими.

Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги.

В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Апелянт, не заперечуючи факту договірних відносин з позивачем щодо земельної ділянки та наявності факту несплати орендної плати, передбаченої умовами договору, вказав що причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередня близькість до території бойових дій.

Відсутність обов`язку щодо сплати орендної плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не відповідає підтверджується тимчасовою окупацією території Херсонської області; віднесення території, на якій розташована орендована земельна ділянка до територій можливих бойових дій; рішенням XIV сесії Херсонської обласної ради від 23.12.2022 року №491 «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, серед яких ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»; розпорядженнями Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області; даними Інтерактивної карти ДСНС; даними, що містяться в листі Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025, де зазначено, що земельна ділянка є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. Вважає, що суд першої інстанції дослідивши зазначені обставини дійшов помилкового висновку щодо безпечності та відсутності будь-яких перешкод у використанні цієї земельної ділянки в 2023 та 2024 році та фактично переклав всю відповідальність на орендаря, знімаючи її з орендодавця та відповідних органів, що є незаконним та несправедливим. Суд ухвалив рішення без застосування висновків Верховного Суду та апеляційних судів щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

Вказує на порушення судом норм процесуального права, які вбачає в порушені принципу змагальності та об`єктивності у вирішені справи, оскільки на думку скаржника суд при ухваленні рішення надав більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою пояснення та докази відповідача.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Явка учасників справи.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Згідно зі ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520685200:04:122:0101 площею 4,38 га., яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2522262965020, номер відомостей про речове право 45406978.

06.04.2009 року позивач уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», до якого вносились зміни да доповнення в результаті чого з 28.12.2017 року новим орендарем вказаної земельної ділянки є ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

19.11.2021 року сторони уклали додаткову угоду №7000573-7, якою договір оренди викладено у новій редакції, збільшено розмір орендної плати до 6.63 % від нормативно грошової оцінки землі, що становить 15783.29 грн. за один рік оренди, та збільшено строк дії оренди до 31.12.2031року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 238058.74 грн. Орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня кожного року .

Звертаючись до суду з даним позовом представник позивача зазначив, що відповідач, зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, однак цього не зробив. Загальна сума несплаченої орендної плати по договорах оренди складає 47349.87 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:122:0101зареєстровано за ТОВ «Перемога Плюс» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року № 1704/25-24.

У додаткових поясненнях у справі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не заперечував факту несплати орендної плати, проте вказав на відсутність у орендаря обов`язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, покликаючись на дані Інтерактивної карти ДСНС, відповідно до якої територія Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Вказував, що щоденні атаки російських дронів і ракет, створюють реальну загрозу життя працівників підприємства, а тому є неможливим проведення посівної кампанії, зброю вражаю та ведення господарської діяльності в цілому на спірній земельній ділянці.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Правовідносини з оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Положеннями частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у подібних правовідносинах звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із аналізу зазначених норм права слідує, що підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки є два та більше випадків несплати орендної плати, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16 (провадження № 61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

У цій справі, відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не заперечував факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, проте у додаткових поясненнях вказав на відсутність у орендаря обов`язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, покликаючись на дані Інтерактивної карти ДСНС, відповідно до якої територія Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Вказував, що щоденні атаки російських дронів і ракет, створюють реальну загрозу життя працівників підприємства, а тому є неможливим проведення посівної кампанії, збору вражаю та ведення господарської діяльності в цілому на спірній земельній ділянці.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.

Суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість використання орендованої земельної ділянки та звільнення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Херсонської області у 2022 році, зокрема Новорайської ОТГ, що відповідачем не оскаржується.

Разом з тим, суд не погодився з доводами відповідача про те, що не проведення посівної кампанії в 2023 та 2024 роках було обумовлено саме обставинами непереборної сили, зокрема, забруднення землі вибухонебезпечними предметами, з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатною суду не було надано, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи.

Посилання скаржника на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильну оцінку судом доказів, які підтверджують відсутність обов`язку у відповідача (ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») щодо сплати орендної плати за 2023-2024 року через обставини, за які він не відповідає, а саме рішення XIV сесії Херсонської обласної ради від 23.12.2022 року № 491 «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, серед яких ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»; розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області; лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025, є безпідставними, оскільки перелічені докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, не долучено вказаних документів і до апеляційної скарги.

Само по собі посилання скаржника на факт ведення бойових дій на території Бериславської міської територіальної громади, яка наразі віднесена згідно Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 до території можливих бойових дій, та на якій розташована орендована земельна ділянка, не є підставою для звільнення орендаря від виконання ним договірних зобов`язань.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому використовувати орендовану земельну ділянку, та як наслідок виконати передбачений договором сторін обов`язок сплатити позивачці орендну плату за 2023 та 2024 роки.

Доводи скарги про те, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності та об`єктивності у вирішенні спору є безпідставними, оскільки спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного рішення, в якій суд навів мотиви як прийняття, так і відхилення кожного аргументу сторін.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірвано з підстав неналежного виконання умов договору, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Повний текст постанови складено 10.06.2026 р.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 березня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько