Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №587/4547/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м.Суми

Справа №587/4547/24

Номер провадження 22-ц/816/288/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Петен Я. Л. , Замченко А. О.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рижова Сергія Євгеновича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року, ухваленого, складеного і проголошеного 19 березня 2025 року в м. Суми в складі судді Черних О.М., -

в с т а н о в и в :

03 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , вимоги якого збільшила та просила стягнути 61044,76 грн додаткових витрат на дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу діти проживають разом із заявницею, перебувають на її утриманні, вона займається їх навчанням, вихованням, лікуванням, відпочинком, забезпечує їх соціальний, культурний естетичний та творчий розвиток. Самостійно створює для дітей належні умови проживання, створює збереження та підтримку фізичного та психологічного здоров`я дітей. На підтвердження витрат понесених позивачкою на утримання трьох дітей додає перелік придбаних товарів з зазначенням вартості. Витрати пов`язані із забезпеченням комфортних умов проживання у будинку, поглибленим навчанням та інтелектуальним розвитком дітей та пов`язані з навчанням дітей у школі.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Рижов С.Є. просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Звертає увагу суду на те, що суду надані належні докази понесених позивачкою додаткових витрат на утримання дітей, зокрема на їх лікування з підтвердженими діагнозами та придбаними ліками.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 08 вересня 2006 року по 18 червня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі, є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5, 6, 7, 8-9).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 02 липня 2020 року і до повноліття дітей (а.с. 10-12).

До позовної заяви додані чеки на підтвердження придбання товарів, оплати послуг, а саме: окуляри сонцезахисні, оправа для окуляр, контактні лінзи, мобільний телефон, іграшки для плавання, взуття футбольне, машинка для стрижки. Також додані чеки на підтвердження витрат на спортивний зал, медичні послуги, витрат на матеріали для ремонту кімнати, на танцювальний гурток, дитячий табір, на допоміжну діяльність в сфері освіти (а.с. 13-33).

Відповідно до виписки з карти стаціонарно хворого №12734 ОСОБА_3 з 18 листопада 2024 року по 26 листопада 2024 року перебувала на лікуванні у соматичному відділенні (а.с. 78).

Відповідно до виписки № 12734 ОСОБА_4 з 20 листопада 2024 року по 26 листопада 2024 рік перебувала на лікуванні у соматичному відділенні (а.с. 79).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до висновку, що додаткові витрати на утримання дітей, які обумовлені, зокрема, комфортним проживанням та розвитком дітей, що включає в себе відвідування спортивного залу, гуртка з танців, вартісного телефону, відвідування дитячого табору, освітні послуги та медичні послуги не відносяться до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні ст. 185 СК України. Крім того, суд звернув увагу, що позивачкою не надано доказів власних витрат на утримання дітей, а щодо витрат, пов`язаних з придбанням вартісного телефону, суд зазначив, що для стягнення половини його вартості з відповідача, такі витрати мали бути погодженні з ним попередньо.

Колегія суддів апеляційного суду частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення ст. 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Аналіз наведених норм чинного законодавства вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню.

Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою.

У справі № 758/6113/19 (провадження № 61- 425св23 Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року) Верховний Суд вказав, що син сторін неодноразово проходив медичні обстеження та лікування, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки позивач поніс витрати для проведення курсу лікування дитини та витрати, пов`язані з особливостями розвитку дитини, а відповідачка є особою працездатною та фінансово спроможною взяти участь у відшкодуванні половини цих витрат, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки половини вартості додаткових витрат на лікування та розвиток дитини. Також апеляційний суд правильно зазначив, що витрати позивача на поїздки та відпочинок, придбання одягу, взуття, іграшок, продуктів харчування та солодощів для дитини, у тому числі під час відпочинку дитини з батьком, та витрати на освітні послуги і навчання дитини з метою здобуття освіти в приватній школі, не є тими витратами, що викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України. Вказані витрати є витратами на утримання дитини, тобто аліментами.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19, провадження № 61-19103св19, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Отже, згідно вимог законодавства та аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:

а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі,

б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками,

в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там),

г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача, зокрема, додаткові витрати, які вона понесла у зв`язку з придбанням оправи для окулярів, лінз, послуг установки лінз, контактних лінз, розчину для догляду за лінзами, препаратів для лікування очей, очних крапель згідно з рецептом від 16 лютого 2024 року, чеків № 1050, № 3306, № 5188, № 6804 (а.с. 25, 26, 30-32) на загальну суму 10469,10 грн. Крім того, ОСОБА_1 понесла додаткові витрати на лікування ОСОБА_3 (а.с. 78) і ОСОБА_4 (а.с. 79) на загальну суму 6034,36 грн (а.с. 80-81).

Всього підтверджені додаткові витрати на лікування дітей склали 16503,46 грн, тобто частка витрат кожного з батьків становить по 8251,73 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачкою 8251,73 грн додаткових витрат на лікування дітей.

Решта заявленої суми додаткових витрат у розмірі 52793,03 грн на відвідування спортивного залу, танців, дитячого табору, за освітні послуги, на придбання мобільного телефону, канцелярських засобів, взуття, іграшок, машинки для стрижки волосся, придбання деяких препаратів без підтвердженого медичного призначення лікаря, будівельних матеріалів для ремонту кімнати, продуктів харчування не є додатковими витратами на дитину у розумінні ст. 185 СК України, оскільки вони не викликані особливими обставинами. Вказані витрати відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дітей. Доказів погодження цих витрат між сторонами позивачка суду не надала.

Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи щодо необхідності стягнення додаткових витрат, залежно від особистих, індивідуальних особливостей дитини. Таких особистих, індивідуальних особливостей у дітей позивачкою не доведено, а судом не встановлено.

Зазначеного вище суд першої інстанції не врахував, а тому дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині понесених і підтверджених позивачкою додаткових витрат на лікування дітей.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає частковому скасуванню щодо стягнення витрат в розмірі 8251 грн 73 коп. з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне провести наступний розподіл судових витрат.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, тому пропорційно до задоволених позовних вимог (на 13,51 %) з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 163,63 грн за подання позову та 245,45 грн за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рижова Сергія Євгеновича задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року в частині відмови у стягненні додаткових витрат на лікування дітей в розмірі 8251 грн 73 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення даних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 8251 грн 73 коп. додаткових витрат на лікування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 163 грн 63 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 245 грн 45 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Я. Л. Петен

А. О. Замченко