Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №585/2173/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/2173/25

Номер провадження 22-ц/816/2216/26

Категорія - 70

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Нестеренка М.В. (суддя-доповідач), суддів: Собини О.І., Сидоренко А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

у присутності:

позивачки - ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції,

представника позивачки - ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції,

відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2026 року (у складі судді Євтюшенкової В.І.), ухвалене у місті Ромни, повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог заяви і рішення суду першої інстанції

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.

Позивач зазначила, що після розірвання шлюбу у 2009 році син залишився проживати з нею. Раніше з відповідача вже стягувалися аліменти на утримання дитини до досягнення ним повноліття. Наразі син навчається на 1 курсі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на денній формі навчання за контрактом, строк навчання - 4 роки. Через навчання він не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги.

Позивач вказує, що наданих нею коштів недостатньо, а відповідач, маючи роботу та задовільний стан здоров`я, може допомагати сину, однак добровільно цього не робить. У зв`язку з цим вона просить суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 заробітку (доходу) щомісячно на період його навчання - до 30 червня 2028 року, починаючи стягнення з 11 червня 2025 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Суд встановив, що відповідач є працездатним, має стабільний дохід і може надавати утримання сину.

Разом із тим суд взяв до уваги, що повнолітній син сторін перебуває на повному державному забезпеченні та отримує грошове забезпечення як курсант, а також те, що мати вже надає йому матеріальну допомогу. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів, але у меншому розмірі, ніж просила позивачка, - 1/8 частини доходу відповідача до закінчення навчання сина.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про потребу повнолітнього сина у матеріальній допомозі лише через денну форму навчання. Апелянт вказує, що син навчається у військовому інституті, перебуває на повному державному забезпеченні та отримує щомісячне грошове забезпечення (стипендію), розмір якої перевищує мінімальну заробітну плату.

Також апелянт наголошує, що позивачкою не надано належних доказів витрат, пов`язаних саме з навчанням сина, зокрема документів про оплату навчання, проживання, проїзду, підручників чи інших необхідних витрат.

На його думку, відсутня одна з обов`язкових умов для стягнення аліментів, передбачених статтею 199 СК України, а саме потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі.

Третя особа правом на подання відзиву не скористався.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

05 червня 2026 року на адресу Сумського апеляційного суду від позивачки ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Свій відзив позивачка мотивувала тим, що повнолітній син сторін навчається за денною формою навчання у військовому інституті, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги та не має можливості самостійно забезпечувати себе в повному обсязі. При цьому відповідач є працездатним, має можливість надавати таку допомогу, однак належним чином не утримує сина. На думку позивачки, суд першої інстанції правильно врахував потребу повнолітньої дитини в утриманні, матеріальне становище сторін та визначив аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача до закінчення навчання, що відповідає вимогам розумності та справедливості. Також зазначено, що доводи апеляційної скарги про відсутність у сина потреби в матеріальній допомозі через перебування на державному забезпеченні не заслуговують на увагу, оскільки навчання за денною формою не позбавляє його права на утримання від батьків та не забезпечує усіх його життєвих і соціальних потреб.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказані: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с.4).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2009 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 23 липня 2005 року відділом РАЦС по м. Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції (актовий запис № 163, свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 ) (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 33 від 08 квітня 2009 року (а.с.6).

Відповідно до виконавчого листа № 2-241/2007, виданого 06 березня 2007 року на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2007 року, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 7 лютого 2007 року до досягнення дитиною повноліття. Аліменти стягнуто матері ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно із довідкою заступника начальника відділу персоналу та стройового Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут В. Клименка №1/56/17/684 від 14 травня 2025 року, курсант 1-го курсу, солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі (навчається) за контрактом в Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 01 серпня 2024 року (наказ НІ від 01.08.2024 №217). Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Форма навчання - денна. Термін навчання в інституті 4 (чотири) роки (бакалавр) (а.с. 8, 42, 87).

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади № 2025/006181386 від 12 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно довідки ПП «Ромни-Проект» № 83 від 16 вересня 2025 року, ОСОБА_1 працює в ПП «Ромни-Проект» на посаді інженера-землевпорядника з 07 вересня 2011 року згідно з Наказом № 12к від 06 вересня 2011 року. Заробітна плата становить: за березень 2025 року - 26265,69 грн., за квітень 2025 року - 27819,00 грн., за травень 2025 року - 27323,50 грн., за червень 2025 року – 27845,23 грн., за липень 2025 року - 27819,00 грн., за серпень 2025 року - 25788,84 грн. (а.с.60).

До матеріалів справи позивачем долучено:

- квитанцію на суму 47999,00 грн на придбання 22 серпня 2024 року в ТОВ «АЛЛО» ноутбука «Gigabyte G5 KF» (а.с.62);

- квитанцію (дата не відобралася) на суму 17159 грн на придбання смартфону та аксесуарів до нього (а.с.62);

- експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» про відправлення посилок позивачем ОСОБА_1 - ОСОБА_4 від 06 вересня 2025 року та від 20 вересня 2025 року (а.с.63);

- платіжні інструкції про переказ ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок ОСОБА_4 : від 28 липня 2024 року на 2000 грн, від 28 серпня 2024 року на 1000 грн, від 05 вересня 2024 року на 1000 грн, від 09 вересня 2024 року на 500 грн, від 14 вересня 2024 року на 300 грн, від 16 вересня 2024 року на 1000 грн, від 28 вересня 2024 року на 1000 грн, від 30 вересня 2024 року на 1000 грн, від 03 жовтня 2024 року на 1000 грн, від 13 жовтня 2024 року на 1000 грн, від 20 жовтня 2024 року на 1000 грн, від 10 листопада 2024 року на 1000 грн, від 19 листопада 2024 року на 1000 грн, від 18 грудня 2024 року на 1000 грн, від 05 січня 2025 року на 500 грн, від 17 січня 2025 року на 1000 грн, від 23 січня 2025 року на 500 грн, від 31 січня 2025 року на 3000 грн, від 04 лютого 2025 року на 1000 грн, від 14 лютого 2025 року на 1000 грн, від 26 лютого 2025 року на 300 грн, від 28 лютого 2025 року на 1000 грн, від 08 березня 2025 року на 150 грн, від 14 березня 2025 року на 1000 грн, від 22 березня 2025 року на 1000 грн, від 23 березня 2025 року на 1000 грн, від 15 квітня 2025 року на 1500 грн, від 21 квітня 2025 року на 500 грн, від 27 квітня 2025 року на 1000 грн, від 02 травня 2025 року на 1000 грн, від 20 травня 2025 року на 3000 грн (а.с. 64-71).

Відповідно до довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 19-16/3/11 від 15 січня 2026 року ОСОБА_4 дійсно проходить військову службу в Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, на посаді курсант та нараховане грошове забезпечення за останні 6 місяців становить 120265,59 грн (до виплати: серпень 2024 - 3097,71 грн, вересень 2024 - 3097,71 грн, жовтень 2024 - 3097,71 грн, листопад 2024 - 3097,71 грн, грудень 2024 - 3219,48 грн, січень 2025 - 2925,45 грн, лютий 2025 - 2925,45 грн, березень 2025 - 9869,70 грн, квітень 2025 - 9869,70 грн, травень 2025 - 9869,70 грн, червень 2025 - 9869,70 грн, липень 2025 - 9869,70 грн, серпень 2025 - 9869,70 грн, вересень 2025 - 9869,70 грн, жовтень 2025 - 9869,70 грн, листопад 2025 - 9869,70 грн, грудень 2025 - 7662,32 грн) (а.с.124).

Відповідно до довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 01-26/69/47 від 15 січня 2026 року, курсант 2-го курсу ОСОБА_4 перебуває на військовій службі (навчається) за контрактом в Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 01 серпня 2024 року (наказ НІ від 01 серпня 2024 року № 217). Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Форма навчання - денна. Термін навчання в інституті 4 (чотири) роки (бакалавр) (а.с.125).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що у період з 23 липня 2005 року по 06 квітня 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 .

З 01 серпня 2024 року син сторін ОСОБА_4 перебуває на військовій службі (навчається) за контрактом у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Форма навчання денна. Термін навчання в інституті 4 роки.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).

Позов надійшов до суду 11 червня 2025 року.

Із змісту довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 19-16/3/11 від 15 січня 2026 року вбачається, що грошове забезпечення ОСОБА_4 за останні 6 місяців становить 120265,59 грн у т.ч. червень 2025 року - 9869,70 грн, липень 2025 року - 9869,70 грн, серпень 2025 року - 9869,70 грн, вересень 2025 року - 9869,70 грн, жовтень 2025 року - 9869,70 грн, листопад 2025 року - 9869,70 грн, грудень 2025 року - 7662,32 грн.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Суд встановив, що відповідач є працездатним, має стабільний дохід і може надавати утримання сину.

Однак, встановивши, що повнолітній син відповідача перебуває на повному речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, суд першої інстанції не врахував, що позивачка не довела існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є її процесуальним обов`язком, не надала будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4 потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17.

У подальшому Верховний суд від такого висновку не відступав і апеляційний суд не має підстав не враховувати цей правовий висновок.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 13.05.2021 року у справі № 308/4214/18 та від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 є помилковим, оскільки ті правові висновки зроблені з урахуванням обставин, відмінних від тих, що стали предметом розгляду у цій справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції (частина перша статті 376 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а відтак рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Висновки суду щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір у розмірі 1816,80 грн, відтак з позивача підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 1816,80 грн.

Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 1816,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена «11» червня 2026 року.

Головуючий - М.В. Нестеренко

Судді: О.І. Собина

А.П. Сидоренко