Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №489/7932/23 — Миколаївський апеляційний суд

09.06.26

22-ц/812/1206/26

Провадження № 22-ц/812/1206/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2026 року м. Миколаїв

справа № 489/7932/23

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відновлення меж земельної ділянки та скасування речового права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником – адвокатом Ткаченко Оленою Іванівною, на ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва, постановлену 20 квітня 2026 року під головуванням судді Костюченка Г.С., повне судове рішення складено цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про відновлення меж земельної ділянки та скасування речового права власності.

Позивачка зазначала, що вона є власником 13/50 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками часток вказаного домоволодіння є ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Суміжна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_2 .

За твердженням ОСОБА_1 , існує невідповідність між тим, як визначені межі земельної ділянки відповідачки з кадастровим номером 4810136900:01:011:0011 за адресою АДРЕСА_2 в державному акті про право власності на земельну ділянку і тим, як встановлені ці межі при реєстрації земельної ділянки в 2015 році в Державному земельному кадастрі та існуючим фактичним межам, що склалися історично в такому вигляді, з кінця 1970 початку 1980 років. Позивач вважає, що реєстрація земельної ділянки ОСОБА_2 взагалі не могла бути проведена, оскільки документи, що подавались для отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та її реєстрації не відповідали вимогам законодавства. Крім того, реєстратор мав доступ до електронного кадастру і не міг не бачити явне накладення меж земельної ділянки відповідачки на суміжну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

На думку позивачки, відповідачка фактично привласнила частину земельної ділянки, на якій знаходяться споруди, що належать співвласникам домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності.

Посилаючись на викладене ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: відновити межу між земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на основі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (і відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 від 19.10.23 р. розробленої сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_8 у відповідності до історичної межі між ділянками та фактичному користуванню; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію (речового права) земельної ділянки площею 742 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий, номер 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 , скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 742 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4810136900:01:011:0011.

Також просила призначити судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області Шапошниковій Е.О.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1.Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 742 м.кв., кадастровий № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136900:01:011:0043, площею 651 м.кв., що знаходиться у користуванні співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до правових документів ОСОБА_2 на земельну ділянку, Витягу ДЗК про земельну ділянку НВ-2100476762023 від 20.11.2023 р. та всіх комплексних інженерно-геодезичних вишукувань (кадастрових планів), що є в матеріалах даної справи, також актуальних даних Державного Земельного Кадастру України?

2. Чи відповідають координати поворотних точок меж, конфігурація та площа земельної ділянки № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 так як вона зареєстрована в Державному земельному кадастрі, фактичним координатам поворотних точок меж, конфігурації та площі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 в межах домоволодіння АДРЕСА_3 ?

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_1 , подане представником – адвокатом Гавловською Ю.В., про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 742 м.кв., кадастровий № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136900:01:011:0043, площею 651 м.кв., що знаходиться у користуванні співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до правових документів ОСОБА_2 на земельну ділянку, Витягу ДЗК про земельну ділянку НВ-2100476762023 від 20.11.2023 р. та всіх комплексних інженерно-геодезичних вишукувань (кадастрових планів), що є в матеріалах даної справи, також актуальних даних Державного Земельного Кадастру України?

2. Чи відповідають координати поворотних точок меж, конфігурація та площа земельної ділянки № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 так як вона зареєстрована в Державному земельному кадастрі, фактичним координатам поворотних точок меж, конфігурації та площі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 в межах домоволодіння АДРЕСА_3 ?

Залучено до розгляду справи та проведення судової земельно-технічної експертизи сертифікованого інженера землевпорядника, який має доступ до єдиного земельного кадастру ОСОБА_8 . Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено судовому експерту Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області Шапошниковій Е.О. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що для правильного вирішення заявлених позовних вимог необхідні спеціальні знання, в зв`язку із чим вважав за необхідне доручити проведення експертизи судовому експерту Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ткаченко О.І. – просила скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи експертизи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Ткаченко О.І. зазначала, що призначивши експертизу без з`ясування думки представника відповідача, суд проігнорував її неможливість бути присутньої в судовому засіданні 20 квітня 2026 року з поважних причин, не розглянув раніше подані нею заяви про необхідність розгляду клопотань про закриття провадження у справі, відмови в прийнятті позовної заяви з новими вимогами, зупинення провадження у справі та. Не звернув уваги на те, що позивачка, одночасно змінювала редакцію не лише позовних вимог, а й клопотань про призначення експертизи та прізвищ експертів, яким просила доручити експертизу, не виклав в ухвалі мотивів зміни як питань експертам, так і прізвищ, не з`ясував думки відповідачки з цього приводу. В установленому порядку не вирішив питання про відкриття провадження у справі та прийняття до провадження (або відмови в цьому) самостійних та нових позовних вимог позивачки. Однак, незважаючи на це, прийняв рішення про призначення експертизи саме по цим вимогам, створивши необґрунтовані переваги в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в суді першої інстанції, порушивши таким чином принцип рівності прав сторін у процесі, та право відповідачки на справедливий суд, що гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку адвоката Ткаченко О.І., суд також порушив права відповідачки щодо обрання експерта та експертної установи, як це передбачено ч. 3 ст. 103 ЦПК України. Тоді як, відповідачка ні з обранням експерта, ні спеціалістом, якого повинен долучати експерт , а не суд, не згодна, так як вказані особи допустили чисельні порушення по іншим справам, а тому не відповідають ні критерію професійності, ні доброчесності. Крім того, суд сформулював питання не лише без врахування предмету та підстав позову, а й з порушенням Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, питання поставлені експерту є неконкретними, виходять за межі його компетенції.

У відзиві на апеляційну скаргу Горьковська Т.І. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін. Вказувала, що твердження відповідачки, що суд призначив експертизу не розглянувши їх клопотання про закриття, зупинення провадження, заяву про неможливість бути присутньою в судовому засіданні є безпідставними, оскільки суд на початку судового засідання з`ясовував причини неявки представника відповідача, і секретар доповіла, що на той момент ніяких відомостей про те, чому не з`явилася представник немає, ніяких заяв не надходило. Вважає, що не заслуговують на увагу і твердження відповідачки про зміну і предмета, і підстави позову при подачі уточнених позовних вимог, оскільки підстави позову залишились незмінними. Нічим не підтверджені і доводи апелянта щодо того, що обраний експерт та спеціаліст не відповідають критерію професійності та доброчесності. Питання поставлені на вирішення експертизи мають значення для справи і вирішити спір без них неможливо.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 -адвокат Ткаченко О.І. –– підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гавловська Ю.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Так, з матеріалів справи слідує у позовній заяві від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, яку з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28 липня 2025 року, поданою адвокатом Гавловською Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 , просила доручити експерту Регіональній торгово – промисловій палаті Миколаївської області Шапошниковій Е.О. На вирішення якої поставити питання: 1.Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 742 м.кв., кадастровий № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136900:01:011:0043, площею 651 м.кв., що знаходиться у користуванні співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до правових документів ОСОБА_2 на земельну ділянку, Витягу ДЗК про земельну ділянку НВ-2100476762023 від 20.11.2023 р. та всіх комплексних інженерно-геодезичних вишукувань (кадастрових планів), що є в матеріалах даної справи, також актуальних даних Державного Земельного Кадастру України? 2. Чи відповідають координати поворотних точок меж, конфігурація та площа земельної ділянки № 4810136900:01:011:0011, що належить ОСОБА_2 так як вона зареєстрована в Державному земельному кадастрі, фактичним координатам поворотних точок меж, конфігурації та площі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 в межах домоволодіння АДРЕСА_3 ? Також адвокат Гавловська Ю.В. заявила клопотання про залучення до розгляду справи сертифікованого землевпорядника ОСОБА_8 .

Вказані клопотання було підтримані позивачкою та її представником – адвокатом Гавловською Ю.В. у судовому засіданні.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_1 , подане представником – адвокатом Гавловською Ю.В., задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання, про які просила позивачка та її представник. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено судовому експерту Регіональної торгово – промислової палати Миколаївської області Шапошниковій Е.О. Залучено до розгляду справи та проведення судової земельно-технічної експертизи сертифікованого інженера землевпорядника, який має доступ до єдиного земельного кадастру ОСОБА_8 .

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на предмет спору та оскільки для правильного вирішення заявлених позовних вимог необхідні спеціальні знання, то призначення такої експертизи буде доцільним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи предмет позову у даній справі - відновлення меж між земельними ділянками, скасування державної реєстрації про право власності на земельну ділянку, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доцільність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки встановлення обставин, що підлягають з`ясуванню у цьому спорі, потребує спеціальних знань.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення ч. 3 ст. 103 ЦПК України не з`ясував думку відповідачки щодо обрання експерта, експертної установи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що уточнене клопотання представника позивача – адвоката Гавловської Ю.В. - про призначення судової земельно-технічної експертизи було доставлено до електронного кабінету відповідачки ОСОБА_2 28.07.2025 року (т. 2 а.с. 39), тобто відповідач була обізнана про наявність такого клопотання до вирішення його у судовому засіданні, проте матеріали справи не містять будь-яких заперечень чи доповнень відповідача стосовно цього клопотання. Крім того, заперечуючи в апеляційній скарзі щодо експерта, визначеного в оскаржуваній ухвалі суду, відповідач не пропонує іншого експерта або експертну установу, які, на її думку, мають провести судову земельно-технічну експертизу.

Щодо незгоди апелянта з переліком поставлених на вирішення експерта питань, то слід зазначити наступне.

Так, питання, на які мають бути дана відповідь експерта, призначаються судом за наслідком з`ясування підстав та предмету спору, обставин справи.

Суд першої інстанції, встановивши відповідність поставлених позивачкою питань спірним правовідносинам, погодився з їх переліком, залишивши їх незмінними.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 чи її представник Ткаченко О.І., будучи обізнані з заявленим клопотанням, висловлювали заперечення щодо поставлених позивачкою експерту питань.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, експерт має право у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд розглянув питання про призначення експертизи, не врахувавши подану заяву про неможливість бути присутніми в судовому засіданні 20 квітня 2026 року з поважних причин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Ткаченко О.І. - були належним чином повідомлені про призначене 20 квітня 2026 року на 11:00 год судове засідання шляхом направлення судової повістки до їх електронних кабінетів 22 лютого 2026 року, що підтверджується карткою руху документу в підсистемі «Електронний суд».

В призначене на 20 квітня 2026 року на 11:00 год судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Ткаченко О.І. не з`явились.

Матеріали справи не містять доказів щодо поважності причин неявки відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Ткаченко О.І. до суду першої інстанції в судове засідання 20 квітня 2026 року. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За такого суд розглянув клопотання позивачки про призначення судової земельно-технічної експертизи без участі відповідачки ОСОБА_2 та її представника Ткаченко О.І.

Доводи апеляційної скарги, що суд не розглянув клопотання про закриття провадження у справі, про відмову у прийнятті уточненої позовної заяви, зупинення провадження у справі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з протоколу судового засідання № 6277552 від 20 квітня 2026 року слідує, що суддею вирішувалось дані клопотання сторони відповідача та в їх задоволенні протокольними ухвалами було відмовлено.

Безпідставними є посилання представника Ткаченко О.І. на те, що суд в установленому порядку не вирішив питання про відкриття провадження у справі та прийняття до провадження (або відмови в цьому) самостійних та нових позовних вимог позивачки.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Скориставшись своїм правом позивачка до закінчення підготовчого засідання звернулась з уточненою позовною заявою, замінивши вимогу про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку на вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. При цьому підстави позову залишились незмінними, у зв`язку з чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для вирішення питання про відкриття провадження у справі та прийняття до провадження (або відмови в цьому) самостійних та нових позовних вимог позивачки.

Таким чином, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було дотримано вимоги цивільного процесуального закону щодо порядку призначення експертизи.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що призначення експертизи не порушує прав відповідача, а є лише способом захисту, тим більше, що висновок експертизи оцінюється судом з урахуванням положень процесуального права, зокрема в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

З огляду на викладене підстави для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником – адвокатом Ткаченко Оленою Іванівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку і випадках, передбачених 389 ЦПК України

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Т.В. Серебрякова

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року