Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №127/11682/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/11682/26

Провадження № 33/801/562/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Брижатого Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 7.05.2026 по справі № 127/11682/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 7.05.2026 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Як зазначено в постанові суду, 4.04.2026 о 01 год 20 хв у м. Вінниця по вул. Малиновського 34, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi a4 номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду, захисником Брижатим Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано 15.05.2026 апеляційну скаргу (вх № 47621), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) судом першої інстанції порушено вимоги частини другої статті 33 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки проведення опитування неповнолітніх допускається виключно за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога; (2) у справі відсутній доказ того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом; (3) судом першої інстанції порушено право на захист ОСОБА_1 , справу розглянуто без участі законного представника; не було вирішено клопотання Сегеди Р.Ю. про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 , про вступ у справу захисника, про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Брижатий Д.С. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів :

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631500 від 4.04.2026 /а. с. 2/, відповідно до якого 4.04.2026 о 01 год. 20 хв., м. Вінниця, вул. Малиновського 34, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi a4 номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Велась безперервна відеофіксація 472971, 470720, чим порушив п.2.5 ПДР. Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а. с. 4/;

- рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Бульби А. /а. с. 6/;

- відеозапису з місця події /а. с. 7/, з якого вбачається (час 01:21 по 2:37) як працівник поліції доганяє ОСОБА_1 та іншого хлопця, який назвався ОСОБА_2 , які тікали від працівників поліції, під час спілкування з ОСОБА_1 він повідомив працівникам поліції що він не тікав від працівників поліції, просто зупинився біля воріт (час 1:25), повідомив, що у нього прав немає, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено, що у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови), запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився неодноразово (час 01:26 по 01:29).

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено вимоги частини другої статті 33 Закону України «Про Національну поліцію», та ст. 270 КУпАП, оскільки проведення опитування неповнолітніх допускається виключно за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до вимог ст. 270 КУпАП представлення інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою, її законними представниками є правом, а не обов`язком цих осіб. У свою чергу, ОСОБА_1 не опитувався працівниками поліції щодо інформації, необхідної для виконання поліцейських повноважень, а надавав пояснення, у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що у справі відсутній доказ того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються відеозаписом з місця події, на якому він повідомив працівникам поліції, що він не тікав від працівників поліції, просто зупинився біля воріт (час 1:25), на запитання працівника поліції звідки їхали ? ОСОБА_1 повідомив, що їхали просто по вулиці, він не тікав (час 01:33; 01:35), ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення не подавав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не заперечував факт свого керування на місці, оскільки не хотів підставити товариша, який дійсно керував транспортним засобом.

Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та зміна у подальшому показів суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , справу розглянуто без участі законного представника, апеляційний суд відхиляє, враховуючи, що судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи та надавався захисникам ОСОБА_1 адвокатам Скржешевському М.С. та ОСОБА_3 час для участі у справі /а.с. 11, 12/.

Судом першої інстанції справу розглянуто з дотриманням вимог статті 268 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

ОСОБА_1 та його законні представники не звертались до суду із клопотанням про здійснення представництва ОСОБА_1 у даній справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користувався послугами захисників Скржешевського М.С., з яким було укладено договір про надання правничої допомоги № 221211 від 10.03.2026 /а. с. 13/; та ОСОБА_3 , з яким було укладено договір про надання правничої допомоги № 221211 від 10.03.2026 /а. с. 12/. З часу укладення договорів на правничу допомогу (10.03.2026) та розгляду справи судом першої інстанції (7.05.2026), ОСОБА_1 та його захисник мали достатньо часу для користування своїми процесуальними правами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не вирішено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, вступ захисника у справу, про закриття провадження у справі апеляційний суд відхиляє, з огляду на наявні в матеріалах справи докази щодо неодноразового відкладення розгляду справи. Клопотання про наявність підстав для закриття справи було вирішено судом за наслідками розгляду справи. Не вбачаючи підстав для закриття справи, суд виніс постанову, якою визнав ОСОБА_1 виним у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження(ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 7.07.1989).

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, строки розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції правомірно провів розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, зокрема щодо охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції покликаний забезпечити виправлення помилок суду першої інстанції як у питаннях факту (правильність оцінки доказів і встановлення обставин), так і в питаннях права (правильність застосування матеріального і процесуального права), вважаю, що розглянувши справу з участю ОСОБА_1 та його захисника Брижатого Д.С., суд апеляційної інстанції забезпечив право особи брати участь у судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання, а отже відсутність ОСОБА_1 в судових засіданнях суду першої інстанції не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Брижатого Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 7.05.2026 по справі № 127/11682/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота