Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №750/5933/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5933/26

Провадження № 3/750/1920/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Сапон А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , – за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667191 від 16.05.2026 зазначено, що 16.05.2026 о 02:06 в м. Чернігів, вул. Шевченка, 114А водій ОСОБА_1 керував ТЗ та не здійснив зупинку на вимогу поліцейського, подану проблисковим маяком червоного та синього кольору та звуковим сигналом, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти викладених в протоколі обставин та просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно їхав додому після початку комендантської години, при цьому в період з 01:07 год. по 02:24 год. його декілька разів підряд безпідставно зупиняли працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 звернув увагу, що з поліцейським Садовим Денисом Вячеславовичем він знайомі давно, проти нього збоку поліцейського були здійснені незаконні і неправомірні дії, що також зафіксовано скаргами ОСОБА_1 та судовими рішеннями. По суті розгляду справи про не зупинку на вимогу поліцейського повідомив, що я був зупинений патрульним ОСОБА_2 о 00:03, підійшовши до нього він відразу сказав «ну шо пан Сусідський приїхали», засміявся і відійшов. Причина зупинки була - комендантська година, поліцейський провокував його вийти з машини щоб виписати штраф за порушення пішоходом правил ПДР. ОСОБА_1 всі дії поліцейських знімав на власні засоби запису. Садовий розпочав розгляд справи, взагалі відмовився повідомити що це за справа, а через пів повідомив, що справу закрив. Потім відкрив другу справу про те, що ОСОБА_1 рухався без світла, доказів не надав, бо це не відповідає дійсності. Приблизно в 00:30 ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 зі скаргою на дії поліцейського Садового. Поліцейські незаконно пред`являють порушення ПДР - не ввімкнене світло фар, при тому, що ОСОБА_1 взагалі не рухався, а стояв майже годину. ОСОБА_3 декілька разів офіційно просив про юридичну допомогу, але ОСОБА_2 відмовив йому в його законних правах. О 01:10 год., після години знущань поліцейські не від`їжджають, чекають, щоб ОСОБА_3 почав рух і після початку руху поліцейські знову зупиняють, але вже лейтенант ОСОБА_4 , який в одній машині з Садовим, причина зупинки - комендантська година. ОСОБА_3 звернув увагу, що всі дії відбувались безперервно протягом 1,5 годин, на відстані менше ста метрів, поліцейські при цьому знали, що він івалід, має тяжку форму діабету, інсулінопотребний, зупинка вже була друга чи третя, причина - комендатська година, при цьому документи перевірені декілька разів. ОСОБА_1 ще раз вкотре звернувся на лінію 102 за допомогою, поліцейські не приїхали, ігноруючи його звернення. Від`їхати він не зміг, знову зупинка, час - 01:30, причина - комендантська година, потім озвучили причину - не ввімкнено поворот, тобто відбуваються не зрозумілі дії. ОСОБА_1 вказує, що в подальшому йому стало дуже погано, рівень цукру піднявся до критичного рівня, він фактично міг впасти в діабетичну кому, поліцейський на це не відреагував. Він прийняв препарати, які були у нього, крім інсуліну, в цей час приїхала швидка, повідомили про тиск 220/100 і рівень цукру 15,6, при цьому поліцейський сказав, що це нормальний тиск. У присутності лікарів інспектор ОСОБА_2 запропонував супровід до дому (приблизно 300 метрів), але ОСОБА_5 вімовився, оскільки боявся його. Надалі він почав рух бо йому терміново потрібний інсулін, але рухаючись, він побачив, що поліцейський Садовий їде за ним, ввімкнувши проблискові маячки. ОСОБА_1 не зрозумів чи він виїхав на виклик, чи супроводжував його до дому, включив аварійку, показав, що бачить його і буде виконувати маневр, без порушень правил дорожнього руху, ОСОБА_1 показав поворот і зупинився біля свого будинку, з моменту вимоги до моменту зупинки пройшло 1 хв. 20 сек. ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський прекрасно знав хто за кермом, пропонував супроводити до дому, взагалі не зрозуміло яка була підстава, вкотре його зупиняти, а тому вкотре викликав екіпаж поліції, яким повідомив про дії ОСОБА_2 про шість зупинок і про останню зупинку на вимогу, де він зупинився згідно правил, повідомив, що розгляд справи розпочинати немає законних підстав взагалі. ОСОБА_1 наголосив, що в його діях не було будь-яких порушень будь яких, що є підставою для закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 2.4. ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п. 8.96 Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Разом з тим, транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, у постанові від 15 березня 2019 року Верховний Суд у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Тобто, в контексті статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» законодавець наділяє поліцейського вичерпним переліком підстав коли він, як уповноважена особа, має право зупиняти транспортні засоби.

Відповідно до ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов?язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як вбачається з дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, а також наданих ОСОБА_1 доказів, ОСОБА_1 виконав вимогу поліцейського про зупинення автомобіля, а саме: включив стоп-сигнал та сигнал правого повороту на автомобілі та зупинився без порушень ПДР. Причини зупинки автомобіля ОСОБА_6 працівником поліції не повідомленні.

Крім того, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 16.05.2026 в період з 01:07:06 по 02:24:30 було складено декілька адміністративних матеріалів:

1. протокол від 16.05.2026 серія ЕНА № 7202594, накладений штраф на ОСОБА_1 в розмірі 510 грн.; дата розгляду справи: 16.05.2026, 01:07:06; місце розгляду справи: м.Чернігв, вул. Шевченка, 174; посада, звання, ПІБ особи, яка розглядає справу: поліцейський 2 взвод 3 рота 1 батальйон Управління патрульної поліції в Чернігівській області молодший лейтенант поліції Справцев Микола Олександрович; Особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , посвідчення водія: НОМЕР_1 ; транспортний засіб, належність: MSTSUBISHI OUTLANDER, НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 16.05.2026, 00:47:00, м. Чернігів, вул. Шевченка, 174, водій керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темно пору доби чи порушив п.19.1.а ПДР – Порушення водіями ТЗ використання освітлен. приладів в темну пору, в умовах недостат. видимості, в тунелях. Стаття 122 ч.2 КУпАП.

2. протокол від 16.05.2026, серія ЕНА № 7202623, накладений штраф на ОСОБА_1 в розмірі 510 грн; дата розгляду справи: 16.05.2026, 01:40:01; місце розгляду справи: м.Чернігів, вул. Шевченка, 114; посада, звання, ПІБ особи, яка розглядає справу: поліцейський 1 взвод 2 рота 1 батальйон Управління патрульної поліції в Чернігівській області сержант поліції Садовий Денис Вячеславович; особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , посвідчення водія: НОМЕР_1 ; транспортний засіб, належність: MSTSUBISHI OUTLANDER, НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 16.05.2026, 01:23:00, м.Чернігів, вул. Шевченка, 114, водій керував ТЗ не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою чи порушив п.9.2.а ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою. Стаття 122 ч.2 КУпАП.

По справі також встановлено, що ОСОБА_1 хворіє на діабет, в зв`язку з чим є інвалідом 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 01.05.2024.

Згідно довідки КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради № 552 від 18.05.2026 на телефон 103 Центральної оперативної диспетчерської 16.05.2026 о 1 годині 31 хвилині надійшов виклик за адресою: м.Київ, вул. Шевченка, 114, про що свідчать записи у електронній карті виклику швидкої медичної допомоги (форма 109/о) № 13 від 16 травня 2026. Громадянину ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: «ГХ. Дифузний кардіосклероз. Артеріальна гіпертензія» та надано медичну допомогу: внутрішньо табл. Метопродолу 100 мг, про що свідчать записи у карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) № 0013А00 від 16 травня 2026 року.

Відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не містить в собі належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності давали можливість встановити обставини, що підтверджують винуватість водія ОСОБА_1 , оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано зупинку ним транспортного засобу на вимогу екіпажу поліції, при цьому з дотриманням вимог п. 2.4. ПДР, який зобов`язує водія зупинитися на вимогу поліцейського з дотриманням вимог цих Правил.

Більше того, аналізуючи поведінку працівників патрульної поліції, з огляду на попереднє винесення постанов 16.05.2026 о 01:07:06 та 16.05.2026 о 01:40:01 на незначному відрізку вул. Шевченка та у короткий проміжок часу, вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена працівниками патрульної поліції без належних правових підстав.

Рапорта поліцейського з викладенням обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

Водночас, поведінка ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього наміру ухилятися від виконання вимог поліцейських, зокрема вимоги про зупинку транспортного засобу, що підтверджується його поясненнями, відеозаписом та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи правові норми, суд враховує приписи ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, до яких відноситься і поліція, зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.4 ПДР суду не надано, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд відхиляє з наведених вище обставин.

За даних обставин, суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя А.В. Сапон