Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №592/20728/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/20728/25

Провадження №2/592/751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним спадкового договору,

встановив:

позивач ОСОБА_2 , через представника ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати недійсним спадковий договір, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Сіряченко Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 588.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.07.2012 ОСОБА_4 (мати позивача) - відчужувач, уклала спадковий договір з набувачем ОСОБА_3 (далі відповідач), який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сіряченко Н.Ю. від 03.07.2012 та зареєстровано в реєстрі за № 588, накладено заборону відчуження зазначених в договорі 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки, які належать ОСОБА_4 до припинення чи розірвання спадкового договору. Пунктом 1.1. зазначеного спадкового договору визначено, що набувач зобов`язується виконувати розпорядження відчужувача, зазначені в цьому договорі, а відчужувач передає після її смерті у власність набувачу 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає спадковий договір недійсним з огляду на те, що відповідач є громадянином російської федерації та постійно проживає в м. Люберці Московської області, що є свідченням того що він усвідомлював про неможливість вчасного виконання розпоряджень відчужувана та умов договору спадкування, тобто не мав наміру його реально виконувати, тобто усвідомлював укладаючи спадковий договір, що ця дія не спрямована на реальне набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Починаючи з липня 2012 року відповідач в житті відчужувача жодної участі не брав, не допомагав по домогосподарству, не допомагав в побуті, жодним чином про відчужувача не піклувався, її життям та здоров`ям не цікавився, після укладення спадкового договору не вчинив жодних дій на виконання їх умов. Після смерті ОСОБА_4 позивач самостійно організував її поховання та поминальні обряди, що додатково підтверджує що відповідач, як набувач навіть не мав на меті здійснювати її поховання, тому не брав довідок про смерть, необхідних для поховання та не обмінював їх на свідоцтво про смерть. Після біологічної смерті відчужувача, позивач фактично ніс та несе тягар утримання всього майна, як цілісного майнового комплексу, а саме здійснює поточний ремонт, оплачує комунальні послуги, підтримує його в придатному для використання стані, а саме, житлового будинку та земельної ділянки під ним, зокрема на частки, які належали відчужувачу і після її смерті у зв`язку із невиконанням відповідачем розпоряджень визначених спадковим договором, фактично так і не перейшли у власність відповідача але при цьому тягар по їх утриманню лежить на позивачеві. Отже, майнові права позивача як співвласника майна зазначеного в оспорюваному договорі порушуються умовами даного спадкового договору, оскільки відповідач його умов не виконував, права власності на свої частки спірного майна належним не оформлював, жодних витрат по його утриманню не здійснював та не здійснює.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Від нього надійшла заява, в якій зазначає, що він щодо позовних вимог не заперечує, визнає в повному обсязі, просив задовольнити. Жодних майнових прав на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , не має. Щодо спадкового договору йому нічого невідомо, на які дії він видавав доручення - не пам`ятає, жодний дій, направлених на виконання спадкового договору він не вчиняв та не мав наміру його виконувати. Просив суд слухати справу без його участі.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив по справі підготовче судове засідання.

12.02.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження в цивільній справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом 03.05.2001 спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є син ОСОБА_2 , що мешкає: АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, площею 1741 кв.м, що належить померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Сумською держнотконторою 28.02.95 за р. № 2-394, зареєстрованого в Сумському ОБТІ від 20.03.1995 за р. № 593 (а.с. 10).

Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є в рівних частинах кожний: ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкове майна, на яке видано свідоцтво, складається з: жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці 1741 кв.м, що належить померлому (а.с. 11).

03.07.2012 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 , уклали Спадковий договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сіряченко Н.Ю. від 03.07.2012 та зареєстровано в реєстрі за № 588 (а.с. 12).

Відповідно до Розділу 1 цього договору набувач, ОСОБА_3 , відповідач по справі, зобов`язується виконувати розпорядження відчужувача ОСОБА_4 , зазначені в цьому договорі, а відчужувач передає після її смерті у власність набувачу 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу предмету договору входять: 1/2 частка житлового будинку, який належить відчужувачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та 1/2 частка земельної ділянки, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:23:020:0035.

Предмет договору передається набувачу в особисту приватну власність. На виконання зобов`язань, встановлених цим договором, Набувач буде використовувати особисті кошти, про що його представник подав відповідну заяву від 03.07.2012. Зміст заяви доведений до відома відчужувача.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що набувач зобов`язується виконувати розпорядження відчужувача, а саме, за проханням надавати допомогу з прання білизни; з приготування їжі, доставляти продукти харчування, ліки тощо; проводити прибирання у квартирі (поточне та генеральне); в разі потреби здійснювати догляд, якщо стан здоров`я відчужувача погіршиться; провести поховання відчужувача на території Баранівського цвинтар міста Суми; проводити обряди поминання після смерті відчужувача; встановити надгробний пам`ятник та здійснювати догляд за могилою відчужувача.

Цей Спадковий договір 03.07.2012 зареєстровано у Спадковому реєстрі за № 53024756, що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 03.03.2025 (а.с. 14).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 (а.с. 15).

Відповідно до довідки від 12.01.2008, ОСОБА_4 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , та має склад сім`ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (син), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (внук) (а.с. 16).

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 14.03-08/146282 від 09.10.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с. 17).

Відповідно до копії паспорту рф, виданого на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Суми, останній зареєстрований з 07.07.2011 в м. Люберці Московської області (а.с. 35-36).

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно з ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень (ч. 1 ст. 1308 ЦК України).

Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК України, тому вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем, набувачем, так й іншою заінтересованою особою.

Як установив суд, позивач не є стороною спадкового договору, укладеного 03.07.2012 між відповідачем та ОСОБА_4 .

Водночас, суд установив, що, по перше, позивач є співвласником 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по друге, він є сином померлої ОСОБА_8 , відчужувача за оспорюваним договором, та за відсутності спадкового договору відповідно до положень ЦК України є спадкоємцем першої черги.

За таких обставин, суд уважає, що позивач має конкретний майновий інтерес у спадковому договорі, який полягає в тому, щоб предмет договору, 1/2 частка житлового будинку та 1/2 частка земельної ділянки, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:23:020:0035, перебував у власності його померлої матері ОСОБА_4 та не обтяжене забороною розпорядження ним.

Суд установив, що 03.07.2012 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 , уклали Спадковий договір, відповідно до якого набувач зобов`язується виконувати розпорядження відчужувача, зазначені в цьому договорі, а відчужувач передає після її смерті у власність набувачу 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірного Спадкового договору ОСОБА_3 , набувач за договором та відповідач по справі, був зареєстрований та проживав в м. Люберці Московської області рф, де й проживає наразі, тобто, перебував та перебуває по цей час поза межами України.

Починаючи з липня 2012 року відповідач в житті відчужувача жодної участі не брав, не допомагав по домогосподарству, не допомагав в побуті, жодним чином про відчужувача не піклувався, її життям та здоров`ям не цікавився, після укладення спадкового договору не вчинив жодних дій на виконання їх умов.

Після смерті ОСОБА_4 , саме позивач ОСОБА_2 за власною ініціативою самостійно організував її поховання та поминальні обряди.

Ураховуючи зазначене, з огляду на встановлені обставини по справі, суд дійшов переконання, що укладаючи оспорюваний спадковий договір у відповідача ОСОБА_3 не було наміру на реальне настання правових наслідків, обумовлених цим договором. Також суд ураховує позицію відповідача, яку останній виклав у своїй заяві про розгляд справи без його участі, в якій він фактично визнав позовні вимоги та зазначив, що не мав наміру виконувати умови спадкового договору, та він не виявляє заінтересованості в подальшій долі нерухомого майна, що є предметом спадкового договору.

Заразом, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За встановлених обставин, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним спадковий договір, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Сіряченко Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 588.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги суд задовольнив, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263- 265, 268, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним спадковий договір, укладений 03 липня 2012 року між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Сіряченко Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 588.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в разі оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складання повного судового рішення 11.06.2026.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО