Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №760/11245/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 760/11245/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635179 від 08.04.2026 року, водій ОСОБА_1 08.04.2026 року о 12 год. 25 хв. по просп. Повітряних Сих, 32 в м. Києві, керував т.з. «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 під час проїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофору червоного кольору здійснив зіткнення з т.з. «Toyota Rav-4 hibrid» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п.8.7.3.е ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пояснив, 08.04.2026 року о 12 год. 25 хв. він рухався за кермом автомобіля «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , завершував маневр проїзду перехрестя, однак його не пропустив автомобіль «Toyota Rav-4 hibrid» д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок чого відбулось зіткнення.

Від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Харченка С.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у яких він вказав, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за порушення п. 8.7.3е ПДР України, оскільки дане звинувачення ґрунтується виключно на припущеннях працівників поліції і нічим не підтверджені, фото та/або відео вчинення даного правопорушення відсутні. Окрім вищезазначеного, світлофор на даному відрізку дороги спрацьовує одночасно для водіїв, що рухаються по просп. Повітрофлотському (перехрестя з вул. Авіаконструктора Антонова) в зустрічних напрямках, що виключає порушення п. 8.7.3е ПДР України з боку водія ОСОБА_1 . А долучена до протоколу схема місця ДТП не відповідає вимогам наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 та суперечить поясненням самих учасників ДТП, оскільки працівниками поліції у схемі ДТП не визначено сталі орієнтири, всі вимірювання проведені до різних елементів дороги, при цьому і сама дорога намальована так, що не відповідає дійсності, чітко не встановлено місце зіткнення автомобілів, відсутні відомості щодо гальмівного шляху автомобілів. Також, у протоколі не зазначено свідків ДТП, не долучено фото та відеоматеріалів, схема ДТП не відповідає наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року, права та обов`язки учасникам ДТП не роз`яснено. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

У письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що 08.04.2026 року о 12 год. 25 хв. він рухався за кермом автомобіля «Toyota Rav-4 hibrid» д.н.з. НОМЕР_3 у м. Києві по просп. Повітряних Сил, 34 на перехресті з вул. Авіаконструктора Антонова зупинився на т-образному перехресті для виконання лівого повороту на вул. Авіаконструктора Антонова, пропустив зустрічний транспорт, дочекався повної зупинки зустрічного транспорту, після чого розпочав лівий поворот на вул. Авіаконструктора Антонова, в цей час з зустрічного руху з крайньої правої смуги на великій швидкості вискочив автомобіль «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 та вдарив його автомобіль.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху України червоний сигнал світлофору, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Суддя звертає увагу, що висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, будується основним чином на припущеннях працівників поліції, які складали протокол про адміністравтине правопорушення серії ЕПР 1 №635179 від 08.04.2026 року та письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , у яких не зазначено на який колір сигналу світлофору ОСОБА_1 здійснював проїзд перехрестя.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 8.7.3.е ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія або бездіяльність. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише сам факт дорожньо-транспортної пригоди, а й довести, що саме ця особа порушила конкретні вимоги Правил дорожнього руху України, а таке порушення перебуває у причинному зв`язку з настанням наслідків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Такі обставини не можуть встановлюватися на підставі припущень, формального змісту протоколу або неперевірених висновків особи, яка його склала.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП. Водночас сам по собі протокол не має наперед встановленої сили та не звільняє суд від обов`язку перевірити викладені в ньому відомості у сукупності з іншими доказами.

Відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи лише за умови, якщо вони підтверджуються іншими належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності не викликають обґрунтованих сумнівів щодо факту вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення. Тому саме орган, який склав протокол та направив матеріали до суду, повинен забезпечити наявність у матеріалах справи доказів, достатніх для підтвердження викладених у протоколі обставин.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 752/5417/19 зазначається, що факт складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про фактичну вину особи в дорожньо-транспортній пригоді. Протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.

З урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, самостійне значення протоколу як доказу не означає, що одного лише протоколу достатньо для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Дані протоколу мають бути підтверджені іншими доказами, а за відсутності такого підтвердження вони не можуть вважатися достатньою підставою для висновку про доведеність вини особи.

У цій справі протокол про адміністративне правопорушення містить твердження про те, що ОСОБА_1 здійснив проїзд перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора. Водночас зазначені у протоколі відомості не підтверджуються іншими належними доказами.

Матеріали справи не містять відеозапису з місця події, показань технічних засобів, пояснень очевидців або інших об`єктивних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 здійснював рух саме на забороняючий червоний сигнал світлофора.

Письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 також не підтверджують зазначену обставину, оскільки в них не вказано, на який саме сигнал світлофора рухався ОСОБА_1 у момент в`їзду на перехрестя. Зі змісту цих пояснень вбачається лише опис дорожньої обстановки та механізму зіткнення за версією потерпілого, однак вони не містять фактичних даних, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3.е ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що завершував маневр проїзду перехрестя. За таких обставин наявність у протоколі твердження про рух ОСОБА_1 на забороняючий сигнал світлофора, без підтвердження цієї обставини іншими доказами, не є достатньою підставою для висновку про доведеність його вини.

Суддя також враховує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях. Якщо матеріали справи не дають можливості достовірно встановити обставини, які є обов`язковими для висновку про винуватість особи, такі сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, у матеріалах справи відсутня сукупність належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 рухався на забороняючий сигнал світлофора та саме цим порушенням спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

За таких обставин висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтувався б виключно на непідтверджених іншими доказами відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, що є недостатнім для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що докази, які відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, у справі відсутні.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, оцінюючи вищевикладені обставини, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст. 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.А. Агафонов