Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №759/24548/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/24548/24

пр. № 2-др/759/100/26

11 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - Магратій Яніни Василівни та представника відповідача ОСОБА_3 - Шишки Юлії Олександрівни про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.07.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 2 500,00 грн, 3 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

11 травня 2026 року представник позивача Магратій Я.В. звернулась до суду з заявою про прийняття додаткового рішення та стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 43 200,00 грн.

11 травня 2026 року від представника відповідача Шишки Ю.О. також надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 840,00 грн.

16 травня 2026 року від представника позивача Магратій Я.В. надійшли заперечення на заяву представника відповідача Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить у задоволенні заяви відмовити.

17 травня 2026 року від представника відповідача Шишки Ю.О. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу позивача до 1 тис. грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.В судове засідання сторони не викликались (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи та заяв, заперечення та клопотання, оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 була надана професійна правнича допомога адвокатом Магратій Я.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 68 від 01.01.2023 року (ордер від 18 листопада 2024 року серії АІ № 1725872 (а. с. 16, 95 т. 1), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.03.2016 року № 33 (а. с. 17 т. 1).

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 09.05.2026 до договору №68 від 01.01.2023 року визначені надані послуги та кількість годин на загальну суму 43 200,00 грн.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Надаючи оцінку співмірності розміру понесених стороною витрат на адвоката з обсягом наданих ним послуг і виконаних робіт, суди, як правило, з`ясовують, які конкретно роботи (послуги) виконав (надав) адвокат. При цьому, суди враховують не лише, чи передбачено виконання цих робіт договором, але й чи відповідають вони критерію необхідності - чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, а й того, чи була їх сума обґрунтованою.

Як вже зазначалось вище, витрати на правову допомогу стягуються у конкретній справі, за надання правничої допомоги саме в цій справі і судом відповідної інстанції.

Разом з тим, витрати у визначеному позивачем розмірі не можна вважати обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, а заявлена до стягнення сума є значно завищеною.

Суд вважає, що витрати в розмірі 43 200,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, тому, враховуючи співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, часткове задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача підлягає частковому задоволенню, а сума підлягає зменшенню до 5 000,00 грн, яка відповідає розумному розміру та критерію реальності таких витрат.

Аналогічного висновку суд дійшов щодо витрат на правничу допомогу відповідача ОСОБА_3 .

Так, критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №170/499/23, провадження № 61-697 св 24).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_3 була надана професійна правнича допомога адвокатом Шишкою Ю.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 13.12.2024 року (ордер від 02 січня 2025 року серії АА № 1519558 (а. с. 126 т. 1), додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги від 13.12.2024 року, додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2025 року, звіту та опису виконаних робіт від 06.05.2026 року.

Дослідивши надані представником відповідача документи, враховуючи що позовні вимоги задоволені частково, справа є незначної складності, кількість проведених судових засідань, співмірність заявлених витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), заперечення позивача, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 5 000,00 грн

Керуючись ст. ст. 259, 260-261, 268, 270, 354, 452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача представника позивача ОСОБА_1 - Магратій Яніни Василівни про відшкодування судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі - 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - Шишки Юлії Олександрівни про відшкодування судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі - 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст додаткового рішення складений та підписаний 11.06.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб