Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №758/5800/24 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5800/24

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 лютого 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що шлюб між сторонами розірвано та наявна необхідність у вирішенні питання щодо поділу спільного майн, з огляду на що, позивач просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):визнати квартиру АДРЕСА_1 , (надалі за текстом - спірна квартира) спільним майном подружжя та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за відповідачем та позивачем на праві власності по 1/2 частки спірної квартири.

Ухвалою від 03.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 07.08.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 04.09.2024 постановлено провадження у справі зупинити до звільнення відповідача з військової служби.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.03.2025 ухвалено Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 04.09.2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

08.09.2025 року до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог.

Ухвалою від 09.09.2025 постановлено прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

У судове засідання 11.02.2026 сторони не прибули.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Позивач у заяві від 11.02.2026 не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 27 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис № 2068, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №758/594/21 (суддя Ковбасюк О.О.) ухвалено шлюб між сторонами розірвати.

Як свідчить Договір купівлі майнових прав від 02.11.2015 відповідач набув право власності на спірну квартиру. Вартість спірної квартири 826 214,76 грн.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №102066211 від 31.10.2017 власником спірної квартири є відповідач. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 138845378000

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60,69 СК України, ч.3 с. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч.2,3ст. 235 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом встановлено, що сторонами під час подружжя було набуто спірну квартиру.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно із ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також виходячи з рівності часток сторін у справі в об`єкті спільної сумісної власності, суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що вартість спірної квартири згідно доводів позивача складає 826 214,76 грн, а відтак, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4131,07 грн. (826 214,76 грн х 1% / 2)

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити;

Визнати квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 138845378000, спільним майном подружжя.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 138845378000.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 138845378000.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4131 (чотири тисячі сто тридцять одна) гривень 07 копійок судового збору;

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк