Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №753/26774/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26774/25

провадження № 2/753/6347/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання Бойко К. В.,

учасники справи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

від ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач вказувала на те, що 21 грудня 2023 року між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає те, що у неї з відповідачем різні погляди на життя та сімейні стосунки. Крім того, позивачка зазначає, що відповідач неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують. На глибоке переконання позивачки збереження шлюбних стосунків не є можливим та суперечить її інтересам. У зв`язку із зазначеним просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та визначити місце проживання дитини з матір`ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України.

Недоліки позову були усунуті позивачем у строк, встановлений судом, у зв`язку з чим ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 18 травня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.

15 травня 2026 року від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, у якій остання також підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Також, 18 травня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява, в якій останній визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, просив суд розглядати справу без його участі.

Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов`язковою, враховуючи подані позивачкою та відповідачем заяви, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21 грудня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1756. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_2 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини не є можливим та суперечить її інтересам. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористалася цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а враховуючи позицію відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу та визнає позов, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605,60 грн, а з відповідача стягнути на користь позивача 50 відсотків судового збору у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 грудня 2023 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 1756 - розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову на підставі платіжної інструкції № 7КВ2-324К-2211-Р6В1 від 09.12.2025 у розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Р. В. Котенко