Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №464/2648/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №464/2648/26

Суддя: Сабара Л. В.

Справа № 464/2648/26

пр.№ 2/464/2239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді – Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання – Гуцул В.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

встановив:

представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 09 серпня 2007 року Галицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 244.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 09.08.2007 перебуває з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу подружжя має неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Зазначає, що спільне життя між сторонами не склалось через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя та сімейні обов`язки. На даний час взаємини між позивачем та відповідачем остаточно погіршилися, сторони не підтримують подружніх відносин та фактично припинили сімейне життя. Шлюб носить формальний характер. Вказує, що подальше спільне життя та примирення є неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, відтак просить позов задовольнити та розірвати шлюб.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що на переконання відповідача, сімейні відносини між сторонами ще можуть бути відновлені, на даний час сторони не використали всі можливості для відновлення подружніх відносин, а тому надання строку для примирення відповідатиме інтересам сім`ї та дитини. Відтак, просила надати строк для примирення подружжя.

Представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, з мотивів якої вбачається, що між сторонами сім`я фактично припинила своє існування, між подружжям втрачено взаємну довіру, а подальше збереження шлюби не видається можливим. Відтак, просила суд відмовити у задоволені клопотання представника відповідач про надання строку на примирення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засідані позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 , в судовому засідані просили вимоги відзиву на позвону заяву про надання строку на примирення залишити без розгляду, оскільки відповідач повністю визнає позов та просить його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 СК України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.08.2007, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 09 серпня 2007 року уклали шлюб, зареєстрували такий у Галицькому відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 244. У зв`язку із державною реєстрацією шлюбу, дружині (відповідачу) присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

В подружжя є неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.09.2009.

Як вбачається з досліджених судом в судовому засіданні доказів, сторони міцної сім`ї не створили, разом не проживають, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові, без якого повноцінна сім`я існувати не може, а примирення неможливе.

Враховуючи наведене, між ними виник спір, який, враховуючи наявність неповнолітньої длньки, сторони в позасудовому порядку вирішити не мають можливості.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечила проти задоволення позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. З цього слідує, що подальше збереження шлюбу, який існує формально, суперечитиме інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити та розірвати шлюб.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приходить до переконання, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, що становить 532,48 грн., а решту судових витрат у розмірі 532,48 грн. стягнути з відповідача на його користь.

На підставі ст. ст. 24, 105, 112 СК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 89, 142, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Шлюб, укладений 09 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Галицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 244, – розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 532 (п`ятсот тридцять два) гривень 48 (сорок вісім) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять два) гривень 48 (сорок вісім) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судовго рішення складено та підписано суддею 11 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуюча Сабара Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua