Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №447/1105/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/505/26

Справа №447/1105/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., ознайомившись з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 4 статті 121 КУпАП, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

27 березня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшли адміністративні справи за протоколами серії ЕПР1 № 618903 від 19 березня 2026 року за частиною 3 статті 130 КУпАП, серії ЕПР1 № 618919 від 19 березня 2026 року за частиною 4 статті 121 КУпАП щодо однієї і тієї ж самої особи ОСОБА_1 .

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 березня 2026 року вказані адміністративні справи об`єднані в одне провадження під спільним номером № 447/1105/26 (провадження 3/447/505/26).

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 618903 про адміністративне правопорушення від 19 березня 2026 року вбачається, що 19 березня 2026 року о 12:50 год., м. Миколаїв, бульв. Проектний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 618919 від 19 березня 2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 19 березня 2026 року о 12:50 год., м. Миколаїв, бульв. Проектний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 , з відсутнім розсіювачем правого габаритного ліхтаря. Порушення вчинено повторно ( постанова ЕНА/5190281 від 10.07.2025 року за частиною 1 статті 121 КУпАП) , чим порушив п.п.31.4.3г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В судовому засіданні 11 червня 2026 року ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 130 КУпАП визнав та зазначив, що дійсно 19 березня 2026 року керував транспортним засобом ВАЗ 2108 та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП зазначив, що розсіювач правого габаритного ліхтаря зазнав пошкоджень після ДТП, яке зокрема зафіксовано на відеозаписі, що долучена до матеріалів справи.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог частини 3 статті 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника

Судом встановлено, що 19 березня 2026 року о 12:50 год., м. Миколаїв, бульв. Проектний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 . Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Зокрема, встановлено, що постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 10 червня 2025 року у справі №443/759/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили.

А також, постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 вересня 2025 року у справі №447/2020/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618903 від 19 березня 2026 року; направленням КНП «Миколаївської МЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 19 березня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про повторність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; оглянутим відеозаписом порушення та іншими матеріалами справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 3 статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618903 від 19 березня 2026 року, такий оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 19 березня 2026 року о 12:50 год., м. Миколаїв, бульв. Проектний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 , з відсутнім розсіювачем правого габаритного ліхтаря. Порушення вчинено повторно ( постанова ЕНА/5190281 від 10.07.2025 року за частиною 1 статті 121 КУпАП) , чим порушив п.п.31.4.3г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

До матеріалів справи долучено докази повторності вчиненого діяння.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частиною 4 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Санкцією частини 3 статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Санкція частини 4 статті 121 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 34 КУпАП обставин, які пом`якшують відповідальність, не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130 та частиною 4 статтею 121 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього остаточне адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Доказів звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 40-1, 121, 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 121 КУпАП, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за частиною 3 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п`ятдесят одна тисяча/ гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років;

- за частиною 4 статті 121 КУпАП- у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 / вісімсот п`ятдесят/гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ місяці.

Відповідно до статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення, встановленого за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становись 51 000 /п`ятдесят одну тисячу/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 /десять/ років.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі добровільної сплати штрафу та судового збору, оригінали квитанцій необхідно надати в канцелярію суду.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Анна Рябчун