Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №716/840/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/840/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Територіальна громада Кострижівської територіальної громади в особі Кострижівської селищної ради с.Кострижівка Чернівецького району, Чернівецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючого документа.

Посилається на те, що 25 листопада 1996 року її чоловік ОСОБА_2 , отримав свідоцтво про право власності на житло, яке видане органом по приватизації Заставнівської міської ради, та знаходиться в АДРЕСА_1 , та зареєстроване Чернівецьким ОБТІ у реєстрову книгу за № 107. Даним свідоцтвом підтверджується належність на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та їй, заявниці, як члену його сім`ї, квартири загальною площею 44.10 кв.м.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер її чоловік ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина на вказане майно.

Зазначала, що в подальшому вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно за законом, однак їй було в усному порядку відмовлено, через виявлені орфографічні помилки у свідоцтві про право власності на житло, а саме не вірно вказано їхнє з чоловіком прізвище, а саме « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_5 ».

Посилаючись на обставини справи та норми права, що регулюють даний вид правовідносин, просила заяву задовільнити.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, надавши суду заяву з якої вбачається, що вони вимоги заяви підтримують, просять слухати справу у їх відсутності.

Від представника заінтересованої особи надійшла заява з проханням слухати справу у їх відсутність, не заперечують проти задоволення вказаної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги заяви учасників судового розгляду, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Ставчани, Кіцманського району Чернівецької області, що стверджено копією паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 .

05 вересня 1976 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище дружині - « ОСОБА_5 », вказане стверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22 вересня 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років, помер ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , від 02 серпня 2025 року.

З копії свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1996 року, вбачається, що на праві спільної сумісної часткової власності громадянам: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44.10 кв.м.

Відповідно до довідок від 19 березня 2026 року, виданих Кострижівською селищною радою Чернівецького району Чернівецької області, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією й тією самою особою. Також зазначеними довідками встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією й тією самою особою.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно для оформлення своїх спадкових прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно рекомендацій, які містяться у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

При розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6ст. 333 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.

Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, судом встановлено, що при видачі свідоцтва на право власності на житло було допущено помилку в написанні прізвища власників, а саме: « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_5 », що є перешкодою для заявниці при оформленні її спадкових прав.

В інших документах наданих суду заявницею, її прізвище та прізвище її померлого чоловіка зазначається як « ОСОБА_5 ».

За встановлених обставин заявниця не може бути відповідальною за допущені при оформленні свідоцтва про право власності на житло неточності, оскільки такий документ оформлювався уповноваженими посадовими особами відповідного органу.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що встановлення належності правовстановлюючого документу пород жують для заявниці юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством непередбачено іншого порядку встановлення даних фактів, у зв`язку з чим остання немає іншої можливості встановити зазначений юридичний факт та отримати на їх підтвердження документ, який буде юридично значимими для всіх установ та організацій на території України і за її межами, а також враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявниця, дані докази повністю узгоджуються із її заявою, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.76-81 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло, яке видано органом приватизації Заставнівської міської ради 25.11.1996 року, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване Чернівецьким ОБТІ у реєстрову книгу за №107, кн.4, ст.108.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.