Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №725/1102/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 725/1102/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Єлащука Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мірошниченко Олександра Василівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

До Заставнівського районного суду Чернівецької області, через свого представника адвоката Мірошниченко О.В. звернулася позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів дружини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Посилається на те, що 05 вересня 2024 року між нею та відповідачем укладений шлюб, який зареєстрований Кіцманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецької області, за актовим записом №89.

В шлюбі у сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього вказує що відповідач удочерив доньок позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказує, що сімейне життя у них з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки, між ними постійно траплялись непорозуміння, суперечки, що призводить до відсутності у них нормальних сімейних та фактичних шлюбних стосунків.

Зазначає, що подружжя почало жити однією родиною з 2022 року, однак з серпня 2025 року між нею та відповідачем стосунки погіршилися. вони фактично припинили шлюбні відносини, хоч продовжують жити в одному помешканні.

Також вказує, що одруження виявилось невдалим, обтяжливим, як у фізичному, так і у моральному значенні, вирішення питання збереження шлюбу неможливе.

Відповідач зневажливо ставиться до неї, як до жінки, неодноразово вчиняв до неї діяння психологічного насильства, чим унеможливлює сумісне проживання.

Збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Поновлювати шлюбні стосунки з відповідачем вона не збирається, а тому призначення строку для примирення вважає недоцільним.

Вважає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, шлюб між ними існує лише формально і подальше їх сумісне життя буде суперечити їхнім інтересам та дитячим інтересам.

Крім цього, вказує що вона, як мати неповнолітніх дітей займається їх вихованням, повністю їх утримує, не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.

Відповідач, ухиляється від виконання своїх зобов`язань по їх утриманню не займається їх вихованням. так останнім часом обмежив матеріальне забезпечення сім"ї, єдиним її доходом є соціальні виплати.

Позивачка зазначає, що відповідач має задовільний стан здоров"я, інших малолітніх чи неповнолітніх дітей на своєму утриманні не має, батьків-пенсіонерів чи інвалідів на утриманні немає, є працездатним. На даний час не працевлаштований, але має неофіційний дохід, за фахом електрик. їй відомо, що він має великі кошти, так як професія затребувана і він має багато замовлень.

Посилаючись на вищевказані обставини та норми права, які регулюють даний вид правовідносин, просить суд задовольнити позовні вимоги розірвати шлюб між сторона та стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в 2500 гривень та на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частки усіх доходів, але не менше рекомендованого мінімального розміру аліментів, що становить 100% прожиткового мінімуму на дитину певного віку, передбаченого законом, до досягнення ними повноліття, щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення заяви до суду.

Піддати до негайного виконання стягнення з ОСОБА_2 , аліменти на її користь на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 в межах місячного платежу, у розмірі 8955 грн. 00 копійок, що становить розмір рекомендованого мінімального розміру аліментів.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачем відзиву на позов подано не було.

В судове засідання позивачка не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, в її інтересах представником ОСОБА_6 надано до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання двічі не з`являвся, був належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду від нього не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при проведенні заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У силу положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено що 06.05.2026 року до суду від представника позивачки адвоката - Мірошниченко О.В. надійшло клопотання про залишення без розгляду позову в частині вимог про розірвання шлюбу зазначає, що у зв`язку з тим, що з моменту подачі позовної заяви до суду про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, у сторін було достатньо часу на порозуміння між собою, як наслідок на сьогодні сторони по справі примирилися.

Позивачка вважає, що її позов про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , поданий нею передчасно, а тому вважає, що позов в цій частині має бути залишений судом без розгляду. Інші позовні вимоги, а саме в частині стягнення з відповідача аліментів у заявленому в позові розмірі, позивачка з метою захисту інтересів дітей, просить суд задовільнити в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у зв`язку з чим, виключно заявнику належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити заяву без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до суду повторно. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що слід залишити без розгляду позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину суд виходить з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася, ОСОБА_3 батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_2 записаний як батько в свідоцтві про народження дитини, запис про батьківство не оспорював.

05 вересня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладений шлюб, який зареєстрований Кіцманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі, Чернівецької області західного міжрегіонального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області про що зроблено актовий запис №89, що вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася, ОСОБА_5 батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася, ОСОБА_4 батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Таким чином, у сторін є троє неповнолітніх дітей, які перебувають на їх утриманні.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що з відповідача належить стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі 2500 щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 3-х річного віку.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

Суд також враховує ту обставину, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері і, відповідно до цієї норми, на позивачці також лежить обов`язок по утриманню дитини.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання дітей, а також те, що відповідач несе обов`язок із утримання дитини поряд з матір`ю, є підстави для визначення розміру аліментів у частці заробітку (доходу), на чому наполягає позивач.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд бере до уваги те, що відповідач, є працездатним та не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2026 року і до досягнення дітей повноліття.

Саме такий розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дітей, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Позивачем при поданні позову понесено судові витрати на правову допомогу у розмірі 6 400 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю, ордер акт приймання передачі наданої правничої допомоги від 26 травня 2026 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( ч.4 ст.137 ЦПК України).

На думку суду, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн. є співмірними ціні позову, складності вирішеного питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Відповідач не подавав заяви про зменшення цієї суми.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 280-289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 79, 84, 110-112, 180-184, 191 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Клопотання про залишення без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мірошниченко Олександра Василівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в частині позовних вимог про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Херсонської області, м. Херсон, РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , щомісячно аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), починаючи з 03.02.2026 року та до досягнення донькою ОСОБА_3 , трирічного віку.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Херсонської області, м. Херсон, РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частки усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Херсонської області, м. Херсон, РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Херсонської області, м. Херсон, РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 (платіжні реквізит: Банк: АТ “ОЩАДБАНК” НОМЕР_4 ) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.