Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №712/2789/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №712/2789/26

Провадження №2-адр/712/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

у с т а н о в и в :

21 травня 2026 року Соснівським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення у справі №712/2789/26, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено.

25 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 399 грн.

У обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1065 грн. За рішенням суду на користь позивача стягнено 665,60 грн. витрат зі сплати судового збору.

Оплата за правничу допомогу здійснена після прийняття рішення у справі, тому такі докази не можливо було подати до завершення судових дебатів.

Це є підставою для ухвалення додаткового рішення відповідно до ст.252 КАС України.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, представник позивача просила справу розглянути без її участі та без участі позивача.

Відповідач у запереченні на позов зазначив, що указаний розмір правничої допомоги є неспівмірним із складністю цієї справи, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, заяви про ухвалення додаткового рішення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Судові витрати згідно зі ст. 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правничої допомоги № 24/02-01 від 24 лютого 2026 року, додаткова угода № 1 про визначення вартості послуг до договору № 24/02-01 від 24.02.2026.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 24.02.2026, предметом договору є надання виконавцем усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених його прав.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 24.02.2026 вартість послуг становить 10000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та обставини справи, суд приходить до висновку, що правова допомога відповідачу з боку адвоката дійсно була надана.

Матеріалами заяви та адміністративної справи підтверджено надання позивачу адвокатом правничої допомоги у вигляді підготовки позовної заяви, представництво інтересів клієнта у суді.

У той же час, суд погоджується з доводами відповідача, що розмір правничої допомоги є завищеним та неспівмірним із складністю справи. Указана справа є типовою, розглядалась у спрощеному позовному провадженні, судова практика у цій категорії є сталою, а тому суд, ураховуючи положення ст. 139 КАС України, вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення судового збору у сумі 399 грн., суд зазначає таке.

У постанові в справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором. Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Згідно з вищенаведеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Під час ухвалення рішення судом стягнуто із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 665,60 грн., який підлягає сплаті під час подання указаного позову.

Підстав стягувати з відповідача на користь позивача судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, не передбачено КАС України.

Суд звертає увагу представника позивача – адвоката Шкварко В.В. на те, шо відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. (три тисячі грн.).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 – АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.06.2026.

Суддя: О.С. Стеценко