Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №703/3225/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3225/26 р.

3/703/1241/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., розглянувши об`єднанні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП,-

встановила:

ОСОБА_1 ,15 травня 2026 року о 00 год. 08 хв. в с. Попівка по вул. Центральна, керував автомобілем ЗАЗ 110307-40, н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер 6820, тест 65, результат 2.11 проміле. З результатом згоден, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинено особою, яка двічі піддавалась адміністративному стягненню за керування ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.3ст.126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 ,15 травня 2026 року о 00 год. 08 хв. в с. Попівка по вул. Центральна, керував автомобілем ЗАЗ 110307-40, н.з. НОМЕР_3 будучи позбавленим в праві керування ТЗ, Смілянським міськрайсудомтерміном на 5 років від 12.08.2025. Правопорушення вчинено повторно протягом, чим порушив вимоги п.2.1 «А`Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Окрім цього відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 під підпис було відомо про подальший розгляд справи у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.

Окрім цього 05.06.2026 від ОСОБА_1 на електрону пошту суду надійшов лист, в якому він повідомив, що не зможе бути присутній в судовому засіданні, у зв`язку зі службою.

Оскільки ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, суддя у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р.№1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як було вище встановлено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 №666221 від 15.05.2026 та карткою обліку адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.05.2026, відповідно до яких, останній повідомив, що 15.05.2026 о 00 год. 08 хв., керував транспортним засобом, без права керування;

- довідкою ВП№2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4958499, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за вчинення 19.03.2026 правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;

- постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.11.2025 (справа 703/3923/25), відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ч.126, ч.1 ст.130 КУпАП;

- відеозаписом наданого на ком пакт-диску, на якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.

Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність особи, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Однак, під час судового розгляду встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано невірно за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки останній піддавалася адміністративному стягненню лише один раз за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема за вчинення правопорушень 12.06.2025, 15.06.2025 та підданий стягненню у вигляді штрафу з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, що підтверджується постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2025 (справа №703/3923/25).

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 2 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Факт скоєння адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №666217 та карткою обліку адміністративного правопорушення від 15.05.2026;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестом №65 від 15.05.2026, з результатом – 2,11% проміле.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 15.05.206;

- письмовими поясненнями: ОСОБА_1 від 15.05.2026;

- довідками ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, згідно яких ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП;

- постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.11.2025 (справа 703/3923/25), відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ч.126, ч.1 ст.130 КУпАП;

- відеозаписами наданого на компакт – диску, на якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.

Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорониздоров`я України від 09.11.2015 року№ 1452/735 (далі Інструкції).

Відповідно до п.1.3. Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.п. 1.6, 1.7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (даліспеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаряфельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далізаклад охорони здоров`я).

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, вважаю, що для його перевиховання, запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі, передбаченому Законом, з позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, судом враховано, що альтернативи вказаному стягненню за вчинення даного адміністративного правопорушення, чинний КУпАП не передбачає. Така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП України.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.40-1КУпАП, з ОСОБА_1 , необхідно стягнути судовий збірна рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

Керуючись ст. ст. 36, ст.40-1, 126, 130, 283, 285 КУпАП,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП, призначити покарання у вигляді штрафу на користь в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.(отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з ОСОБА_1 у примусовому порядку у подвійному розмірі в сумі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн., відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 (три) місяці.

Суддя Ю.В. Крива