Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №703/6573/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/6573/25

1-кп/703/218/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , 29.08.2025 близько 19 год. 00 хв., перебуваючи неподалік земельної ділянки № 48 в обслуговуючому кооперативі «Нектар» в адміністративних межах Березняківської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 , умисно, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя зліва потерпілому, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забою лівої частини обличчя з гематомою, що згідно висновку судово- медичного експерта № 05-6-01/355 від 17.09.2025 містить ознаку легкого тілесного ушкодження.

Вказані дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

Він же, 29.08.2025 близько 19 год. 00 хв., перебуваючи неподалік земельної ділянки № 48 в обслуговуючому кооперативі «Нектар» в адміністративних межах Березняківської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 , не маючи на меті умисного, протиправного заподіяння середньої тяжкості тілесні ушкодження, діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс один удар кулаком правої руки, в область обличчя зліва ОСОБА_5 внаслідок чого останній не втримавши рівновагу, так як вага його тіла перенеслась на праву опорну ногу, вивихнувши праву стопу впав на землю, внаслідок чого отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому в область нижньої третини правої малогомілкової кістки, що згідно висновку судово-медичного експерта № 05-6-01/355 від 17.09.2025 містить ознаку середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Вказані дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ст. 128 КК України – як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим повністю у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у вчиненому щиро розкаявся. Надав суду покази, якими повністю підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, які зазначені в обвинувальному акті, зокрема і щодо дати, часу, місця та обставин вчинення ним кримінальних правопорушень. Також пояснив, що з із ОСОБА_5 він був раніше знайомий, оскільки виконував для нього роботи. Того дня у них виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_5 винен був йому заплатити грошові кошти за виконану роботу, однак цього не зробив. Тоді він вдарив один раз потерпілого, після чого останній впав. У потерпілого була розсічена брова, він пішов до дружини потерпілого за серветками, надав першу медичну допомогу. Про зламану ногу у потерпілого він вже дізнався через декілька днів від працівників поліції. У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро розкаюється, висновки для себе зробив.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з`ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності в судовому засіданні потерпілої, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, ухвалено проводити судовий розгляд без участі потерпілого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України класифікуються як кримінальний проступок (ч. 1 ст. 125 КК України) та нетяжким злочином (ст. 128 КК України), обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, який не судимий, на диспансерних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Як обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, - органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_4 покарання положень ст.69 КК України.

За таких обставин суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт та у межах санкції ст.128 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом із цим суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченого не застосовувався. Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Речові докази та процесуальні втрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.4 ст.125,128 КК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ст. 128 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 180 годин;

- за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: ОСОБА_1