Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №200/790/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м. Київ

справа № 200/790/25

адміністративне провадження № К/990/27474/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №200/790/25,

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року, прийняту в складі судді Дмитрієва В.С., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 08.12.2017 по 11.07.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період 08.12.2017 по 11.07.2024.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з пропуском встановленого строку звернення до суду та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

3. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує на те, що про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача, який було отримано ним 04.02.2025. Також позивач посилався на введення по всій території України воєнного стану, який діє на сьогоднішній день, що унеможливило вчасно вчинити дії щодо з`ясування обставин виплати грошового забезпечення та інших виплат.

4. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

5. На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якого зазначено про те, що позивач наразі є військовослужбовцем та виконує бойові завдання, але надати до суду довідку про безпосередню участь його в бойових діях немає можливості у зв`язку з тим, що виконання бойового розпорядження не завершене.

6. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня вручення позивачу.

7. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Ухвала суду мотивована тим, що 25.02.2025 ухвала суду від 24.02.2025 була надіслана ОСОБА_1 до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою суду від 25.02.2025. Також позивачу в телефонному режимі було доведено зміст ухвали від 25.02.2025. Оскільки позивачем не було усунуто недоліків у строк, вказаний в ухвалі суду від 24.02.2025, суд повернув позовну заяву.

9. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року залишено без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року.

10. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходив із того, що у цій справі спір стосується нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми грошового забезпечення військовослужбовця, тому застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 233 КЗпП України. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що 11.07.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №200/7399/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 08.12.2018 по 08.06.2023 в загальній сумі 221 885,56 грн. Таким чином, суд апеляційної інстанції уважав, що з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з 01.08.2024 позивач уважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює часу, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Ураховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом 05.02.2025, останній пропустив тримісячний строк звернення, встановлений статтею 233 КЗпП України.

11. Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, суд зазначив про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Для такого поновлення необхідною є заява, в якій будуть зазначені інші обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій, а також докази, що підтверджують ці обставини, однак позивачем таких доказів не надано до суду, а також у встановлений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 строк недоліки адміністративного позову не усунуто, а тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, визнати поважними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду, поновити позивачу строк на звернення до суду з позовом, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

13. Підставою для оскарження судових рішень в касаційному порядку позивач зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, а саме статті 233 Кодексу законів про працю України.

14. У касаційній скарзі позивач зазначає про те, що ним не пропущено строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України, ураховуючи дату отримання листа відповідача про нарахування та виплату відповідних сум грошового забезпечення за спірний період. Матеріалами справи не містять належних, достовірних доказів повідомлення позивача при звільненні з військової служби про виплачені суми із зазначенням окремо кожного виду виплати (заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами законодавства, у тому числі при звільненні). Отже, позивачем не пропущено строку звернення до суду з вимогами, які стосуються періоду, під час якого діяла нова редакція частини другої статті 233 КЗпП України.

15. Також позивач посилається на те, що в період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 24.02.2022 його було включено до сил та засобів проведення Антитерористичної операції; загальновідомим фактом, що не потребує доведення, є те, що протягом періоду з 24.02.2022 по 31.12.2022 Донецька область була територією ведення активних бойових дій. На підставі викладеного, позивач уважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до адміністративного суду та уважає висновки судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви передчасними.

IV. Позиція інших учасників справи

16. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Радишевської О.Р., 10 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року.

18. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

19. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 11 червня 2026 року.

VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

22. Спірним у межах розгляду цієї справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період 08.12.2017 по 11.07.2024 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 08.12.2017 по 11.07.2024.

23. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить із того, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

24. Приписи статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

25. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

26. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

27. Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

28. «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

29. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

30. Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

32. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, у редакції Закону №2352-IX, оскільки про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 08.12.2017 по 11.07.2024 позивач дізнався 11 липня 2024 року, коли йому було виплачено відповідні суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

33. На противагу таким висновкам судів позивач указує на те, що він не пропустив строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача, який отримав 04.02.2025. Також позивач послався на введення по всій території України воєнного стану, який діє на сьогоднішній день, що унеможливило вчасно вчинити дії щодо з`ясування обставин виплати грошового забезпечення та інших виплат.

34. Верховний Суд зазначає, що питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

35. Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

36. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

37. За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

38. Указаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

39. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

40. У цій справі судами встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №200/7399/23 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.12.2017 по 11.02.2024.

41. Відповідно до вказаного судового рішення, яке набрало законної сили 16.04.2024, у відповідача виник обов`язок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період.

42. Згідно з приписами статей 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.

43. На виконання рішення суду від 21.02.2024 у справі №200/7399/23 відповідач 11.07.2024 виплатив грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) за період з 08.12.2017 по 11.02.2024 на загальну суму 221 885,56 грн.

44. Водночас при виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідачем не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

45. Отже, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (11.07.2024) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

46. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем тримісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України, у редакції Закону №2352-IX, є правильним, оскільки станом на 11.07.2024 стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону №2352-IX.

47. Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 11.07.2024 (дата виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 08.12.2017 по 11.02.2024).

48. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.

49. Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі №560/10053/24, від 23.04.2025 у справі №260/131/24, від 29.04.2025 у справі №420/4345/24, від 06.06.2025 №580/11183/24, від 26.06.2025 у справі №120/2830/24, від 03.12.2025 у справі №600/214/25-а, від 29.01.2026 у справі №420/19035/25.

50. Стосовно доводів позивача про те, що він є військовослужбовцем і виконує свої професійні обов`язки під час дії воєнного стану в Україні, що унеможливило вчасно вчинити дії щодо з`ясування обставин виплати грошового забезпечення та інших виплат, Верховний Суд зазначає таке.

51. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

52. У цій справі ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 : п`ять днів з дня вручення ухвали суду. У вказаній ухвалі судом було вказано, що позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якого, зокрема, заначено про те, що позивач наразі є військовослужбовцем та виконує бойові завдання. Проте докази зазначеного матеріали адміністративного позову та заявлене клопотання не містять. Суд зазначив, що період проходження військової служби підтверджується, насамперед, записами військового квитка, проте жодного документу на підтвердження проходження військової служби позивачем не надано.

53. 25.02.2025 ухвала суду була надіслана ОСОБА_1 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою від 25.02.2025. Отже, строк виконання ухвали суду закінчився 03.03.3025 з урахуванням вихідних днів.

54. У встановлений судом строк позивачем недоліки адміністративного позову не було усунуто.

55. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

56. З огляду на недоведення позивачем та невстановлення судом наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також невиконання позивачем вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, повертаючи позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суд першої інстанції діяв у межах процесуального закону.

57. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі № 200/790/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

О.Р. Радишевська