Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №521/13306/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м. Київ

справа №521/13306/25

адміністративне провадження № К/990/1858/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, - про скасування постанови про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Бітов А.І., Єщенко О.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просив: скасувати постанову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21 липня 2025 року серії ЕНА №5276278 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

2. Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, з-поміж іншого, указав, що отримав оскаржуване рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» « 13 жовтня 2025 року» та зауважив, що паперовий примірник йому не надіслано. Також до апеляційної скарги позивачем додано заяву про поновлення процесуального строку, обґрунтовану тим, що постійні стабілізаційні відключення світла завадили йому вчасно подати скаргу, що підтверджується роздруківкою інформації «DTEK/Одеські електромережі Черга 6.1.».

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року суд визнав недостатніми наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку, оскільки, згідно з наданим ним графіком стабілізаційних відключень, такі відключення не були на постійній основі, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, із доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.

5. На виконання ухвали суду від 30 листопада 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, у якій повторно указав, що не зміг вчасно скласти і подати апеляційну скаргу, з огляду на постійні стабілізаційні відключення світла, що підтверджується скрінкопіями «DTEK/Одеські електромережі Черга 6.1.» за 19 та 12 листопада (рік не указано). Наведені обставини ОСОБА_1 уважає поважними причинами поновлення процесуального строку.

6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску процесуального строку, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

7. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. 12 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

9. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, так як в оскарженому судовому рішенні зазначено, що «рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення», а отже, позивач мав законні сподівання, що термін, указаний у рішенні суду, є правильним.

9.1. ОСОБА_1 посилається на те, що в судовому засіданні під час винесення рішення суду він не зміг брати участь за станом здоров`я (особа з інвалідністю 2 групи та обмежений в пересуванні), а з рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року (надійшло через підсистему «Електронний суд» у його кабінет 17 жовтня 2025 року, що підтверджується карткою руху документу) він зміг ознайомитись лише 19 жовтня 2025 року у зв`язку з відключеннями світла та постійними повітряними тривогами, під час яких він був змушений пересуватися на інвалідному візку до бомбосховища зі своїми неповнолітніми дітьми (оскільки живе в приватному будинку, де відсутнє сховище).

9.2. Заявник указує, що до апеляційної скарги від 19 листопада 2025 року ним було додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з відповідними доказами - графіками відключення електроенергії за його адресою (черга 6.1.), проте суд апеляційної інстанції суд не надав жодної правової оцінки таким доводами та не пояснив чому відключення світла за адресою заявника не є перешкодою для вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, що є порушенням вимог статей 6, 12 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

9.3. ОСОБА_1 наголошує, що на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 27 листопада 2025 року він подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому повторно указав, що вже подавав таку заяву 19 листопада 2025 року, а доказами до цієї заяви він надав графіки відключень світла з 10 по 16 та з 17 по 23 листопада 2025 року саме за його адресою (черга 6.1), які він мав у застосунку «Viber». Також позивач послався на практику Верховного Суду, зокрема, у справі № 752/8937/24, в якій Суд зазначив, що оголошення сигналу «Повітряна тривога» у конкретному регіоні є загальновідомими і не потребує додаткового доказування згідно зі статтею 78 КАС України, тому таких доказів він не надавав, оскільки вважав, що судді, як мешканці Одеси, як і він отримують інформацію із засобів масової інформації та мапи тривог указаного регіону.

9.4. Заявник стверджує, що з огляду на позицію П`ятого апеляційного адміністративного суду, він уважає за необхідне додатково додати до касаційної скарги скріншоти із застосунку «Viber», скріншоти сторінок засобів масової інформації телеканалу ТСН та 24 каналу, що підтверджують непереборні обставини (тривалі тривоги, масовані обстріли Одеси та відсутність енергопостачання) та інформацію з електронного кабінету підсистеми «Електронний суд». Посилаючись на те, що ці обставини є загальновідомими та об`єктивно унеможливили подання скарги в останній день строку, вважає, що строки на апеляційне оскарження було пропущено за поважних причин.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.

11. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

12. У відзиві на касаційну скаргу Департамент патрульної поліції просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Відповідач указав, що місто отримувало електроенергію за графіками, а доказів постійного (повного) відключення 24 години на добу протягом усіх 27 днів пропуску строку позивачем не надано. Департамент патрульної поліції зауважує, що доказів того, що саме відсутність електроенергії у скаржника (чи то відсутність живлення персонального комп`ютера для складання позовної заяви або пошуку захисника, чи то відсутність живлення для мобільного телефону, що може використовуватися для пошуку та зв`язку із захисником тощо, відсутність мобільного зв`язку, або неможливості внаслідок відсутності освітлення написання апеляційної скарги на аркушах «від руки», чи то неможливість скористатись послугами поштового зв`язку) не дало можливості скористатись своїм правом на оскарження, або обрати собі захисника протягом всього пропущеного строку - матеріали справи не містять. Водночас з наданих заявником скріншотів убачається, що ОСОБА_1 перебував на зв`язку з «адвокатом Ігорем» та отримував консультації юридичного характеру. Отже, відповідач уважає, що стороною позивача не доведено те, що процесуальний строк пропущено, у зв`язку з обставинами, на які скаржник посилається в обґрунтування поважності пропуску строку.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

14. Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15. За правилами частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

15.1. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

16. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).

17. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та має Електронний кабінет, з якого направляв документи під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції.

18 За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

19. За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

20. Перевіряючи розбіжності в датах отримання позивачем повного тексту рішення суду першої інстанції, указаних ним в апеляційній ( 13 жовтня 2025 року) і касаційній (17 жовтня 2025 року) скаргах Верховним Судом з`ясовано, що згідно з карткою руху документу (копію якої додано ОСОБА_1 до матеріалів касаційної скарги та підтверджується інформацією підсистеми «Електронний суд»), повний текст оскарженого рішення суду першої інстанції позивачу доставлено до його Електронного кабінету 17 жовтня 2025 року о 11:55.

21. За визначенням, наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

21.1. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

21.2. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

21.3. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання документів у справах до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

22. Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.

22.1. Частиною п`ятою статті 251 КАС України Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

22.2. За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

23. За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

24. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 КАС України), а достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 476 КАС України).

25. За умовами частини шостої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

26. Як убачається з матеріалів справи, справу розглянуто судами за правилами статті 286 КАС України, якою встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

26.1. Відповідно до частини четвертої вказаної норми апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

27. Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

28. Поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 обґрунтував «постійними стабілізаційними відключеннями світла», на підтвердження чого надав скрінкопії графіків відключень «DTEK/Одеські електромережі». Аналогічні підстави були вказані і в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Водночас докази щодо включення помешкання позивача саме до черги 6.1. «DTEK/Одеські електромережі» у матеріалах справи відсутні і таких документів до касаційної скарги також не додано.

29. Постановляючи ухвали про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що оскаржуване судове рішення прийнято 13 жовтня 2025 року (повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року), а апеляційну скаргу позивачем створено у системі «Електронний суд» 19 листопада 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив аргументи ОСОБА_1 щодо відключень електроенергії з посиланням на графіки «DTEK/Одеські електромережі», у зв`язку з тим, що указана в них інформація не свідчить, що такі відключення були на постійній основі.

30. Надалі, перевіряючи аргументи позивача, наведені ним у заяві про поновлення строку (поданої на виконання ухвали суду) та відхиляючи їх, суд апеляційної інстанції повторно зауважив, що поданий ОСОБА_1 графік стабілізаційних відключень не свідчить, що такі відключення були на постійній основі. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П`ятий апеляційний адміністративний суд указав, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством, однак інших причин поновлення строку звернення до суду заявником апеляційної скарги не зазначено та доказів не надано.

Наведене спростовує аргументи ОСОБА_1 щодо відсутності в мотивах суду апеляційної інстанції правової оцінки наданих ним доказів у вигляді роздруківки графіків стабілізаційних відключень.

31. Верховний Суд зауважує, що в силу приписів статті 246 КАС України, якою визначено зміст судового рішення та виходячи із меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України, при перегляді оскаржених рішень судів попередніх інстанції, Верховний Суд, у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у контексті оцінки законності судових рішень, у тому числі на предмет надання судами вмотивованої оцінки кожному аргументу учасника справи.

32. Верховний Суд звертає увагу на аргументи ОСОБА_1 щодо помилки суду першої інстанції у роз`ясненні ним процедурі оскарження судового рішення, з визначенням тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, однак зауважує, що суд касаційної інстанції, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, не має повноважень надавати правової оцінки доводам, які не були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, адже такі мотиви потрібно було попередньо указати у заявах про поновлення пропущеного процесуального строку або безпосередньо в апеляційній скарзі, однак такі доводи відсутні як в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , так і у його заявах про поновлення строку.

33. Ураховуючи те, що в силу приписів частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, зокрема, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а технічна помилка в ухвалі суду щодо строків оскарження не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, П`ятий апеляційний адміністративний суд це питання не досліджував, з огляду на те, що позивач про це не зазначав.

34. З цих же підстав Суд не враховує додані до касаційної скарги скрінкопії застосунку «Viber» щодо графіків відключень електроенергії, скріншоти сторінок засобів масової інформації телеканалу ТСН та 24 каналу та інформація з підсистеми «Електронний суд», оскільки ці документи, окрім графіків відключень електроенергії за 19 та 12 листопада (рік не указано), не були надані суду апеляційної інстанції і не були предметом його дослідження.

35. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем поважності причин, за яких ОСОБА_1 пропущено процесуальний строк оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

34. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

36. Верховний Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу юридичної визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою. Водночас практика Суду у такій категорії спорів сформована так, що поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

37. Ураховуючи те, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , указавши різні дати отримання оскарженого судового рішення 13 (17) жовтня 2025 року, не зазначив у заявах про поновлення пропущеного процесуального строку об`єктивних підстав, що пояснюють причини пропуску ним процесуального строку та не надав належних доказів, що це підтверджують, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність підстав для поновлення попущеного процесуального строку, що, відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

38. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. За таких обставин, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: О.Р. Радишевська

В.М. Соколов