Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №440/5759/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

справа № 440/5759/24

касаційне провадження № К/990/16987/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Управління) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 (суддя Алєксєєва Н.Ю.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді - Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство звернулося до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2024 №00017450705 та №00017440705.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту фактичної перевірки, що не містить обставин, на підставі яких було встановлено здійснення Товариством реалізації необлікованого пального та ненадання документів. Товариство вказує, що під час фактичної перевірки ним надавалися усі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують облік пального та оприбуткування пального на АЗС, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал обліку надходження нафтопродуктів, змінні звіти форми №17-НП, №14-ГС. Товариство зазначає, що Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, встановлюючи обов`язок суб`єкта господарювання вести передбачені нею форми обліку нафтопродуктів, регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів. В акті перевірки не зазначено, а в ході проведення перевірки не встановлено про відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів), що виключає застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, в ході проведення перевірки контролюючим органом не досліджувалось і не встановлено порушень ведення бухгалтерського за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та податкового обліку Товариством, а навпаки підтверджене використання за місцем реалізації - АЗС, Одеська область, м. Одеса, вул. Головатого отамана, 151, опломбованого, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку реєстратора розрахункових операцій, переведеного у фіскальний режим.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 07.02.2024 №00017450705 та №00017440705.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ні в акті перевірки від 04.01.2024 №344/16/15/РРО/44763172, ні в ході розгляду справи, контролюючим органом не вказано відсутність яких саме документів, необхідних для належного обліку товарно-матеріальних цінностей - нафтопродуктів на АЗС, встановлено Управлінням, не вказано, які саме документи не були надані в ході проведення перевірки чи на запит контролюючого органу, чи які саме були відсутні в позивача. Тобто, відповідачем не наведено обставин, на підставі яких було встановлено наявність на АЗС позивача товарно-матеріальних цінностей, облік яких не здійснений Товариством у встановленому законодавством порядку.

Управління, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2024 по справі № 280/6422/22, які полягають у наступному: 01.08.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону № 265/95-ВР», де статті 20 Закону № 265/95-ВР викладена у новій редакції, в якій передбачено відповідальність суб`єкта господарювання не лише за реалізацію не облікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів. Тобто, ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу визначено самостійної підставою для застосування штрафної санкції. При цьому, зазначеним Законом було уведено обов`язок суб`єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів. Зміни до Закону № 265/95-ВР передбачають розширене коло обов`язків суб`єкта господарювання та збільшену кількість підстав, за яких може бути накладено відповідальність.

Верховний Суд ухвалою від 19.05.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.06.2026 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 10.06.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є: 47.30 - Роздрібна торгівля пальним.

Управлінням 27.12.2023 відповідно до підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.18 пункту 19-1.1 статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, а саме згідно бази даних СОД РРО у грудні 2023 при реалізації пального, відсутня у відповідній графі почекових даних РРО/ПРРО інформація про код УКТ ЗЕД, на підставі наказу Управління від 22.12.2023 №10926-п та направлень від 26.12.2023 №21739, №21740 з метою здійснення контрою щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) в період з 15.07.2022 по дату закінчення фактичної перевірки, була проведена фактична перевірка Товариства тривалістю 10 днів, за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Головатого отамана, будинок 151, результати якої оформлені актом від 04.01.2024 №344/15/16/РРО/44763172, за виснов5ками якого встановлено порушення Товариством: пунктів 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено програмування обліку кількості підакцизних товарів та не забезпечено ведення обліку, в порядку встановленому законодавством, обліку товарно-матеріальних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення від 07.02.2024: №00017450705, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 7 статті 17, статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувало до Товариства штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 787537,10 грн.; №00017440705, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосувало до Товариства штрафних (фінансових) санкції (штраф) у сумі 2040,00 грн.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281). Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

За приписами підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових ,і операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Пунктом 16.1 Інструкції №281 передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17- НП, який складається у двох примірниках.

Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 16.2 Інструкції №281 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначено Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 (далі - Інструкція №332).

Згідно із підпунктом 5.2.2 Інструкції №332, приймання СВГ (скраплений вуглеводневий газ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Пунктом 9 вказаної Інструкції №332 визначено порядок приймання-здавання зміни та складання змінного звіту на АГЗС (АГЗП).

Згідно із п.9.1 на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю скрапленого вуглеводного газу (СВГ), результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС. Пунктом 9.2 передбачено, що під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП) (пункт 9.3 Інструкції №332).

У справі, що розглядається, суди установили, що підставою для проведення фактичної перевірки в наказі №10926-п від 22.12.2023, із посиланням на положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, визначено наявність податкової інформації, отриманої в рамках проведеного аналізу, а саме: згідно бази даних СОД РРО у грудні 2023 року при реалізації пального, відсутня у відповідній графі почекових даних РРО/ПРРО інформація про код УКТ ЗЕД.

В зв`язку з чим вирішено провести фактичну перевірку з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 27.12.2023 Товариству на АЗС за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151 надійшло пальне, а саме: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 3743 літрів; Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 1278 літрів; Паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 в кількості 6914 літрів; Газ скраплений в кількості 7835 літрів.

Контролюючим органом зроблено висновок про порушення обліку вказаного пального, що надійшло саме 27.12.2023 на загальну суму 782437,10 грн: бензин А-95 біо 3743 л за ціною 41,98 грн, бензин А-95 1278 л за цінною 48,98 грн, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 6914 л за ціною 47,98 грн, газ нафтовий скраплений 7835 л за ціною 29,48 грн.

В свою чергу, судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариством у відповідності до вимог Інструкції №281 та Інструкції №332 обліковані товарно-матеріальні цінності, в тому числі пальне, що надійшло на господарську одиницю: Одеська область, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151, забезпечується ведення журналів та форм, а саме: при надходженні нафтопродуктів та ГВС на АЗС, на підставі товарно-транспортних накладних, акта приймання-передачі, паспорта якості чи сертифіката відповідності (пункт 10.2.1 Інструкції №281) здійснюються необхідні записи в журналах про їх надходження, а інформація про рух нафтопродуктів зносяться до форми № 17-НП та № 14-ГС.

Облік реалізації нафтопродуктів Товариством ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Також, судами було встановлено, що в ході проведення перевірки Товариство надавало контролюючому органу товарно-транспортні накладні, що підтверджують надходження вищезазначеного пального на АЗС, на підставі яких у відповідності до вимог Інструкції №281 та Інструкції №332 зроблені відповідні записи в журналах обліку надходження нафтопродуктів та газу скрапленого, і змінні звіти за формою №17-НП та №14-ГС зі зробленими в них відповідними записами про оприбуткування пального при його надходженні та облік його руху при його реалізації, копії яких також надавались в рамках фактичної перевірки.

Інформація про вид та кількість пального, що надійшло 27.12.2023, у відповідності до вимог Інструкції №281 та Інструкції №332, внесена до РРО, що підтверджується Х-звітом за 27.12.2023.

При цьому, суди попередніх інстанцій вказали, що в акті фактичної перевірки контролюючим органом не встановлено розбіжностей в кількості пального при здійсненні зняття фактичних залишків та згідно облікових даних АЗС. Посилання на виявлення надлишків та/або нестачі пального при знятті фактичних залишків у порівнянні з обліковими даними АЗС в акті фактичної перевірки також не міститься.

Також, судами було досліджене питання наявності у Товариства всіх первинних бухгалтерських документів, оформлених за господарськими операціями по придбанню пального, що надійшло саме 27.12.2023 на АЗС за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151, на загальну суму 782437,10 грн: бензин А-95 біо 3743 л за ціною 41,98 грн, бензин А-95 1278 л за цінною 48,98 грн, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 6914 л за ціною 47,98 грн, газ нафтовий скраплений 7835 л за ціною 29,48 грн.

Отримання Товариством нафтопродуктів оформлене договорами від 05.10.2023 №582/01/23, від 01.11.2023 №011123-4, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та відображене в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Так, у акті перевірки та під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій Управління стверджувало про неведення Товариством у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), чим порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтіверджується матеріалами справи, ані в акті перевірки від 04.01.2024 №344/16/15/РРО/44763172, ані в процесі розгляду справи, контролюючим органом не вказано відсутність яких саме документів, необхідних для належного обліку товарно-матеріальних цінностей - нафтопродуктів на АЗС, було встановлено Управлінням, а також не вказано, які саме документи не були надані Товариством в ході проведення перевірки чи на запит контролюючого органу. Тобто, відповідачем не наведено обставин, які підтверджують факт встановлення на АЗС Товариства товарно-матеріальних цінностей, облік яких не здійснений господарською одиницею позивача у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів Управління про неведення Товариством обліку товарно-матеріальних цінностей в місці їх реалізації та про ненадання господарською одиницею позивача в ході проведення перевірки документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку та, відповідно, про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, колегія суддів вказує, що Верховний Суд у постанові від 07.04.2024 у справі № 280/6422/22, на яку посилається скаржник, направляючи справу на новий розгляд, акцентував, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено, що платник податків зобов`язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходяться у місці продажу, а не за весь період, що охоплений перевіркою. Тобто, первинні документи на товари мають зберігатися в місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття (реалізації, списання тощо) останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

За результатами нового розгляду справи № 280/6422/22 Верховний Суд постановою від 06.06.2025 рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими позовні вимоги було задоволено, залишив без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Управління без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк