Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №645/4493/26
Суддя: Шевченко Г. С.
Справа № 645/4493/26
Провадження № 3/645/887/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Шевченко Г.С., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,
встановив:
21.05.2026 року в провадження Немишлянського районного суду міста Харкова з УПП в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №665036 від 13.05.2026 вбачається, що 18.04.2026 о 19:50 год. водій ОСОБА_1 по вул.Каденюка, 51 в м. Харкові, керуючи автомобілем FORD Mondeo, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не впевнилася в безпечності та здійснила наїзд на припаркований т.з. Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №665046 від 13.05.2026 вбачається, що 18.04.2026 о 19:50 год. водій ОСОБА_1 по вул.Каденюка, 51 в м. Харкові, керуючи автомобілем FORD Mondeo, д.н.з. НОМЕР_2 , стала учасником ДТП, після чого з невідомих причин залишив місце події.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи, для підготовки документів, що характеризують її особу .
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП, не є обов`язковою.
Вказана позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2021 року у справі № 11-250сап21.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Учасники справи повинні добросовісно здійснювати та використовувати свої права та обов`язки.
Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез`явлення сторін та представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про відкладення судового засіданні. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Враховуючи, що розгляд цієї справи відкладався за клопотанням ОСОБА_1 , доказів поважності причин неприбуття в судове засідання, призначене на 11.06.2026 р. не надано, враховуючи строки розгляду справ даної категорії, а також те, що участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності в цій категорії справ не є обов`язковою, підстави для відкладення – відсутні.
Суд, враховуючи вищевикладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.п. а) п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №665036 від 13.05.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №665046 від 13.05.2026 та схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями ОСОБА_2 від 18.04.2026, рапортами інспекторів поліції, відеозаписом.
Слід зазначити, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як роз`яснив Пленум ВСУ у п. 26 постанови № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франці проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, судовим розглядом встановлено в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця ДТП до якої він причетний.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.
Згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
За ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП, характер та обставини вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також приймаючи до уваги, що санкцією ст. 122-4 КУпАП, передбачено стягнення, більш суворе, ніж стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ст. 124, 122-4, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 268, 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Г. С. Шевченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua