Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №644/2505/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/2505/26

Провадження № 2/644/2987/26

10.06.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Попової В.О.

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності № 22908652-К-Н-О від 23.01.2024, звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № А3Н8СТ155101407388 від 01.08.2025 у розмірі 6 631 грн 01 коп., яка складається з: 4 656 грн 97 коп. – заборгованість за кредитом, 1 737 грн 34 коп. – заборгованість по процентам; 236 грн 70 коп. – заборгованість за пенею, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позову зазначено, що 01.08.2025 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір № А3Н8СТ155101407388, щодо надання останній кредиту у розмір 5 000 грн строком на 11 місяців (тобто до 31.07.2026) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту). АТ «А-Банк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит згідно до умов кредитного договору. Станом на 10.03.2026 заборгованість відповідачки складає у розмірі 6 631 грн 01 коп., яка складається з: 4 656 грн 97 коп. – заборгованість за кредитом, 1 737 грн 34 коп. – заборгованість по процентам; 236 грн 70 коп. – заборгованість за пенею. З урахуванням викладеного сторона позивача просила позов задовольнити.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 16 березня 2026 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Разом з позовною заявою представник позивача Шкапенко О.В. надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання/перебування та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду міста Харкова.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачкою жодних відомостей щодо зміни її місця проживання/перебування.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачки про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідачка не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, на підставі приписів ст.ст.128, 130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідачка повідомлена належним чином.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні факти та правовідносини.

Суд встановив, що 13.06.2025 відповідачка ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с. 27-28) та заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 29-32).

01 серпня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АЗН8СТ155101407388, в якій просила надати їй в АТ «А-БАНК» кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах: вид кредиту – кредит на споживчі потреби; тип кредиту - кредит строковий; сума кредиту- 5 000 грн, строк кредиту - 12 місяців зі строком повернення до 01.08.2026 включно; процентна ставка (фіксована) - 85% на рік; розмір щомісячного платежу 635 грн 83 коп.; загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 7 630 грн 04 коп. (а.с. 10-12).

У п. 12 Заяви вказано, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день відстрочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

У п. 18 Заяви вказано, що підписанням цієї заяви позичальник підтверджує та погоджується, що: до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a bank.com.ua , в повному об`ємі у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

До матеріалів справи долучений Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначені умови кредитування, аналогічно викладеним у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025 (а.с. 8-9) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 13-14).

Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані 01.08.2025 ОСОБА_1 із накладенням кваліфікованого електронного підпису за ідентифікатором НОМЕР_1 .

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти у сумі 5 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.48629306.249313.5413 від 01.08.2025, в якому зазначено призначення платежу видача кредиту згідно з договором № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025 (а.с. 16).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 10.03.2026, заборгованість складає 6 631 грн 01 коп., яка складається з: 4 656 грн 97 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1 737 грн 34 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами; 236 грн 70 коп. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с. 15).

Факт користування ОСОБА_2 кредитними коштами також підтверджується випискою по картці від 10.03.2026, де також зазначено що за період: 01.08.2025 – 10.03.2026, заборгованість (станом на 10.03.2026) за договором № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025 становить 6 631 грн 01 коп. (а.с. 18-20).

Суд встановив, що АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Суд встановив, що Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані відповідачкою електронним підписом, а тому суд дійшов висновку, що вона була ознайомлена з умовами кредитування.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Своїх заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення відповідачем суду не надано.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 5 ст. 81 та ч. 2 ст. 83 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025, з умовами якого вона погодилась, та доходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за вказаним договором в розмірі 6 394 грн 31 коп., яка складається із: 4 656 грн 97 коп. – заборгованість за кредитом, 1 737 грн 34 коп. – заборгованість за відсотками.

Що стосується нарахованої позивачем відповідачу пені в сумі 236 грн 70 коп., суд керується таким.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня в розмірі 236 грн 70 коп. нарахована відповідачці за період з 02.10.2025 по 10.03.2026, тобто після 24.02.2022.

Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування позивачем відповідачці пені є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки пені в сумі 236 грн 70 коп. суд відмовляє.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути з відповідачки сплачений судовий збір у розмірі 2 567 грн 36 коп. (6 394 грн 31 коп./6 631 грн 014 коп.*2 662 грн 40 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АЗН8СТ155101407388 від 01.08.2025 у розмірі 6 394 (шість тисяч триста дев`яносто чотири) грн 31 коп., яка складається із: 4 656 грн 97 коп. – заборгованість за кредитом, 1 737 грн 34 коп. – заборгованість за відсотками.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 567 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн 36 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м.Дніпро, вулиця Батумська, буд. 11;

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 10.06.2026.

Суддя В.О. Попова