Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №643/601/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/601/26

Провадження № 3/643/709/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Тимош О. М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

07.01.2026 о 00 годині 11 хвилин в м. Харкові по пр. Тракторобудівників поблизу буд. 67 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Fabia» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер Alcotest 6820 ARJL 0305, тест 2934, результат позитивний - 0,49 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, яким, зокрема, передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.9а ПДР України, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що на вимогу поліцейських пройшов огляд. Він отримав наказ прибути на місце проходження служби після вихідних, викликали його раніше, ніж він повинен був прибути. Поліцейські зупинили його, зазначили, що у них виникла підозра, що він в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, він пройшов огляд, результат – 0,49 проміле. ОСОБА_1 пояснив, що був тверезий, не був згоден з результатом, але не знав, що треба робити. Його чекали на службі. Він погодився, що це він дув, поліцейські дали протокол та поїхали. На службі пройшов огляд в медсанчастині, результат – 0. Він пояснив, що не вживав алкоголь, одразу йому запропонували пройти огляд на місці або в медичному закладі, йому не роз`яснили, що він має право поїхати до медичного закладу та пройти огляд там.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Рвачов О. О. подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено судом протокольною ухвалою, проте на час проведення судового засідання до відеоконференції не приєднався, перебував в режимі офлайн.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Полянчук В. Б. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що з пояснень ОСОБА_1 , в день та час складання відносно нього адміністративного протоколу, ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, оскільки отримав наказ з`явитись на пункт постійної дислокації підрозділу у зв`язку із службовою необхідністю. Також з пояснень ОСОБА_1 , він погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер Алкотест, натомість всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, Інструкції -52/735 інспектори патрульної поліції не переконались в тому чи згоден ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду та відповідно не направили ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров`я у зв`язку із його незгодою, що свідчить про порушення встановленого порядку огляду та недійсність результатів огляду в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП. При тому ОСОБА_1 з результатами огляду не погоджувався. Дані пояснення повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами де зафіксовано, як працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи згідний той з результатами огляду, на що ОСОБА_2 питає: «що це означає?». Працівник поліції замість того щоб повідомити ОСОБА_1 встановлений порядок проходження огляду та право ОСОБА_2 не погодитись з результатом та пройти огляд в медиччному закладі охорони здоров`я, надає йому неправдиві роз`яснення стосовно юридичних наслідків згоди з результатами огляду і змісту самої згоди як такової, роз`яснюючи, що «згодна це те ви дули, що не я дув, що все чесно було». На що ОСОБА_2 повідомляє що дув дійсно він. Тоді працівник поліції перепитує у нього чи згідний він, і ОСОБА_1 відповідає що згідний. За таких підстав інспектори патрульної поліції, повідомивши неправдиві відомості фактично не переконались чи згідний ОСОБА_1 саме з результатами проведеного огляду.

Захисник зазначає, що діяння, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби. Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, передбаченого ст. 172-20 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час прходження зборів на території військових частин, військових об`єктів та під час виконання чи обов`язків військової служби. Відносно військовослужбовців під час виконання службових обов`язків діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів даної справи, а саме копії військового квитка серії НОМЕР_2 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , а також довідки форми 5 та довідки про виконання наказу, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №560696 від 07.01.2026 ОСОБА_1 був та на теперішній час є військовослужбовцем вказаної військової частини, та 07.01.2026 перебував на службі та виконував обов`язки військової служби. Враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та під час зупинки керованого ним транспортного засобу працівниками поліції виконував обов`язки військової служби, тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, вноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командиром його військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП.

Захисник зауважує, відповідно до ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969) "Кожен чиний договір є обов`язковим для його учасників і має виконуватись ними добросовісно." Згідно зі статтею 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969) "Сторона не може покладатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання невиконання договору». Так, статтею 8 пунктом 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка рікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно з нормами міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Окрім того, захисник зазначив, що згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Драгер Alcotest 6820 - похибка приладу при вимірюванні масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі складає ± 0,042% проміле. Отже, з урахуванням абсолютної похибки приладу «Драгер Alcotest 6820», результат огляду ОСОБА_1 складає: 0,49 % - 0,042 %о = 0,45 % проміле . Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

Працівники поліції, керуючись нормами чинного законодавства зобов`язанні були направити ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я протягом 2 (двох) годин з моменту висловлення незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, що ними зроблено не було. Вищевикладені обставини, а саме не направлення ОСОБА_1 , для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я після його незгоди з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер», свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.3 ст. 266 КУпАП, п.6 Порядку 1103, п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 21 Розділу 3 Інструкції 1452/735, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, захисник вважав, що в силу допущених порушень з боку працівників поліції, з урахуванням доктрини "плодів отруєного дерева", всі докази, що є додатками до протоколу у справі є недопустимими.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Полянчук В. Б. у судовому засіданні підтримав своє клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, повідомив, що його підзахисний вину не визнає, під час складання протоколу було порушено Інструкцію та не було викликано працівників ВСП відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП. За нормами міжнародного права допустимою нормою є 0,5 проміле, яка не була перевищена його підзахисним. Поліцейські невірно роз`яснили право пройти огляд в медичному закладі, не запитували чи погоджується ОСОБА_2 з результатом, не запропонували пройти огляд у медичному закладі у разі незгоди. Він не був згодним з результатом. Не підтверджено факт керування. Поліцейськими порушена вимога щодо повної фіксації правопорушення. Протокол не є доказом.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9а ПДР України визначено заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 3, п. 4, п. 5 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто поліцейським встановлено порушення водієм вимог п.2.9а ПДР України.

У відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як вбачається з наданих суду доказів, з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Alcotest 6820, ОСОБА_1 погодився, що засвідчив в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та його згода вбачається з відеозапису (час на відео 00:17:58).

Не дивлячись на невизнання вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №560696 від 07.01.2026; рапортом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; роздруківкою з Драгера (тестування на алкоголь), згідно з якою результат тестування 0,49 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час комендантської години, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest із дотриманням передбаченої законом процедури, із результатом погодився.

При цьому з відеозапису чітко встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував проти результату його огляду на стан сп`яніння, тому у поліцейських не виникло обов`язку пропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами (відеозаписом та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів), тому суд ставиться до таких тверджень критично та сприймає їх як намагання уникнути відповідальності.

ОСОБА_1 надані та досліджені у судовому засіданні: довідка про те, що 07.01.2026 о 08:00 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, за результатами якого допущений до несення бойового чергування, скарг на стан здоров`я не висловлював; довідка, що ОСОБА_1 дійсно 07.01.2026 отримав наказ з`явитися до пункту тимчасової дислокації підрозділу, у зв`язку із службовою необхідністю.

Також ОСОБА_1 надано до суду клопотання ТВО командира військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_5 про непозбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який 07.01.2026 виконував обов`язки військової служби.

Дослідивши документи, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання командира військової частини, де проходить службу ОСОБА_1 , оскільки діючим законодавством не передбачена можливість звільнення особи від покарання за ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами, така міра покарання є обов`язкової та альтернатива незастосування даного виду стягнення не передбачена.

Що стосується зупинки та проведення огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця, суд вважає такий аргумент захисника неспроможним, оскільки військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або відмовляються проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, несуть відповідальність на загальних підставах, а посилання захисника на те, що процесуальні документи при допущенні військовослужбовцями Збройних Сил України адміністративних проступків зазначеної категорії повинні складатися уповноваженою особою ВСП, як це передбачено ст. 266-1 КУпАП, - є помилковим.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, зокрема, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

З матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді водія транспортних засобів Збройних Сил України.

Крім того, не дивлячись на надані суду докази, суд не вважає доведеним перебування на військовій службі ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу під його керуванням, оскільки він жодного разу поліцейським не повідомляв, що прямує на службу, не був одягнений у військову форму, а документи на підтвердження того, що він 07.01.2026 о 08:00 пройшов медичний огляд та перебувавав 07.01.2026 на військовій службі, не доводять того, що 07.01.2026 о 00:11 він керував транспортним засобом, перебуваючи на військовій службі.

Що стосується посилання захисника на Віденську Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968, яка, на думку захисника, встановлює мінімальну межу вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння на рівні 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле, таке твердження є особистим трактуванням норм зазначеної Конвенції та не відповідає її змісту. Дана Конвенція встановлює, що саме у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які встановлюють допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. А сама Конвенція місить лише граничні показники допустимого законом рівеню алкоголю в крові, а тому такі показники встановлюються національним законодавством та не можуть перевищувати значення, встановлені у Конвенції.

Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.

Відповідно до довідки, виданої інспектором УПП в Харківській області ДПП, ОСОБА_1 згідно з обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_6 видане 25.05.2010.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи відомості про особу ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, позитивну характеристику з місця проходження військової служби, державні нагороди, вважаю необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.27, 33, 40-1, 130, 248, 251, 252, 268, 280, 283, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Тимош