Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №300/9150/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/9150/24 пров. № А/857/4628/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Мандзія О.П.,

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (головуюча суддя: Микитин Н.М., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, повний текст складено – 18.02.2026) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА», 03.12.2024 звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 012797/2301.

Обґрунтовує позов тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024. Позивач вважає, безпідставними висновки акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства № 8716-09-19-07-01/32874062 від 29.04.2024 про порушення товариством вимоги пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ст. 141 ПК України у зв`язку із не нарахуванням та несплатою суми податку з доходів нерезидента TROX AB (Швеція) за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 на загальну суму 2 232 443 грн відповідно до договорів оренди нежитлових приміщень № 9 від 06.07.2016 та № 10 від 14.07.2017 та Договору оренди нежитлових приміщень № 11 від 14.07.2018 року (разом із додатками). Згідно даних бухгалтерського обліку за вказаний період товариство виплатило нерезиденту за договорами оренди нежитлових приміщень кошти в сумі 406 000 ЄВРО, що в еквіваленті складає 12 650 513,99 грн.

Позивач вказує на положення статті 6 Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень від 15.08.1995, яка передбачає, що доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи дохід від сільськогосподарської або лісової експлуатації), яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Сторона позивача вважає, що приписи даної Конвенції наділяють правом платників податків обох Договірних держав здійснити оподаткування такого виду доходів у будь-якій із цих двох Держав (або в Україні, або в Швеції).

Також, позивач покликається на пункт 103.8. статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. Звертає увагу суду, що оскільки під час проведення перевірки, товариством було пред`явлено інспекторам копії Свідоцтв податкового резидента компанії ТРОКС АБ у Швеції, то товариство мало право застосувати положення вищезгаданої Конвенції та не здійснювати плату податку, що визначений пунктом 141.4.2. статті 141 ПК України. Окрім того, вказує, що товариство в ході перевірки додатково подало копії документів, що надані нерезидентом ТРОКС АБ про сплату ним податку в Швеції із доходів за здавання в оренду нежитлових приміщень. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 26.05.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник позивача Гресько В.В. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник відповідача Гавадзин М.В. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32874062) зареєстровано як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків, основним видом діяльності є: 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, 22.02.2024 видано наказ № 464-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32874062)», яким уповноважено працівників контролюючого органу провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» з 26 березня 2024 року тривалістю 20 робочих днів за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2023 (том І а.с. 29).

Повідомленням Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 22.02.2024 за № 32 ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» було доведено до відома, що згідно із затвердженим Державною податковою службою України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та на підставі статті 77 Податкового кодексу України з 26 березня 2024 року буде проводитися документальна планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС(том І а.с. 30).

На підставі вищевказаного наказу та направлень від 25.03.2024 № № 1341, 1342, 1343, 1344 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області І. Шиян, Л. Демків та М. Петровський, в період з 26.03.2024 тривалістю 20 робочих днів, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, за наслідками якої складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за № 8716-09-19-07-01/32874062 від 29.04.2024 (надалі - акт перевірки, акт), згідно оскаржуваного висновку відображеного в пункті 4 розділу IV акту, встановлено таке порушення:

- пп. 141.4.1, п.л.141.4.2. п. 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, платником ТОВ «ТРОКС Україна» не нарахована та несплачена сума податку з доходів нерезидента TROX АВ за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 становить 2 232 443 грн у т.ч.: за півріччя 2019 року - 223 482 грн, за 9 місяців 2019 - 439 088 грн (215 606 грн. у третьому кварталі), за 2019 рік - 439 088 грн (0 грн. у четвертому кварталі), за І квартал 2020 - 105 602 грн, за півріччя 2020 року - 851 049 грн (745 447 грн у другому кварталі), за 9 місяців 2020 - 1 052 938 грн (201 888 грн у третьому кварталі), за 2020 рік - 1 469 554 грн (416 617 грн у четвертому кварталі), за І квартал 2021 - 124 648 грн, за півріччя 2021 року - 207 827 грн (83 179 грн у другому кварталі), за 9 місяців 2021 - 323 801 грн (115 974 грн у третьому кварталі), за 2021 рік - 323 801 грн (0 грн у четвертому кварталі) (том І а.с. 31-75).

Товариство скористалось правом подання заперечення на акт перевірки від 13.05.2024 (том І а.с. 77-87).

За результатом розгляду заперечення Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом від 24.05.2024 № 6235/6/09-19-07-01-06 «Щодо надання відповіді на заперечення» висновки акту перевірки залишено без змін (том І а.с. 88-95).

На підставі акту перевірки, відповідачем 28.05.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 012797/2301 форми “Д”, яким збільшено товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в загальній сумі 2 342 216,00 грн, в тому числі 2 232 443,00 грн - податкове зобов`язання, а 109 773 грн - штрафні санкції. Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувало порушення товариством вимог пп.141.4.1. та пп. 141.4.2 ст. 141 ПК України, а саме: не нараховано та не сплачено податку 2 232 443 грн з доходів нерезидента TROX AB за договорами оренди нежитлових приміщень(том І а.с. 97).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 012797/2301, такими, що прийняте з порушенням Конвенції, ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» звернулося з цим позовом до суду, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем належними та достатніми доказами доведено, що ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» протиправно не нараховано та не сплачено 15% податку на доходи іноземних юридичних компаній з виплачених доходів нерезиденту TROX AB (Швеція), а тому контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 012797/2301, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпункт «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України встановлено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України).

Оподаткування доходів резидентів Швеції регулюється положеннями Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, ратифікованої Верховною Радою України 23.04.1996 (Закон України № 135/96-ВР), яка є чинною в українсько-шведських податкових відносинах з 04.06.1996 (надалі також Конвенція), яка застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав та поширюється на податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток (доходи) підприємств» (ст. ст. 1 та 2 Конвенції).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільськогосподарської або лісової експлуатації), яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Термін «нерухоме майно» повинен мати значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін повинен у будь-якому випадку включати майно, допоміжне щодо нерухомого майна, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсація за розроблення або право на розроблення мінеральних запасів, джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові і повітряні судна, дорожні транспортні засоби не розглядаються як нерухоме майно (п. 2 статті 6 Конвенції).

Згідно із п. 3 статті 6 Конвенції, положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до доходів, одержуваних від прямого використання, здачі в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна.

Отже, відповідно до зазначених положень Конвенції, доходи, отримані особою, яка у контексті Конвенції є резидентом Швеції від здачі в оренду нерухомого майна, яке підпадає під визначення п. 3 ст. 6 Конвенції і розташоване на території України, можуть оподатковуватись в Україні, тобто в Україні ці доходи підлягають оподаткуванню відповідно до правил, встановлених українським податковим законодавством.

Відповідно до положень п. 2 ст. 22 Конвенції податок, сплачений в Україні резидентом Швеції, повинен враховуватись при визначенні його податкових зобов`язань у Швеції, а саме, у Швеції усунення подвійного оподаткування буде здійснено таким чином:

а) Якщо резидент Швеції одержує доход, який згідно з законами України і згідно з положеннями цієї Конвенції може бути оподаткований в Україні, Швеція дозволить відповідно до положень закону Швеції, які стосуються кредиту для іноземного податку (з огляду на те, що вони можуть змінюватися час від часу, не змінюючи їх загального принципу), як відрахування від податку на поход на суму, рівну українському податку, сплачуваному стосовно такого доходу.

b) Якщо резидент Швеції одержує доход, який згідно з положеннями цієї Конвенції буде оподатковуватися тільки в Україні, Швеція може, визначаючи гарантовану ставку шведського податку, брати до уваги, тільки для визначення цієї ставки податку доход, який буде оподатковуватися лише в Україні.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 ПК України.

Так, пунктом 103.2 статті 103 ПК України передбачено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

За правилами пункту 103.3 статті 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (пункт 103.4 статті 103 ПК України).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 ПК України).

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (пункт 103.6 статті 103 ПК України).

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11 березня 2025 року у справі № 560/5190/24, від 29 травня 2025 року у справі № 480/9226/23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до перевірки ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України надано наступні документи:

- Свідоцтво податкового резидента на 2019 рік у Швеції Trox АВ (Трокс АБ), податковий ідентифікатор: 556774-0989, видане 18.04.2019, реєстраційний номер: 212 174771-19/5323. Податковим управлінням Швеції, муніципалітет Гетеборг, за підписом Марі Мелін. Апостиль підписаний п. Марі Мелін, Держава: Швеція, засвідчено державним нотаріусом м. Гетеборг, Швеція Акселем Вейбуллом, 25.06.2019 року. Договірна держава: Україна, задля уникнення подвійного оподаткування. Зроблено переклад перекладачем Анатолій Петрів та зареєстровано у приватного нотаріуса Антонюк Оксани Василівни в реєстрі 29.07.2020 за № 1447(том 1 а.с. 196-198);

- Свідоцтво податкового резидента на 2020 рік у Швеції Trox АВ (Трокс АБ), податковий ідентифікатор: 556774-0989, видане 25.08.2020, реєстраційний номер: 8-426651. Податковим управлінням Швеції, муніципалітет Гетеборг, за підписом Ліселотт Форсман. Апостиль підписаний п. Ліселотт Форсман, Держава: Швеція, засвідчено державним нотаріусом м. Гетеборг, Швеція Акселем Вейбуллом, 03.09.2020. Договірна держава: Україна, задля уникнення подвійного оподаткування. Зроблено переклад перекладачем Анатолій Петрів та зареєстровано у приватного нотаріуса Григорець Марії Василівни в реєстрі 24.09.2020 за № 1485 (том І а.с. 199-201);

- Свідоцтво податкового резидента на 2021 рік у Швеції Trox АВ (Трокс АБ), податковий ідентифікатор: 556774-0989, видане 09.07.2021, реєстраційний номер: 8-1053192. Податковим управлінням Швеції, муніципалітет Гетеборг, за підписом Луїсе Ліндгольм Галльстрьом. Апостиль підписаний п. Луїсе Ліндгольм Галльстрьом, Держава: Швеція, засвідчено державним нотаріусом м. Гетеборг, Швеція Олле Монссоном, 26.07.2021 року. Договірна держава: Україна, задля уникнення подвійного оподаткування. Зроблено переклад перекладачем Анатолій Петрів та зареєстровано у приватного нотаріуса Григорець Марії Василівни в реєстрі 30.08.2021 за № 1277 (том І а.с. 192-195).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковим документом є довідка про резидентство, а для підтвердження права на пільгу за міжнародним договором у випадках, коли виникає питання щодо бенефіціарного власника доходу, належними доказами можуть бути будь-які документи, що підтверджують фактичне право нерезидента володіти, користуватися та розпоряджатися отриманим доходом.

Надані позивачем документи не містять належних та достатніх доказів того, що доходи, отримані компанією TROX AB (Швеція), зокрема доходи із джерелом їх походження з України, були включені до об`єкта оподаткування та фактично оподатковані відповідно до законодавства Королівства Швеція.

Водночас лист TROX AB від 13.01.2025 № 250113 щодо сплати податку у Швеції з доходів, отриманих в Україні у вигляді орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, не може вважатися належним та достатнім доказом зазначених обставин, оскільки викладена в ньому інформація не підтверджена компетентним органом Швеції та не супроводжується офіційними документами, які б засвідчували включення саме такого виду доходу до податкової бази та сплату з нього податку у державі резидентства.

Отже, проаналізувавши вищенаведені документи, суд апеляційної інстанції вважає, що такі не є документами для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, в розміні п. 103.4. ст. 103 ПК України.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено, що ТОВ «ТРОКС УКРАЇНА» протиправно не нараховано та не сплачено 15% податку на доходи іноземних юридичних компаній з виплачених доходів нерезиденту TROX AB (Швеція).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 012797/2301.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОКС УКРАЇНА» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 300/9150/24 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

О. П. Мандзій

Повне судове рішення складено 10.06.26