Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №380/16093/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №380/16093/24

Суддя: Обрізко Ігор Михайлович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16093/24 пров. № А/857/29627/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, прийняте суддею Лунь З.І. у м. Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі також – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не взяття позивача на військовий облік як внутрішньо переміщеної особи;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 взяти на військовий облік ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.05.2024 про взяття на військовий облік; зобов`язано розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву від 24.05.2024 про взяття на військовий облік та за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 не подано жодних доказів, які б свідчили про те що він з`явився до Центру по електронній черзі та про відмову у прийнятті документів на взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач лише надав дані про наявність електронної черги на 09.07.2024 о 10:45, та підтвердження того, що заяву про взяття на військовий облік подано через відділ діловодства та поштовим відправленням.

Станом на 04.11.2024, ОСОБА_1 у Центр безпосередньо не з`являвся, заяв особисто на взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 не подав.

Згідно п. 81 Порядку № 1487 визначено процедуру взяття на військовий облік військовозобов`язаних: взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка).

Отже, ОСОБА_1 подав заяву про взяття на військовий облік через відділ діловодства при ІНФОРМАЦІЯ_2 та поштовим відправленням на адресу Центру, без дотримання Порядку № 1487. Позивач зобов`язаний особисто з`явитись у відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу або у відділення офіцерів запасу та кадрів у ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто подати заяву на взяття на військовий облік військовозобов`язаних керівнику відповідного ТЦК та СП, подати документи (належно завірені копії документів), заява на обробку персональних даних, також надається оригінал військово-облікового документу військовозобов`язаного, для внесення відповідної відмітки про взяття на військовий облік.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в позові.

ОСОБА_1 у відзиві звертає увагу на те, що 27.05.2024 був на особистому прийомі у відповідача (а саме в кабінеті 39) з метою постановки на військовий облік, але через необґрунтовану усну відмову посадової особи відповідача у взятті на військовий облік, вимушений подати письмову заяву через канцелярію відповідача та відправити ще один її примірник поштою. Отже, твердження відповідача про те, що позивач не прибував до відповідача, не відповідає дійсності. Відповідач не вжив заходів щодо належного та вичерпного розгляду письмових заяв, порушив право позивача на своєчасний розгляд звернень та не виконав своїх обов`язків, що покладені на нього державою.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 із 23.05.2024 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.05.2024 №1307-5003298494. У цій же довідці вказана адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

На виконання обов`язку, що встановлений ч.4 ст.37 «Про військовий обов`язок та військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, позивач записався на прийом до ІНФОРМАЦІЯ_2 через електронну чергу на 27.05.2024 о 13:15, про що отримав підтвердження на мобільний телефон із зазначеними датою, часом та реєстраційним номером 152. Даний факт підтверджується знімком екрану мобільного телефона.

27.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв заяву позивача від 24.05.2024 про взяття його на військовий облік з додатками, про що працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 зробив відмітку на першому аркуші заяви. Такий самий примірник заяви з тим самим набором додатків 27.05.2024 позивач відправив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку. Згідно з трекінгом поштового відправлення №7900733945172, відправлення вручено за довіреністю 28.05.2024.

За результатами розгляду заяви про взяття на військовий облік, відповідач надав дві відповіді: 1) від 04.06.2024 №5941, в якій роз`яснював порядок надання відстрочки; 2) від 15.06.2024 №6561, в якій повідомив, що відповідно до пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487), взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ТЦК та СП здійснюється за їх особистої присутності, та рекомендував особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подати відповідні документи.

На виконання інформаційного листа, позивач записався на прийом до ІНФОРМАЦІЯ_2 через електронну чергу на 09.07.2024 о 10:45, про що отримав підтвердження на мобільний телефон із зазначеними датою, часом та реєстраційним номером 37. Даний факт підтверджується відеозаписом «Відео запису на прийом через електронну чергу ТЦК на 09.07.2024.mp4» та знімком екрана ПК (є у підсистемі «Електронний Суд»).

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб (пункт 1). Надалі указами Президента України, які Верховна Рада України затверджувала відповідними законами, строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 № 2105-IX, оголошено та проведено загальну мобілізацію в Україні упродовж 90 діб. Надалі строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно з указами Президента України, які щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком №1487.

Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з пп. 7 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Отже, чинним законодавством встановлений прямий обов`язок військовозобов`язаного особисто в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи і стати на військовий облік.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.05.2024 №1307-5003298494.

На виконання обов`язку, що встановлений частиною 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, позивач записався на прийом до ІНФОРМАЦІЯ_2 через електронну чергу на 27.05.2024 о 13:15. У вказані дату та час, у межах семиденного строку, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подав заяву про взяття на військовий облік з додатками від 24.05.2024. Такий самий примірник заяви з тим самим набором додатків позивач відправив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку, який відповідач також отримав.

09.07.2024 позивач повторно записався через електронну чергу, що підтверджується відеозаписом із додатків до позовної заяви та знімком екрана ПК та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою взяття на військовий облік, але на прийом не потрапив, оскільки такий було припинено з невідомих причин.

З приводу покликання апелянта на те, що позивач зобов`язаний особисто з`явитись у відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу або у відділення офіцерів запасу та кадрів у ІНФОРМАЦІЯ_2 та особисто подати заяву на взяття на військовий облік військовозобов`язаних, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що Порядком № 1487 не визначено конкретних способів подання документів для взяття на військовий облік (власноручно, поштою, тощо).

Крім того, суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що аргументи відповідача щодо того, що позивач не був особисто присутній при поданні заяви про взяття на військовий облік спростовуються поданими доказами: відміткою працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 на першому аркуші заяви від 24.05.2024 «Отримано /нерозбірливо посада, прізвище/ 27.05.24 /підпис/».

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідь на заяву позивача про взяття на військовий облік рішення за наслідком розгляду цієї заяви про взяття на військовий облік або мотивовану відмову про відмову у взятті на військовий облік не прийняв, а направив інформаційні листи від 04.06.2024 №5941 та від 15.06.2024 №6561.

Відсутність належним чином оформленого рішення про взяття на військовий облік або про відмову у взятті на військовий облік є невиконанням суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо прийняття акта владно -управлінського характеру, що свідчить про його бездіяльність.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків вказаного суд, тому в задоволенні такої слід відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №380/16093/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

Т. І. Шинкар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua