Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №240/17517/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №240/17517/25

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17517/25

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

11 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 31.12.2022;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без урахування індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік;

- нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та зобов`язав здійснити перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 31.12.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення не були враховані вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а тому наявні підстави для проведення відповідного перерахунку.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на індексацію-різницю відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 до 06.06.2025 та звертався до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 31.12.2022, у задоволенні якої було відмовлено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин першої, другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Предметом спору у цій справі є наявність у позивача права на перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення не були враховані вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для проведення відповідного перерахунку.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та від 25.02.2026 у справі №420/4319/23 зазначив, що для вирішення питання щодо наявності у військовослужбовця права на індексацію-різницю відповідно до абзаців 4– 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідним є встановлення розміру підвищення доходу в місяці підвищення тарифних ставок (окладів), суми можливої індексації, яка склалася у цьому місяці, а також співвідношення між зазначеними величинами. Лише після встановлення таких обставин можливо дійти висновку про наявність або відсутність права на індексацію-різницю та визначити її розмір.

Таким чином, для правильного вирішення спору необхідним є встановлення розміру грошового забезпечення особи до підвищення посадових окладів та після такого підвищення, складових грошового забезпечення, які мають постійний характер, розміру підвищення доходу, а також величини можливої індексації, що склалася у відповідному місяці.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи колегія суддів під час апеляційного перегляду вжила передбачених законом заходів для витребування доказів, необхідних для встановлення наведених обставин.

Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 у сторін витребувано інформацію щодо розміру грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року із зазначенням складових, які не мають разового характеру. У подальшому, з огляду на ненадання витребуваних доказів, апеляційний суд ухвалою від 03.06.2026 повторно витребував відомості, необхідні для встановлення обставин, від яких залежить вирішення спору.

На виконання вимог суду відповідач повідомив про неможливість надання запитуваної інформації, посилаючись на те, що позивач у 2018 році військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 не проходив.

Колегія суддів враховує, що сама по собі обставина непроходження позивачем служби у відповідача в березні 2018 року не виключає можливості виникнення у нього права на індексацію-різницю, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду визначальним для проведення індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), а не дата прийняття особи на службу.

Разом з тим саме ця обставина унеможливлює отримання від відповідача відомостей про грошове забезпечення позивача у відповідний період, а інші докази для встановлення зазначених показників у матеріалах справи відсутні.

Неможливо встановити розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою у лютому та березні 2018 року, складові такого забезпечення, що мають постійний характер, розмір підвищення доходу у березні 2018 року та величину можливої індексації, яка склалася у цьому місяці. Такі відомості не були надані жодним учасником справи і не здобуті судом попри вжиття всіх передбачених процесуальним законом заходів для їх отримання.

За відсутності зазначених вихідних даних апеляційний суд позбавлений можливості здійснити перевірку наявності передбачених абзацами 4– 6 пункту 5 Порядку №1078 умов для виникнення права на індексацію-різницю, визначити розмір підвищення доходу у березні 2018 року, суму можливої індексації та співвідношення між цими величинами.

За таких обставин матеріали справи не містять відомостей, необхідних для встановлення обставин, з якими абзаци 4– 6 пункту 5 Порядку №1078 пов`язують виникнення права на індексацію-різницю.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача та наявність підстав для зобов`язання здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення зроблений без встановлення обставин, які є визначальними для застосування абзаців 4– 6 пункту 5 Порядку №1078, а тому не може вважатися обґрунтованим.

Крім того, суд першої інстанції у резолютивній частині рішення визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, тоді як предметом заявлених позовних вимог був період з 07.07.2022 по 31.12.2022.

Наведене додатково свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції у задоволеній частині позову.

Враховуючи, що для правильного застосування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 необхідним є встановлення розміру складових грошового забезпечення станом на лютий та березень 2018 року, а вказані відомості сторонами не надані та судом не здобуті, колегія суддів приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову в цій частині. Суд першої інстанції помилково встановив наявність порушеного права позивача без дослідження первинних фінансових показників, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

V. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову без встановлення обставин, необхідних для застосування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року в частині задоволених позовних вимог скасувати.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування вимог абзаців 4–6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 31.12.2022 відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 червня 2026 року

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua