Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №600/5307/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5307/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

11 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Зокрема, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 31 жовтня 2025 року та доданих до неї документів про внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 жовтня 2025 року та додані до неї документи про внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з обліково-послужною карткою № 4164 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний непридатним до військової служби із зарахуванням у запас.

13.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано позивачу направлення на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з постановкою на військовий облік.

Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.04.2022 № 320 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

06.06.2022 позивачу було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7706-5001716327, згідно з якою фактичним місцем проживання ОСОБА_1 станом на день видачі вказаної довідки була адреса: АДРЕСА_1 .

27.11.2023 Департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради видано позивачу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7726-5003051353, відповідно до якої фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .

28.10.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якій просив, зокрема, надати інформацію про те, чи перебуває він на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 30.10.2025 № ЩТ/2132 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з реалізацією постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 ОСОБА_1 автоматично, на підставі рішення вищого штабу, взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 є військовозобов`язаним.

31.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив актуалізувати інформацію (внести результати обстеження ВЛК) та на підставі наявних документів виключити його з військового обліку та зняти з розшуку.

До вказаної заяви позивач надав такі документи: копію обліково-послужної картки №4164; копію направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 249 від 13.04.2022; копію довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 № 320 від 26.04.2022; копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 726/1504/24.

Листом від 04.11.2025 № ЩТ/2184 відповідач надав позивачу відповідь на заяву від 31.10.2025, зміст якого аналогічний змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.10.2025 № ЩТ/2132.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача про внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки за результатами її розгляду фактично не прийнято рішення по суті порушених питань, не надано оцінки поданим документам та не вирішено питання щодо наявності чи відсутності підстав для внесення відповідних відомостей до Реєстру, що свідчить про протиправність дій відповідача. Водночас суд дійшов висновку про передчасність вимог щодо безпосереднього зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку, оскільки питання щодо наявності підстав для такого виключення уповноваженим органом по суті не розглядалося, у зв`язку з чим належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та додані до неї документи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону № 2232-ХІІ.

Так, згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

На виконання положень частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2022 № 1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку № 1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пунктом 22 Порядку № 1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1487 у разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку № 1487).

23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154).

Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення № 154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом 2 пункту 14 Положення № 154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

Згідно з положеннями частин п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

16.05.2024 Кабінетом Міністрів України затверджено постанову № 559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 559).

Абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

Отже, з наведених норм убачається, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 31.10.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій фактично просив актуалізувати інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення результатів обстеження ВЛК та у зв`язку з цим виключити його з військового обліку.

До вказаної заяви позивач надав копії документів, які, на його думку, свідчать про необхідність внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.

Водночас, як правильно встановив суд першої інстанції, відповідач за результатами розгляду зазначеної заяви фактично не надав оцінки поданим позивачем документам, не перевірив наведені у заяві обставини та не з`ясував наявність чи відсутність передбачених законодавством підстав для внесення відповідних змін до Реєстру.

Наданий відповідачем лист від 04.11.2025 № ЩТ/2184 не містить висновків щодо правового значення поданих позивачем документів, не містить мотивованої позиції стосовно можливості чи неможливості внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку та фактично не вирішує порушене у заяві питання по суті.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача, оскільки останній обмежився наданням інформаційної відповіді, яка не містить результатів розгляду поданої заяви та не свідчить про прийняття будь-якого рішення за наслідками перевірки наданих документів.

Разом з тим, сам по собі факт неналежного розгляду заяви не може бути безумовною підставою для покладення на суд обов`язку вирішити питання, яке законом віднесене до компетенції відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Колегія суддів враховує, що питання щодо наявності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку належить до повноважень органу ведення Реєстру, який зобов`язаний перевірити подані документи, надати їм належну правову оцінку та прийняти відповідне рішення.

Оскільки відповідач фактично ухилився від розгляду заяви по суті та не прийняв жодного рішення щодо можливості внесення запитуваних змін до Реєстру, суд позбавлений можливості перевірити правомірність такого рішення та встановити, чи дійсно наявні всі передбачені законом підстави для внесення відповідних відомостей.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 31.10.2025 та додані до неї документи, надати оцінку викладеним у ній доводам і прийняти мотивоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що після ухвалення судом першої інстанції рішення відповідачем було направлено позивачу лист від 06.04.2026 №1937, у якому зазначено про перебування позивача на військовому обліку, що, на думку апелянта, свідчить про продовження відповідачем протиправної поведінки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розгляду у цій справі були правовідносини, пов`язані з розглядом відповідачем заяви позивача від 31.10.2025 та наданням відповіді листом від 04.11.2025 № ЩТ/2184. Саме оцінка правомірності дій відповідача під час розгляду вказаної заяви та належність обраного судом способу захисту становлять предмет апеляційного перегляду.

Водночас лист відповідача від 06.04.2026 №1937 був складений після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення та не існував на момент його прийняття, а тому не може впливати на оцінку законності й обґрунтованості судового рішення, яка здійснюється виходячи з обставин справи, встановлених на час його ухвалення.

Крім того, наведені апелянтом обставини не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що відповідач не здійснив належного розгляду заяви позивача від 31.10.2025 та не прийняв за результатами її розгляду мотивованого рішення.

Питання ж щодо правомірності дій або рішень відповідача, вчинених після ухвалення оскаржуваного судового рішення, можуть бути предметом самостійної правової оцінки у встановленому законом порядку, однак не впливають на правильність вирішення спору у межах даної справи.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.