Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №560/6121/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6121/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

11 червня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року в задоволенні вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №560/856/24 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №560/856/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.11.2023 №968060157777 про відмову у перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.11.2023, з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 та з урахуванням довідки про заробітну плату від 15.08.2022 №873, виданої ПАО «Мурманський траловий флот» за період роботи з 21.05.1983 по 22.09.1986.

Хмельницький окружний адміністративний суд 04.03.2025 на виконання вищезазначеного рішення видав виконавчий лист №560/856/24.

Начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 05.09.2025 відкрив виконавче провадження ВП №79017497 з виконання виконавчого листа №560/856/24, виданого 04.03.2025.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0902-8/17537 від 09.03.2026 повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 головним управлінням 10.05.2024 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.11.2023, з урахуванням заробітної плати за 6 місяців до 01.07.2000 та з урахуванням довідки про заробітну плату від 15.08.2022 №873 виданої НАО «Мурманський траловий флот» за період роботи з 21.05.1983 по 22.09.1986. Розмір пенсії після перерахунку станом на 03.11.2023 склав 6110,99 грн, про що ОСОБА_1 повідомлено листом №2200-0306-8/46594 від 13.05.2024. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №560/856/24 виконано в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.03.2026 ВП №79017497 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.03.2026 ВП №79017497 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у розмірі 5100,00 грн протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно, в межах наданих йому Законом №1404-VIII повноважень, накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Положенням статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/856/25 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про, що складено державним виконавцем складено відповідний Акт.

Так, під час перевірки інформації та доданих документів до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2025 щодо виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, у спосіб та порядок визначений виконавчим документом.

Позивач посилається на те, що у зв`язку з тим, що в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення у справі №560/856/25 розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується, тому проведення перерахунку пенсії є недоцільним.

Проте на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин.

Як зазначалося вище, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Більше того, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19.

Отже, передумовами накладення державним виконавцем на боржника штрафу є:

- факт невиконання боржником судового рішення;

- відсутність поважних причин для невиконання такого рішення.

Посилаючись на поважність причин невиконання такого рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області покликається на те, що проведення перерахунку на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №560/856/24 є недоцільним, оскільки призведене до зменшення розміру пенсійної виплати.

На переконання колегії суддів, таке твердження позивача про те, що в результаті перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №560/856/25 її розмір зменшиться, фактично зводиться до незгоди позивача з рішенням суду, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Боржник, в свою чергу, не наділений повноваженнями надавати оцінку доцільності виконання судового рішення, адже таке є обов`язковим до виконання у відповідності до приписів статті 129-1 Конституції України."

Аргументи позивача стосовно наявності поважних причин, що утруднюють виконання рішення суду, такі як недоцільність перерахунку пенсії, є надуманими та непідтвердженими належними та допустимими доказами.

Враховуючи невиконання позивачем судового рішення, яке набрало законної сили, та відсутність поважних причин для його невиконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно, в межах наданих йому Законом №1404-VIII повноважень, накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн.

Апеляційний суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтованого тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати усіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судових захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст., 328, 329 КАС України.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.